3 Рух морських вод
Рух води в океанах і морях має велике геологічне значення. Від нього залежить руйнування берегів, перенесення і диференціація по глибині осадового матеріалу. Це хвильові рухи, течії, припливи і відпливи.
Щоб уявити геологічну діяльність рухливих вод, наведемо деякі дані.
Довжина хвиль при 10-бальному штормі може досягати 200 м, а висота до 10 м. Хвильові рухи зазвичай відчуваються на глибину до 50 м, зрідка до 100 м. У відкритих океанах ці рухи іноді можуть відчуватися до 150-200 м і більше. Висота хвиль, як зафіксовано 6.ІІ.1933 р. у Тихому океані, може досягати 34 м ). Висота може коливатись від 0,6 до 18 м. Особливо він збільшується у вузьких затоках і гирлах річок.
П о с т і й н і м о р с ь к і т е ч і ї спостерігаються на значних територіях Світового океану, що пов’язано з різницею в щільності води, яка в свою чергу залежить від температури, солоності, постійності пасатів та ін. Швидкість течій різна. Гольфстрім біля берегів Флориди тече з швидкістю 2,5 м/с, така ж у течії Куро-Сіво. Є дані, що в Тихому океані на глибині 1000-3000 м вона досягає 25-35 см/с.
Морські течії переміщують велику кількість мулистих, піщаних і галечних відкладів. Такі процеси спостерігались автором цього тексту у різних районах Центральної Атлантики океану і Карибського моря під час морських геологічних досліджень на науково-дослідному судні “Академік Вернадський”.
1.2. Руйнівна робота моря.
Руйнівна діяльність моря пов'язана з рухом води, що виникає під впливом вітру і припливно-відливних течій. Навіть при слабкому хвилюванні біля берегів хлюпочуться хвилі, безперервно підточують і руйнують прибережні скелі. Під час сильних штормів на берег обрушуються колосальні маси води, що утворюють сплески заввишки в декілька десятків метрів. Сила удару таких мас води здатна заподіяти серйозні руйнування берега і знаходиться в ньому споруд і будівель.
Сила прибою під час шторму виражається величинами порядку декількох тонн на 1 квадратний метр. У Чорному морі зареєстровані удари хвиль силою в 2,8 т / м 2, на узбережжі Америки вимірами встановлена сила прибою під час шторму в 30 т / м 2.
Подібні хвилі розбивають найміцніші і міцні породи і пересувають на значну відстань уламки скель вагою в багато десятків і сотні тонн, викликаючи зміни в обрисах берегів. Так, наприклад, в сильну бурю на Чорному морі в 1931 р. хвилями була зруйнована улюблена туристами і фотографами скеля «Монах», підносилася біля берега в Сімеїзі поряд з іншою скелею - «Дівой». У тому ж році штормовими хвилями в Криму (Симеїз і Кастрополь) були зруйновані два кам'яні двоповерхові будинки.
Не менший вплив роблять на берег повсякденні запліски хвиль, які спостерігаються у берега навіть при слабкому хвилюванні. У результаті майже безперервної дії хвиль в основі схилу берега виникає так звана хвилеприбійна ніша, над якою утворюється карниз з навислих над нею порід. При подальшому поглибленні ніші може відбутися обвал порід карниза, що втратили стійкість.
Іноді спостерігається відкол від берега моря величезних масивів. Хвилями підмивається високий береговий уступ, від нього відколюються пластини заввишки у десятки метрів і товщиною 10-15 м. Спочатку ці пластини повільно сповзають до моря, потім обрушуються і розпадаються на окремі брили. Великі брили і уламки порід залишаються деякий час біля підніжжя схилу, де набігають хвилі полірують їх, подрібнюють і обливає дрібні уламки до стану гальки. Так біля підніжжя схилу формується майданчик, складена галькою, а скелястий берег як би збривається морем і відсувається вглиб суші. Ця робота моря отримала назву абразії.
Швидкість відсунення берега в результаті абразії може досягати значної величини. На узбережжі Франції місцями (п-ів Медок) швидкість руйнування берега досягає максимальної величини - 15-35 м / рік. На Чорноморському узбережжі Кавказу в районі Сочі берег відступає під дією хвиль зі швидкістю до 4 м / рік. Хвилі розмили вже частина Приморського парку і загрожують деяким будівлям на березі. Подібне ж явище спостерігається в районі Сухумі. Яскравим прикладом змивання суші морем є о-в Гельголанд в Північному морі. Менше ніж за тисячу років його площа зменшилась з 900 км 2 до 1,5 км 2.
Дія хвиль з перенесення осадів не обмежується їх переміщенням з суші в глиб моря. Хвилі намивають на пляж уламковий матеріал, піднятий з дна. При перекиданні хвилі на пологий берег частина води її всмоктується в піщані відкладення пляжу, а інша маса води, вже втратила значну частину живої сили, стікає назад у море. Частина гальки і піску при цьому залишається на місці, утворюючи береговий вал.
У будові валу беруть участь не тільки галька і пісок, а й різні предмети, принесені до берега хвилями, як, наприклад, уламки і цілі стовбури дерев, уламки розбитих штормами судів, бита черепашка, водорості, трупи і скелети морських тварин і ін Зустрічаються берегові вали значної висоти - 1,2, а інколи 5 м і більше. Нерідко на березі спостерігається декілька берегових валів, що утворилися в результаті намиву хвилями різної сили. Положення найбільш віддаленого від моря берегового валу відповідає максимальному запліску хвиль на берег.
Ширина берегового валу залежить від напрямку набігаючих хвиль. При перпендикулярному напрямку хвиль по відношенню до берега намив відбувається найбільш інтенсивно. Якщо хвилі йдуть паралельно більш-менш прямолінійним берегу, то значна частина матеріалу переміщається уздовж берега.
а 1 - a 3 - різні положення абразійних терас; А, Б, В - різні положення відступаючого берегового схилу, абрадіруемого морем; пунктиром показані абразійні тераси, які відповідають різним стадіям розвитку берега;A 1,, Б 1, В 1 - різні стадії розвитку підводної акумулятивної тераси; П - пляж