Тема 5 Оцінка стану охорони праці; пільги та компенсація за несприятливі умови праці

5.1. Оцінка стану охорони праці на підприємстві.

Оцінка стану охорони праці на підприємстві в цілому і в його структурних підрозділах базується на аналізі даних атестації робочих місць, паспортизації санітарно-технічного стану цехів та відділів, результатах виконання комплексних планів покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також на динаміці показників виробничого травматизму та професійних захворювань. Оцінка стану охорони праці та пільги і компенсація кожного робочого місця, а також аналізу записів в журналі трьох-ступеневого контролю охорони праці. Порушеннями правил вважаються: робота без інструктажу або його термін прострочений; робота без засобів захисту, передбачених інструкцією з техніки безпеки; робота на обладнанні, що не пройшло технічного огляду, або його термін прострочений; невідповідність прийомів праці вимогам інструкції з техніки безпеки та ін.

При підрахунках Кб встановлюється перелік основних вимог безпеки до виробничого обладнання, що подані в державних та галузевих стандартах. Порушенням вимоги безпеки вважається відсутність або зіпсованість передбачених технічною документацією засобів захисту (блокування, огородження, сигналізації), засобів електрозахисту, засобів автоматичного або ручного управління, зміни в конструкції, не передбачені технічною документацією та ін. При підрахунках Ктр кількість запланованих заходів визначається за оперативним планом, до якого входять поточні заходи, передбачені адміністрацією підприємства; роботи, передбачені угодою по охороні праці; приписи органів державного нагляду, вищестоячих керівних органів управління і відділів охорони праці; акти розслідування нещасних випадків (форма Н-1) та смертельних випадків.

Для забезпечення подальшого покращення стану охорони праці в підрозділах підприємства, при плануванні робіт у цій області на кожний наступний рік орієнтуються на базовий коефіцієнт стану охорони праці, який приймають як середньомісячне значення Коп минулого року, збільшене на 5%. Якщо не було досягнуто базового рівня, то коефіцієнт зберігається на наступний рік. При перевищенні базового рівня на 5% на наступний рік планується зберегти його фактичне досягнуте значення. При К_оп=1 підрозділ отримує матеріальне заохочення.

5.2. Пільги та компенсація за важкі та шкідливі умови праці

Працівники, які працюють в умовах, що не відповідають нормам безпеки і санітарним нормам, мають пільги та отримують компенсації. Перелік шкідливих виробництв, професій і посад із шкідливими умовами праці, які мають право на отримання пільг, затверджений Кабінетом Міністрів України, Держкомпраці України і профспілками. Система пільг і компенсацій включає додаткові відпустки, скорочений робочий час і робочі дні, пільгове пенсійне забезпечення, лікувально-профілактичне харчування, певні доплати до заробітної плати. Додаткова відпустка застосовується від 6 до 36 днів. Скорочення робочого дня скорочує фонд робочого часу, а отже і тривалість дії шкідливих і небезпечних чинників на людину. Пільгове пенсійне забезпечення гарантується працівникам, зайнятим у шкідливих умовах і гарячих цехах, а також зайнятим на роботах з важкими умовами праці. Воно передбачає зменшення пенсійного віку і збільшення пенсійних виплат.

Лікувально-профілактичне харчування надається безкоштовно працівникам, зайнятим на роботах з особливо важкими умовами праці. Доплата до заробітної плати визначається за специфічними умовами праці на робочих місцях і становить 4-24% тарифної ставки. Вона використовується для зміцнення організму робітника і підвищення його опору дії шкідливих виробничих факторів за рахунок поліпшення харчування та побутових умов. Відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України проводиться безкоштовна видача молока. Крім молока до лікувально-профілактичного харчування відносяться такі види продуктів: газована вода, квас, сіль, вітаміни, амінокислоти та білкові концентрати, сорбенти.

5.3. Визначення ефективності витрат на охорону праці.

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з:

• економії від зменшення професійної захворюваності;

• економії від зменшення випадків травматизму; економії від зниження плинності кадрів;

• економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1). Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (ЛД) визначається за формулою:

100

де Д\, Дг - кількість днів непрацездатності через хвороби чи травми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після проведення заходів; Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2). Зростання продуктивності праці (Д W): де 3в - вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником; Рп - вартість річної товарної продукції підприємства. 3). Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):

де Чср -середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу; Зр - середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соцстрахування. 4). Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат (Ес):

де У- умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції. 5). Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Есс):

Есс=Щ-Пд,

де Пд - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності. 6). Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (Ерз):

Ерз=Ез+Ес+Есс,

де Ез, Ес, Есс – відповідно складові економії за рівнем захворюваності. 7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (Ерт):

Ерт =Е+Ес+ Есс,

де Е3, Еа Есс – відповідно складові економії по травматизму, розраховані за наведеними вище залежностями.

8). За необхідності розрахунку економія від зменшення плинності кадрів (Епк) розраховується за формулою:

Епк=(Чзі-Чзг)-Дп-Зв,

де Чзі, Чзг - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів; Дп - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше; Зв - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9). Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв’язку зі скороченням або повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв’язку з відміною скороченого робочого дня (Есд) розраховується за формулою:

Есд=3г-Фд-(Чсдd₁,-Чспd₂),

де Зг - середня оплата однієї години роботи працівника; Фд -кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік; Чсд , Чсп - чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; d₁, d₂ - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів. 11). Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕдВ):

Едв=Зд-(Ч,адДв-ЧсдДв),

де Зд - середньоденна оплата роботи одного працівника; Чад , Чсд - чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці; Дв, Дв - середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровадження заходів.

12). Економія фонду заробітної плати у зв’язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці (Етс):

Етс=Фс-[Згв(Чв-Чв₁) + Згл(ЧІп-Чп₁)],

де Фс - ефективний фонд робочого часу; Згв - середньогодин-на тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах; Згп - середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах; Чв , Чв₁ - чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів; Чп, Чп₁ - чисельність працівників (при погодинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування

Елп=( Члп₁ –Члп) ·gЛП·Длп

де gЛП - денна вартість лікувально-профілактичного харчування; Длп - кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів; Члп₁, Члп - чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів. 14. Економія витрат у зв’язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (Есх):

де Sex - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника; Чех₁, Чех - чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці. 15). Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсаціїпрацівникам за роботу в несприятливих умовах (ЕРПК):

Ерпк=Есд+ЕдВ+ЕГс+Елп+Есх.

16). Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві ЕР, визначається за формулою:

Ер=Ерз+Ерг+Ерпк

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, раціональне фарбування робочих приміщень - на 2-5%.

Економічне обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці здійснюється в такому порядку:

• визначається набір заходів, що ґрунтуються на вихідних даних про необхідну зміну стану умов праці на основі визначених соціальних показників за базовим і впроваджуваним варіантами;

• визначаються витрати на реалізацію заходів;

• розраховується соціальна і соціально-економічна ефективність;

• розраховується економічний ефект за результатами здійснення заходів.

Розрахунки здійснюються на основі вищенаведених формул.