- •Передмова
- •Тема 1 моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Моніторинг потенційно небезпечних об’єктів
- •1.3 Класифікація, ідентифікація та паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •1.3.1 Класифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •1.3.2 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •2.1 Структурно-функціональна модель протидії нс
- •1.3.3 Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
- •Тема 2 планування заходів з питань цивільного захисту
- •2.2 Документи з планування заходів з питань цивільного захисту
- •2.3 План цивільного захисту підприємств, установ, організацій на особливий період
- •2.4 План цивільного захисту підприємств, установ, організацій щодо запобігання та реагування на нс техногенного та природного характеру
- •2.5 План реагування на надзвичайну ситуацію конкретного виду
- •2.6 Особливості планування цивільного захисту на хімічно небезпечних підприємствах
- •2.7 План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій
- •2.8 Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •2.8.1 Функціональна підсистема «Освіта і наука України»: завдання, структура, органи управління
- •2.8.2 Планування заходів цивільного захисту та нормативно-методичні документи функціональної підсистеми «Освіта і наука України»
- •2.9 Організація об’єктових навчань за планами реагування на надзвичайні ситуації
- •3.2 Методи розрахунку характеристик зон ураження при вибухах газоповітряних сумішей
- •3.3 Оцінка стійкості роботи об’єкта господарської діяльності внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4 Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.5 Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •3.6 Оцінка масштабу і характеру пожежі, прогнозування її розвитку
- •3.7 Противибуховий та протипожежний захист об’єкта господарської діяльності
- •3.7.1 Пожежна сигналізація і зв’язок
- •3.7.2 Первинні засоби гасіння пожеж
- •3.8 Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •3.9 Планування дій персоналу підприємств та організацій при пожежах
- •Тема 4 прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження
- •4.1 Прогнозування та оцінка радіаційної обстановки внаслідок радіаційної аварії
- •4.2 Протирадіаційний захист в умовах радіаційної аварії
- •4.3 Прогнозування масштабів хімічного забруднення внаслідок хімічної аварії
- •4.4 Планування заходів захисту від небезпечних хімічних речовин
- •4.5 Заходи із запобігання поширенню інфекційних захворювань
- •Тема 5 оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій
- •5.1 Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ
- •5.1.1 Землетруси та заходи щодо зменшення їх наслідків
- •5.1.2 Прогнозування зсувів та протизсувні заходи
- •5.2 Характеристика зон затоплень при гідродинамічних аваріях
- •5.3 Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях
- •5.4 Визначення збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •5.5 Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій за основними його видами
- •5.5.1 Розрахунок збитків від втрати життя і здоров’я населення
- •5.5.2 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення
- •Тема 6 забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відшкодування збитків постраждалим
- •6.2 Матеріальне забезпечення цивільного захисту
- •6.3 Єдина система державного резерву України
- •6.4 Використання матеріальних ресурсів з державного, регіонального та місцевого резерву
- •6.5 Порядок підготовки матеріалів для експертного висновку щодо рівня надзвичайної ситуації
- •Тема 7 спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •7.1 Економіка катастроф
- •7.2 Інвестиційні проекти на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.3 Структура бізнес-плану інвестиційного проекту
- •Список літератури
- •Internet-ресурси
1.3.3 Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів
Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (№ 338 від 18.12.2000 р.) затверджено Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів.
Це Положення визначає загальні засади паспортизації ПНО для забезпечення їх державного обліку, а також накопичення і актуалізації (оновлення) відповідної інформації у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об’єктів.
Паспорт потенційно небезпечного об’єкта – це документ визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об’єкт.
Паспортизація здійснюється відповідно до переліків ПНО, затверджених комісіями з питань НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.
Територіальний орган державного нагляду у сфері цивільного захисту щорічно до 1 січня надає затверджений регіональний перелік ПНО до Державного департаменту СФД для здійснення державного обліку ПНО, готує розпорядчий документ щодо проведення паспортизації ПНО, а також організовує контроль за станом паспортизації ПНО.
Відповідальна особа ПНО у тридцятиденний термін після отримання акта (розпорядчого документа) територіального органу державного нагляду у сфері цивільного захисту або відповідного центрального органу виконавчої влади щодо проведення паспортизації ПНО подає до місцевого органу державного нагляду у сфері ЦЗ оформлений паспорт ПНО на машинному та паперовому носіях.
Форма паспорта потенційно небезпечного об’єкта повинна відповідати виду господарської діяльності окремого об’єкта:
1НС – підприємство;
2НС – вугільна шахта;
3НС – гідротехнічний об’єкт;
4НС – кар’єр;
5НС – автозаправна станція;
6НС – сухопутний тунель;
7НС – міст, віадук, шляхопровід;
8НС – залізнична станція;
9НС – магістральний трубопровід;
9аНС – відгалуження від магістрального трубопроводу.
Форми паспортів потенційно небезпечних об’єктів розміщуються на офіційному сайті МНС України.
Паспорт потенційно небезпечного об’єкта заповнюється державною мовою з обов’язковою вказівкою повної офіційної і скороченої назв об’єкта з додержанням вимог щодо чіткості заповнення та однозначного тлумачення наведеної інформації.
Заповнений у повному обсязі (усі графи) паспорт потенційно небезпечного об’єкта має бути завірений підписом керівника та печаткою.
Паспорт потенційно небезпечного об’єкта підлягає переоформленню кожні п’ять років.
Тема 2 планування заходів з питань цивільного захисту
2.1 Структурно-функціональна модель протидії нс
Досвід ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в Україні і за кордоном підтверджує існування різних структурно-функціональних моделей протидії надзвичайним ситуаціям.
Компенсаційна модель протидії НС припускає наявність в умовах надзвичайної ситуації налагодженої взаємодії структур управління, а також компенсаційних економічних механізмів.
Завдяки їх дії створюється можливість у короткий термін провести необхідні роботи щодо локалізації надзвичайних ситуацій, рятування людей, переходу до компенсаційних заходів. Компенсаційні заходи забезпечуються функціонуванням страхових фондів, резервів щодо відшкодування збитків, виплатами компенсацій.
У подальшому активізується інвестиційна діяльність за двома напрямами:
– імітаційний, полягає у відтворенні старих структур, якщо ресурси обмежені, а утворені структури не були джерелом підвищеного ризику;
– інноваційний, виникає створення принципово нових технологій та виробництв, якщо руйнування структури було джерелом підвищеного ризику або спричинило великі економічні збитки.
Попереджувальна модель протидії НС пов’язана з попередньою комплексною оцінкою безпеки регіону, об’єкту. При цьому оцінюється ступінь ризику, розміри можливих збитків та потенціал відновлення у випадку надзвичайних ситуацій. На основі цієї інформації розглядаються можливості попередження збитків шляхом зниження ризиків. Оцінка витрат на попередження збитків порівнюється з величиною необхідних компенсаційних витрат з урахуванням необхідності захисту людини.
Комплексна модель протидії НС передбачає використання превентивних заходів щодо зниження ризиків виникнення НС і зменшення їх масштабів, а також використання компенсаційний заходів у разі виникнення НС.