Тема 3 Травматизм та професійні захворювання

Н

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

ещасний випадок на виробництві та професійне захворювання.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

професійне захворювання - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Перелік професійних захворювань за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

26. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?

Розслідування та облік нещасних випадків (НВ), професійних захворювань (ПЗ) і аварій на виробництві організовує роботодавець відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку НВ, ПЗ і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1112 від 25 серпня 2004р.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками флори і фауни, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

27. Що таке гострі та хронічні професійні захворювання (отруєння)? Чим вони спричиняються?

!

До гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.

!

Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремимх органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.

28. Які нещасні випадки вважаються пов’язаними з виробництвом?

Це стосується нещасних випадків, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталмся під час:

• перебування на робочому иісці, на території підприємства або в іншому місці тоботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку( або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни перед початком роботи і після її закінчення;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботтодавця;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

• проведення дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання, чи прямих обов’язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій, або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

• ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортнихзасобах, що використовуються підприємством;

• надання підприємством шефської допомоги;

• перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

• прямування працівника до об’єкта обслуговування, або між об’єктами з затввердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

• прямування до місця відрядженя та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Якщо нещасний випадок був пов’язаний з виробництвом, то складається акт за формою Н-1.

Нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 також у випадках:

• природної смерті працівника під час перебування на підземних роботах;

• нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків незалежно від порушення кримінальної справи;

• які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв’язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов’язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

29. Які нещасні випадки не вважаються пов’язаними з виробництвом?

За висновком комісії з розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про ті нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовується в інтересах цього підприємства;

• за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

• під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, а також устаткування, механізмів, інструментів підприємства без дозволу роботтодавця, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;

• внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, був відсторронений від роботи згідно установленого порядку;

• під час скоєння ними здочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

• у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

Якщо прийнято рішення, що акт за формою Н-1 не складається, про такий випадок складається акт за формою НТ відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

30. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві. Які документи при цьому оформляються?

Про нещасний випадок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових випадків повинен:

• повідомити про НВ відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (ФСС) від НВ на виробництві та ПЗ за формою, що встановлюється ФСС, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства – це підприємство, у разі НВ внаслідок пожежі – відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) – відповідні установи (заклади) державної епідеміологічноїслужби;

• організувати його розслідування й утворити комісію з розслідування.

До складу комісії з розслідування входять:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії);

• керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

• представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

• інші особи.

Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.

У разі нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії включається також представник відповіного робочого органу виконавчої дирекції ФСС.

Уразі НВ з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати нею внесків на державне соціальне страхування від НВ та ПЗ розслідування організує відповідний робочий орган виконавчої дирекції ФСС.

Комісія зобов’язана протягом 3-х діб:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб та отримати пояснення потерпілого,якщо це можливо;

• визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

• з’ясувати обставини і причини, що призвели до НВ, визначити, пов’язаний чи не пов’язаний випадок із виробництвом;

• визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо залоігання подібним НВ;

• скласти акт розслідування НВ за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роотодавцю;

• у випадках виникнення гострих ПЗ (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівниками якого є(був) потерпілий.

Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника чи роботодавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності настала від нього не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом місяця після отримання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

31. Кому надсилаються акти за формами Н-5, Н-1, НТ, НПВ та повідомлення за формою Н-2

Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:

керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;

первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу - місцевій держадміністрації.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

У разі розслідування нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, робочий орган виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію, протягом трьох діб надсилає примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння):

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

робочому органу виконавчої дирекції Фонду, в якому зареєстровано особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, разом з матеріалами розслідування.

Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається:

місцевій держадміністрації для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцем настання нещасного випадку;

профспілковій організації, представник якої брав участь у роботі комісії.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 також до установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 згідно з додатком 7 і в десятиденний строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилався акт форми Н-1 (або форми НПВ).

32. В яких випадках і як проводиться спеціальне розслідування нещасного випадку?

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки із смертельним наслідком;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;

• випадки смерті на підприємстві;

• випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Про ці нещасні випадки роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою:

• відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

• відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

• відповідному робочому органу виконавчої дирекції ФСС;

• органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності – відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування);

• відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

• вищестоящому профспілковому органу;

• відповідному органу з питань захисту населення і територій віднадзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

Таке повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку,що стався раніше.

Спеціальне розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групового нещасного випадку, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків організовує роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, – орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування).

Розслідування цих випадків проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органом, представники яких входять доскладу цієї комісії.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються:

• посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

• представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції ФСС;

• представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування;

• представник роботодавця;

• представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий;

• представник вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом прфспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійниз захворювань (отруєнь) також спеціаліст відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.

Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути проодовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування склада.ться акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляється карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов’язаний з гострим професійним звхворюванням (отруєнням). Акт за формою Н-1 або НТ складається на кожного потерпілого у двох примірниках відповідно до акту спеціального розслідування, підписується головою і членами комісії із спеціального розслідування і затверджується протягом доби після одержання цих документів.

33. Який порядок звітності при нещасних випадках?

Роботодавець на підставі актів форми Н-1 та форми НПВ (НТ) подає відповідним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність.

Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації зобов'язані на підставі актів форми Н-1 проводити аналіз обставин і причин нещасних випадків за підсумками кожного півріччя і року в цілому, доводити його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція ФСС та її робочі органи, профспілки перевіряють в межах своєї компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків.

Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції ФСС ведуть облік усіх нещасних випадків.

Держнаглядохоронпраці, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, а установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь).

34. Як проводиться розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь?

Розслідування хронічних професійних захворювань

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для визначення остаточного діагнозу і зв’язку захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст з профпатології направляє хворого до івдповідного спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань затверджується та переглядається кожні 5 років Міністерством охорони здоров’я України. У спірних випадках діагноз професійного захворювання встановлюється Інститутом медицини праці України. Він виносить остаточне рішенння щодо зв’язку захворювання з умовами праці працівника. У разі незгоди працівника з висновками щодо зв’язку захворювання з умовами праці працівник має право звернутися із скаргою до суду.

Лікувально-профілактичні заклади визначають зв’язок профзахворювання з умовами праці працівника на основі клінічних даних і санітарнго-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Санепідемстанції видають такі характеристики на запити керівників лікувально-профілактичних закладів, які обслуговують підприємства, спеціалістів з профпатології міста (області), завідуючих спеціальними відділеннями профпатології міських (обласних лікарень), науково-дослідних інститутів гігієни праці і профзахворювань.

Професійний характер захворювання визначають експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, закладів охорони здоров’я, яким надано таке право. У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції ФСС, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

За результатами роботи експертної комісії на кожного потерпілого лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз профзахворювання, складають повідомлення за формою П-3 та надсилають його підприємству, де працює хворий, санепідстанції та лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує дане підприємство, відповідному органу виконавчої дирекції ФСС.

Власник зобов’язаний провести розслідування причин професійних захворювань протягом 10 днів після одержання повідомлення про профзахворювання. Для проведення розслідування керівник підприємства своїм наказом створює комісію. До складу комісії входять:

• представник санепідстанції (голова комісії);

• предстиавник лікувально-профілактичного закладу;

• представник підприємства;

• представник профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

На власника покладається обов’язок надати комісії з розслідування:

1. дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу з інструментальними вимірюваннями їх значень;

2. документацію на технологічний процес (технологічни регламенти, вимоги і нормативи безпеки тощо).

Власник зобов’язаний також для роботи комісії з розслідування надати приміщення, транспорт, засоби зв’язку, забезпечити друкування, оформлення і тиражування матеріалів тощо.

Комісія з розслідування одержує письмові пояснення від посадових осіб або інших працівників по суті розслідування, проводить гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше провелених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень.

Акт розслідування профзахворювань за формою П-4 складається комісією протягом трьох діб після закінчення розслідування в шести примірниках, які після затвердження надсилаються роботодавцем:

1. хворому;

2. до лікувально-профілактичного закладу, який обслуговує підприємство;

3. робочому органу виконавчої дирекції ФСС;

4. у профспілкову організацію, членом якої є хворий.

Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу і контролю за виконанням намічених заходів.

На підприємстві перший примірник акта розслідування зберігається протягом 45 років.

35. Як проводиться розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру? Які документи при цьому оформляються?

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою:

про нещасний випадок із смертельним наслідком, а також про груповий нещасний випадок, який стався одночасно з двома і більше особами, - до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);

про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, - до органу внутрішніх справ.

Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком надсилаються також до органів прокуратури.

У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку.

До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об'єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров'я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований).

До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та

направляє її керівнику копію рішення.

Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.

Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії - посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії - керівника відповідного структурного підрозділу,

представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.

Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.

Необхідна кількість примірників акта визначається в кожному окремому випадку.

Акт за формою НТ надсилається:

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради);

організації, де працює або навчається потерпілий;

організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об'єкта, де стався нещасний випадок.

Копія акта надсилається органам внутрішніх справ, прокуратури та іншим організаціям на їх запит.

Під час розслідування групових нещасних випадків акт за формою НТ складається на кожного потерпілого окремо.

Організація, яка відповідальна за безпечну життєдіяльність населення на території чи об'єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє районну держадміністрацію (виконавчий орган міської, районної у місті ради) у термін, зазначений в акті за формою НТ.

Облік і аналіз нещасних випадків невиробничого характеру.

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою, які щомісяця надсилаються лікувально-профілактичними закладами.

Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а також за рік – до 31 січня наступного за звітним року.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації проводять аналіз одержаних звітів, узагальнюють їх та подають Держнаглядохоронпраці відповідно до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця та до 10 лютого наступного за звітним року.

36. Які основні причини виробничого травматизму і заходи щодо їх запобігання?

Організаційні причини: порушення вимог законодавства в області охорони праці, невиконання вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажів і навчання з питань охорони праці, невиконання заходів щодо охорони праці, недотримання санітарно-гігієнічних норм, несвоєчасний ремонт або заміна несправного або застарілого обладнання.

Технічні причини: невідповідність вимогам техніки безпеки або несправність виробничого устаткування, інструмента, засобів захисту, у тому числі індивідуальних; конструктивні недоліки в устаткуванні.

Психофізіологічні причини: помилкові дії працівника в результаті утоми, надмірної тяжкості й напруженості роботи; монотонної праці, хворобливого стану, необережності.

Санітарно-гігієнічні причини: наявність наднормативного рівня шуму, вібрації, вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, різного роду випромінювань; нераціональна освітленість; порушення правил особистої гігієни; несприятливі метеорологічні умови тощо.

37. Методи аналізу травматизму та професійних захворювань на виробництві.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами, насамперед актами форми Н-1 та звітами за формою 7ТНВ.

Для оцінки рівня травматизму використовують відносні статистичні коефіцієнти (показники):

К_ч= n ∙1000/p; K_т=Д/ n,

К_ч – коефіцієнт частоти травматизму;

n – кількість випалків травматизму на підприємстві (цеху, дільниці) за звітний період;

p – середньоспискова чисельність працюючих за цей же період;

K_т– коефіцієнт тяжкості травматизму;

Д – кількість днів непрацездатності у потерпілих (у робочих днях).

Інтегровану оцінку рівня виробничого травматизму проводять за коефіцієнтом загального травматизму:

К_заг=К_ч∙К­­_т.

Груповий метод – дані про травматизм групують за однорідними ознаками: за професіями, характером роботи, стажем та віком працівників, характером одержаних травм, джерелами травмування, часом тощо. Обробка одержаних результатів дає змогу виявити основні причини травматизму та розробити заходи щодо його запобігання.

Топографічний метод передбачає нанесення інформації про нещасні випадки за допомогою умовних позначень на план розташування устаткування в цеху або дільниці. Нагромадження таких позначень на позначці робочого місця або устаткування свідчить про необхідність проведення відповідних профілактичних заходів.

Монографічний метод – це поглиблений аналіз обставин нещасних випадків з метою виявлення небезпечних та шкідливих виробничих факторів, характерних для технологічного процесу, устаткування ділянки виробництва.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів.

Метод моделювання причинних зв’язків застосовується при аналізі випадків травматизму, які були спричинені дією кількох чинників. Модель причинних зв’язків будується від моменту травмування до подій, які йому передували, встановлюється логічний зв’язок між явищами.

38. Типи причинних зв’язків виробничого травматизму.

Причинні зв’язки можуть мати різну форму: послідовну (рис. 3.1, а), коли одна причина викликає наступну, і так далі, поки кінцева подія не призведе до нещасного випадку; паралельну (рис. 3.1, б), коли декілька послідовних зв’язків викликають одну загальну причину, яка призводить до травмування; колову (рис. 3.1, в), коли одна причина викликає наступну, кінцева збільшує першу і так далі по колу, поки будь-яка з цих причин не призведе до травмування; розгалужену (рис. 3.1, г), коли один чинник є джерелом кількох причин, які розвиваючись паралельно викликають одну загальну причину, що призводить до травмування.

39. Методика визначення матеріальних збитків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників.

Визначення розміру матеріальних збитків від виробничого травматизму:

М_зт=Д_т(А+Б_т),

де М_зт – збитки, зумовлені тим, що працівники, які отримали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн..;

Д_т – загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями;

А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн..;

Б_т – середній розмір виплат за листком непрацездатності за один день всім потерпілим від травм, грн.

Визначення показника річних втрат, що зумовлені річним травматизмом:

,

де К_вт – показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму,%;

Р – обсяг виробленої продукції за рік, грн.

Вплив виробничих факторів не обмежується лише їх роллю як причини професійних захворювань. Давно були помічено, що особи, які працюють з токсичними речовинами, частіше хворіють на загальні захворювання (грип, розлад органів травлення, запалення легень тощо), що ці хвороби проходять у них важче, а процес одужання йде повільніше.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників:

М_зз=Д_з(А+Б_з),

де М_зз – збитки, зумовлені тим, що хворі працівники не беруть участі у створенні матеріальних цінностей, грн.;

Д_з – загальна кількість робочих днів, що їх витратили за звітний період всі працівники, які хворіли;

Б_з – середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що зумовлені загальними захворюваннями, грн.;

А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн.

Показник річних втрат, що зумовлені загальними захворюваннями працівників підприємства:

,

де К_зз – показник втрат, що характеризує збитки від загальних захвоювань працівників, %;

Р – обсяг виробленої продукції за рік, грн.;

М_зз – річні збитки через захворювання працівників.

Узагальнений показник, що характеризує сумарні витрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників:

К_уз=К_вт+К_зз,

де К_уз – узагальнений показник витрат підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, %.