1.3. Термічний режим

Річний хід температури повітря області континентальний. Середні добові температури, які спостерігаються в окремі дні в одних і тих же пунктах, відрізняється від середньомісячних. Зміни між добової середньої температури рідко перевищують 4⁰С, а днів із зміною температури, що перевищує 6⁰С всього вісім, тоді як на сході України їх до 23. Амплітуда середньомісячних температур як один із показників континентальності клімату коливається від 20 до 24⁰ С, а із підняттям в гори поступово зменшується.

Найбільші морози характерні для січня-лютого, але в окремі роки можуть бути і в грудні-березні, а зрідка (один раз в 25-30 років) у листопаді.

1.4. Режим зволоження

Середньорічна кількість опадів на території Хустського і Тячівського районів змінюється від 636 до 1411 мм. Тому значну різницю можна пояснити наявністю гір, які зумовлюють підняття повітряних мас по схилах з подальшим утворенням орографічних хмар. Річний хід опадів характеризується одним максимумом і одним мінімумом. Зимові місяці за кількістю опадів мало відрізняються один від одного. У січні випадає 42-96 мм, мінімум (40-60 мм). З квітня кількість опадів починає зростати. За травень-липень вони досягають максимуму. Випадаючи найчастіше у вигляді злив, що зумовлено інтенсивним приходом вологих повітряних мас з заходу та північного заходу. Проте в окремі роки максимум припадає й на інші місяці. Кількість днів з опадами за рік більш-менш рівномірно розподілена по всій території. У середньому за рік з опадами понад 0,1 мм буває 140-160 днів, а з опадами 5 мм – 50 днів. Розподіл опадів зумовлюється впливом висоти та формами рельєфу. Коефіцієнт зволоження території становить 0,96-1,43.

1.5. Гідрологія

Закарпатська область розміщена в найбільш зволоженому регіоні країни, вкрита густою мережею річкових систем. По її території протікають 9429 річок сумарною довжиною 19866 км. Із них 9277 малих річок (довжиною до 10 км), що становить близько 79% від водостоків. Їх загальна довжина 16248 км. Довжиною понад 10 км є 152 річки, загальною довжиною 3618 км. Річок довжиною понад 100 км лише чотири. Загальна площа водного дзеркала річок, каналів, озер і ставків становить понад 15 тис. га.

Вся річкова система області належить до басейну Тиси. На території Закарпаття знаходиться тільки верхня, переважно правобережна, частина басейну. Річки Хуст-Солотвинської западини (Чорна та Біла Тиси, Тиса, Тересва, Теребля, Ріка) відносяться до гірських річок.

Тиса утворюється від злиття Чорної та Білої Тиси 4 км вище м. Рахів. За водністю серед карпатських річок вона поступається тільки Дністру. Її протяжність 966 км, у межах області 201 км. Загальна площа водозбору 153000 км², в межах Закарпатської області 11300 км². Від місця утворення і до державного кордону Тиса тече у південно-західному напрямі по вузькій долині, стиснутій високими стрімкими схилами. На державному кордоні річка круто повертає на захід. До смт. Великий Бичків вона зберігає гірський характер. Тиса зберігає західний напрям до м. Тячів, після нього змінює його на північно-західний і так прямує аж до м. Хуст. На цій ділянці вона приймає ряд приток: з лівого берега р. Іза, з правого - річки Косівська, Шопурка, Апшиця, Тересва, Теребля та Ріка. Долина річки розширюється до 8-9 км. Падіння Тиси помітно зменшується і становить 1,8-2,4 м/км. Русло звивисте, розгалужене. Ширина русла змінюється в межах 40-100м, середня глибина від 0,5-10 м.(на перекатах) до 1,5-4,0 м (на плесах). Нижче м. Хуст Тиса тече в широтному напрямі. До Виноградова проривається через Вулканічний хребет, утворюючі так звані Хустські ворота. Долина ріки тут звужується до 1,3 км внаслідок крутих і високих схилів Вулканічного хребта. Русло звивисте, розгалужене, з численними островами. Воно сильно деформується. Ширина річки 80-140м. глибина на перекатах 0,5-2,0м на плесах 0,2-0.6 м/с, на перекатах 0,7-2,5 м/с. Тересва утворилась при злитті річок Брустурянки та Мокрянки біля смт. Усть-Чорна і є найбільшою правобережною притокою Тиси у східному Закарпатті. ЇЇ довжина 56 км, площа водозбору 1220 км².

Тересва тече на південний захід, перетинаючи Полонинський хребет. Від верхів`я до с. Дубове вона протікає по вузькій глибокій звивистій V- подібній долині шириною по дну 100-400м. Ширина русла 20-40м, глибина 0,5-1,0м. Середня швидкість течії 1-2 м/с, середні витрати 24,0 м³/с (с. Дубове). Нижче с. Дубове долина розширюється до 1-2 км. Схили виположуються, їх замісеність зменшується. Спостерігаються добре виражені тераси та двобічна заплава шириною 300-500 м. Русло звивисте, розгалужене, з численними островами, нестійке. Ширина річки 30-60м, глибина 0,5-2м. Середня швидкість течії 0,5-1,0 м/с.

Теребля, яка протікає за захід від Тересви, бере початок в центрі Горган із джерел на західному схилі гори Болотняк на висоті 1080 м над р.м. і впадає в Тису біля смт. Буштино. Довжина річки 91 км, площа водозбору 750 км². Верхня та середня частина басейну знаходиться в гірському районі, нижня в передгір`ях Карпат та Солотвинській улоговині. Від с. Драгове, до впадання в Тису, Теребля тече по Солотвинській улоговині, в якій долина річки розширюється до 2-3 км. Русло річки нестійке, складається переважно з гальки, середні витрати 6,6 м³/с.

Ріка - одна з найбільш крупних правобережних приток Тиси – бере початок із джерела на схилі гори Чорна Ріка на висоті 1120 м над р.м. Довжина річки 92 км, площа водозбору 1240 км² До с. Торунь річка відома під назвою Прислоп і тече на південних схід. Після Торуня повертає на південний захід і продовжує свій путь по вузькій V-подібній долині з крутими затіненими схилами. Ширина долини по дну не перевищує 40-100 м. Середні витрати 13,2 м³/с (смт. Міжгір`я). Нижче цього селища річка перетинає Полонинський хребет по вузькій глибокій долині і біля с. Березове виходить в Хустську улоговину, де її долина 4 км. Ріка вільно протікає серед невисоких берегів, покритих полями і луками. Ширина русла в межах 80-150м, середня швидкість 0,4-0,8 м/с.