- •Значення зовнішнього середовища як природного резервуару збудників небезпечних для людини та тварин хвороб, що зустрічаються у рибогосподарських водоймах
- •Риба – джерело хвороб людини і тварин
- •Природа забруднення води
- •Природа забруднювачів стічних вод
- •Санітарна оцінка стічних вод
- •Способи очистки стічних вод
- •Біологічне самоочищення води
- •Природа забруднювачів фізичні, хімічні та біологічні забруднювачі
- •Контроль за вмістом важких металів
- •Контроль за вмістом пестицидів і гербіцидів
- •Санітарна оцінка ґрунту
- •Санітарна оцінка ґрунтів за мікробіологічними показниками
- •Грунт, як джерело інфекційних та інвазійних хвороб тварин
- •Профілактичні заходи по оздоровленню грунтів водойм та прилеглих до них територій
- •Методи санітарно-гігієнічної оцінки зернових і борошнистих кормів
- •Визначення вмісту механічних домішок в комбікормах
- •Загальні вимоги до комбікормів для риб
- •Санітарно-гігієнічні заходи у рибгоспах та рибокомбінатах
- •Рибоводна та ветеринарно-санітарна культура виробництва риби
- •Створення оптимальних гігієнічних умов в ставках для вирощування риби
- •Полікультура як метод профілактики хвороб риб
- •Облаштування ставів, їх дна та канав
- •Використання сільськогосподарських культур для засівання рибоводних ставів, боротьба з вищою водною рослинністю, літування ставів, їх періодичність та значення у профілактиці хвороб риб
- •Профілактичне карантинування та рибоводно-епізоотичне обстеження риб
- •Попередження заносу у господарство збудників заразних хвороб
- •Профілактичне карантинування риб, що завозяться
- •Профілактична дезінфекція і дезінвазія в рибництві
- •Види дезінфекції
- •Ветеринарна санітарна техніка
- •Дезінфекція ставів, гідроспоруд. Знарядь лову і інвентарної та живорибної тари
- •Профілактичне рибоводно-епізоотичне обстеження рибницьких господарств
- •Паразитологічні дослідження
- •Бактеріологічне дослідження
- •Гематологічні дослідження
- •Біологічна проба і способи її проведення
- •Харчові отруєння людей рибою гігієна працівників у рибництві
- •Природа харчових отруєнь. Класифікація отруєнь
- •Отруєння людей рибами, що накопичили токсичні речовини
- •Токсини водоростей
- •Отруєння людей токсичними органами і тканинами риб
- •Харчові отруєння бактеріальної природи
- •Риба як джерело гельмінтозних хвороб людини та тварин (гельмінтозоонози)
- •Санітарна мікробіологія
- •Профілактика захворювань та інвазій
- •Санітарно-побутові приміщення, значення в комплексі профілактичних заходів
- •Санітарно-гігієнічні вимоги та правила при роботі з добривами дезінфікуючими та лікарськими речовинами
- •Профілактичні і попереджуючі медичні огляди і обстеження
- •Санітарно-просвітна робота
Природа забруднення води
Фізичні і хімічні забруднювачі
Одним із головних показників небезпечності водного середовища є показник активної реакції середовища (рН). Відомо, що кислі і лужні промислові і побутові стоки викликають значні зміни умов проживання гідробіонтів. Тому коливання активної реакції рН води при змішуванні і з стоками повинні залишатися в межах рН від 6,5 до 8,0.
Завислі речовини, які постійно наявні у воді, чинять не водні організми пряму та опосереднену дію (порушення газообміну в організмі риб внаслідок травмування зябер, погіршення умов харчування внаслідок зменшення кормових ресурсів, знищення ікри, втрати нерестових ділянок та інше.
Нормування завислих речовин у воді рибогосподарських водойм передбачає установлення припустимого збільшення не тільки кількості завислих частинок в порівнянні із фоновим, але і розміром самих завислих частинок.
Узагальнюючи вимоги, які пред’являють до гідрохімічного режиму водойм рибоводних господарств і заходів треба пам’ятати, що вода повинна бути безпечною для риб.
Хімічні показники придатності води для різних типів рибоводних підприємств в залежності від виду риб наведені в таблиці 4.
Таблиця 4 – Показники придатності води різних типів для риборозведення
№ п/п |
Показник |
Лососеві |
Осетрові |
Прохідні коропові |
Напівпрохідні |
|
сазан, лящ |
судак |
|||||
1 |
Кисень, мг/л |
7 – 8 |
6 |
6,5 |
4 |
5 |
2 |
Диоксид вуглецю, мг/л |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
3 |
рН |
7 – 8 |
7 – 8 |
7 |
6,5 – 8,0 |
7 |
4 |
Лужність, мг/екв |
1,8 – 2,0 |
1,8 – 2,0 |
1,8 – 2,0 |
1,5 – 2,0 |
1,8 – 2,0 |
5 |
Жорсткість |
8 – 12 |
6 – 8 |
6 – 8 |
5 – 86 |
6 – 9 |
6 |
Окислюваність мгО2/л |
5 – 15 |
5 – 15 |
5 – 15 |
5 – 20 |
5 – 15 |
7 |
Азот, мг/л не більше |
|
|
|
|
|
8 |
альбуміноїдний |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
0,5 |
9 |
амонійний |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
0,5 |
10 |
нітритний |
0,01 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
11 |
нітратний |
1,0 |
1,0 |
2,0 |
2,0 |
1,0 |
12 |
Фосфати мг Р2О5/л |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,3 |
13 |
Хлориди Сl/л |
5 |
10 |
10 |
10 |
10 |
14 |
Сульфати мгSO4/л |
5 |
10 |
10 |
10 |
10 |
На півдні, на засолених ґрунтах допускається сульфати ( до 50 мг/л) хлоридів (30 мг/л).
ГДК токсичних речовин
Серед інших нормованих показників особливе місце займають отруйні речовини, вміст яких в рибогосподарських водоймах незалежно від їх категорії не повинна перевищувати встановлених ГДК (таблиця 5).
Таблиця 5 – Перелік гранична допустима концентрація шкідливих речовин у воді рибогосподарських водойм
№ п/п |
Назва інгредієнтів |
Лімітуючий показник |
Гранично допустима концентрація, мг/л |
|
|
Амоніак |
Токсикологічний |
0,05 |
|
|
Бензол |
|
0,5 |
|
|
Гексахлоран |
|
відсутність |
|
|
ДДТ технічний |
|
відсутність |
|
|
Кадмій Сd |
|
0,005 |
|
|
Кобальт Со |
|
0,01 |
|
|
Масло солярове |
|
0,01 |
|
|
Магній Мg |
|
50,0 |
|
|
Мідь Сu |
|
0,01 |
|
|
Арсенікум |
|
0,05 |
|
|
Нікель Nі |
|
0,01 |
|
|
Нікель Nі |
|
1,01 |
|
|
Поліхлорпінен |
|
відсутність |
|
|
Плюмбум |
|
0,1 |
|
|
Сірковуглець |
|
1,0 |
|
|
Живиця, вимита з хвойної деревини |
|
нижче 2,0 |
|
|
Сульфазол хлорний |
|
0,1 |
|
|
Тетраборат натрію |
|
0,05 |
|
|
Ціаніди |
|
0,05 |
|
|
Хлорид амоніаку |
|
1,0 |
|
|
Сульфат амоніаку |
|
1,0 |
|
|
Нітрат амоніаку |
|
0,5 |
|
|
Хлорофос |
|
відсутність |
|
|
Формалін |
|
0,25 (0,1мг/л) |
|
|
Алкілсульфонат |
Санітарно-токсикологічний |
0,5 |
|
|
Алкілсульфат первинно |
|
0,1 |
|
|
Карбомол |
Органолептичний |
1,0 |
|
|
Ксилол |
|
0,05 |
|
|
Стирол |
|
0,1 |
|
|
Толуол |
|
0,5 |
|
|
Нафта і нафтопродукти в емульсії |
Рибогосподарський |
0,05 |
|
|
Феноли |
|
0,001 |
|
|
Ендобактерії |
Загальносанітарний |
10,0 |
Додержання таких норм передбачає забезпечення нормальних умов життя і відтворення гідробіонтів, збереження їх промислових якостей із збереженням оптимальних режимів самих водоймі, процесів самоочищення і придатності їх для водопостачання населенню.
Дослідним шляхом розраховується ГДК шкідливої речовини у воді рибогосподарських водоймі. ГПК – гранична припустима концентрація.
Це така концентрація речовини (або комплексна речовин), яка не пошкоджує режим водойма і стан мешканців і їх потомства.
В рибогосподарському нормуванні як і в гігієнічному прийняті органолептичний, загально санітарний і токсикологічний показники шкідливості. Крім цих трьох основних показників використовується ще один – погіршення якостей промислових гідробіонтів.
В рибогосподарській практиці за гранично допустиму концентрацію (ГДК) приймають максимально недіючу (нешкідливу) концентрацію, яка не діє на найбільш слабке біологічне населення водойми.
Гранично припустима концентрація – це така концентрація речовини або комплект речовин, короткочасна або довготривала, дія якої на водні організми
прямо або крізь змінене під її дією водне середовище не викличуть в них на протязі всього циклу розвитку змін, які виходять за межу фізіологічних пристосувань. При (ГДК) не змінюються такі показники, як плодючість риби, якість потомства, а для промислових гідробіонтів товарність, смакові якості.
Іншими словами: ГДК це така концентрація, яка не викликає порушень біологічних і рибогосподарських норм в сучасності і в майбутньому.
Відомо, що у водойм потрапляють не одне, а декілька токсичних речовин.
Кожна з них по різному діють на водойму та її мешканців, але сума частих від ділення концентрацій кожного токсиканта не повинна перевищувати одиниці.
Наприклад
+
…
+
≤
1
ЛЕКЦІЯ 3
СТІЧНІ ВОДИ ТА ЇХ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА. СПОСОБИ ОЧИСТКИ І ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ
1. Санітарна оцінка стічних вод.
2. Природа забруднювачів стічних вод.
3. Способи очистки стічних вод.
4. Біологічне самоочищенні води.
Стічні води – води, забруднені в результаті використання в побуті або на виробництві, а також води від атмосферних опадів, що видаляються з території населених пунктів і підприємств каналізацією.
