3. Історія розвитку Києво-Могилянської академії

Протягом всієї історії український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури ніж Києво-Могилянська академія. Виникненню Києво-Могилянської Академії передував культурно-національний рух, що в умовах посиленого наступу на соціальні і духовні інтереси українців, який чинився правлячим колами Речі Посполитої, швидко набрав характерних особливостей. Просвітники гуртувались навколо друкарні Києво-Печерського монастиря під покровом його архимандрита Єлисея Плетенецького. 15 жовтня 1615р. розпочала свою діяльність школа, яка ввійшла в історію я Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської академії.

Велику підтримку Братська школа отримала від гетьмана Війська Запорізького Петра Конашевича Сагайдачного. Але все більше і більше діячів, що вболівали долею України, вихід із становища вбачали у її культурно-національному відродженні.На цей шлях стає і Петро Могила. Петро Могила зумів перетворити Колегію (Братська школа )на заклад європейського типу.Тут вивчався курс наук, властивий для західно європейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії.Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчалися також грецька й польська мови. Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії, і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Повний курс навчаня в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. починаючи від Петра I, ведеться наступ на українську мову, на її знищення. З 1784р.- суворо забороняється читати лекції "сільським діалектом" (тобто українською мовою). В Києво-Могилянській академії зародився і став професійним театр. Києво-Могилянська академія була центром філософської думки в Україні. А Феофан Прокопович започаткував в Академії (і в усій тодішній Російській імперії), вищу математику. В Академії започатковуються природничі науки- астрономія, буологія, мінералогія, зоологія та інші, які поступово відділяються від філософії.Лише в 1802р. був вперше відкритий медичний клас, але природничі знання, які давала Академія, вивчення творів Авіценни, Везалії, Бекона, Гіпократа,.З середини 17ст. в академії існує хорова школа, хори, акадмічний та Братського монастиря нараховували часом до 300 і більше чоловік.За статутом Академії, в ній мали право навчатись всі бажаючі. Навчались діти української аристократії, козацької старшини, козаків, міщан, св'ященників і селян.

Вихованцями Києво-Могилянської академії були майбутні гетьмани Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Данило Апостол, Іван Скоропадський, наказний гетьман Павло Полуботок.

З другої половини 17ст. після заснування університетів у Харкові й Москві, Києво-Могилянська академія природно почала втрачати пріоритетне становище єдиної вищої школи, хоча продовжувала гідно підтримувати свої досягнення й традиції.За розпорядженням уряду, указом Синоду від 14.08.1817р. Академію було закрито.