- •Завдання №1
- •Мета вищої освіти України на сучасному етапі розвитку держави
- •Структура навчально-виховного процесу у вш
- •Історія розвитку Києво-Могилянської академії
- •Методи навчання у вищій школі
- •Довести необхідність реформування вищої освіти в Україні та вказати основні шляхи цього процесу.
- •Завдання №2
- •1. Обгрунтувати пріорітетні напрями розвитку во в Україні.
- •2. Структура навчально-виховного процесу у вищій школі.
- •3. Назвати представників Києво-Могилянської академії.
- •4. Засоби навчання у вш.
- •5. Довести необхідність впровадження нових освітніх технологій у навчально-виховний процес внз.
- •Завдання № 3
- •Види внз в Україні.
- •Основні компоненти структури навчально-виховного процесу у вищій школі.
- •Історія розв. Харківського університету.
- •Форми контролю за ефектив. Навчання у вш.
- •Довести необхідність побудови во Укр. На принципі поєднання державного правління з громадським самоврядуванням.
- •Завдання №4
- •4.3.Провідні внз з яких поч.. Освіта в Укр.
- •4.4 Форми навч. У вш.
- •5.Довести,що прийоми педагогічного впливу є складовими методів навчання (виховання).
- •Завдання №5
- •1 Розкрити зміст навчання у вищій школі
- •2 Історія розвитку Львівського університету
- •3 Охарактеризувати форми навчання у вищій школі (див. Варіант №4 питання №4)
- •4 .Продовжити речення виховання це-
- •5 Довести необхідність побудови вищої освіти України на принципі гуманізму
- •Завдання № 6
- •1.Завдан. Вш на суч. Етапі розв. Держави.
- •2. Осн. Компоненти с-ри виховн. Процесу у вш.
- •3.Іст. Розв. Харківс. Університету (див. Завдання № 3 питання № 3) Завдання № 7
- •1.Реформування вищої освіти як необхідна умова соціально-економічного розвитку держави
- •2.Обгрунтувати основні вимоги до викладача вищої школи
- •3.Історія розвитку університетів в Україні
- •Завдання № 8
- •5.Довести необхідність зростання чисельності осіб в Укр., що повинні здобути во.
Форми контролю за ефектив. Навчання у вш.
Форми педагогічного контролю — екзамени, заліки, колоквіуми, усне опитування, письмові контрольні роботи, захист курсових та дипломних робіт, звіт про результати практики. Навчальний контроль можна поділити за часом: попередній (вихідний), поточний, поетапний (тематичний), періодичний та підсумковий.
Поточний контроль здійснюється в ході занять, завдяки йому виявляють ступінь розуміння навчального матеріалу, його засвоєння, уміння студентів застосовувати знання на практиці.
Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінки результаті в навчання на окремих завершених етапах освіти або на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні. Складові такого контролю — семестровий контроль та державна атестація.
Семестровий контроль проводиться у формі семестрового іспиту, диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни.Семестровий іспит — форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу.Семестровий диференційований залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі виконання студентами індивідуальних завдань. Семестровий залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі виконаних ними певних робіт на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов'язкової присутності студентів за умови виконання ними всіх видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр.
Колоквіум — "мікрозалік" — це вид семінарського заняття, де опитування не добровільне, як на звичайному семінарі, а обов'язкове. Функція колоквіуму — контрольне повторення теми або розділу.
Державну атестацію студентів здійснює державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам кваліфікаційної характеристики.Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій — державна екзаменаційна комісія (ДЕК). Під контролем державних комісій студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні іспити та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).
Довести необхідність побудови во Укр. На принципі поєднання державного правління з громадським самоврядуванням.
Для управління освітою створюються, зокрема, органи громадського самоврядування, що діють у межах повноважень, визначених законодавством. Разом із такими органами діє система державних органів управління освітою, до якої належать: Міністерство освіти України, інші міністерства та відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади, Вища атестаційна комісія України, місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою Зміст державно-громадського управління складає діяльність його суб'єктів з інтеграції трьох напрямів роботи:
• демократизації діяльності органів державної влади й управління освітою;
• розвитку самоврядних асоціацій учасників освітньої діяльності (професійних асоціацій педагогів, органів учнівського й батьківського самоврядування всіх рівнів);
• створення та організації діяльності громадських органів управління освітою, де представлено всі верстви населення.
Зосереджуючись тепер саме на громадському самоврядуванні, наприклад, ст. 16 Закону "Про освіту" його органами в освіті визначає:
- загальні збори (конференція) колективу навчального закладу;
- районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;
- Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.
Важливо, що цей Закон каже, що разом із тим такі органи можуть об'єднувати учасників навчально-виховного процесу (і студентів, і працівників), спеціалістів певного професійного спрямування. А щодо компетенції органів громадського самоврядування, то їх в Законі визначено так:
- внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі освіти;
- вирішення в межах своїх повноважень питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної та фінансово-господарської діяльності навчальних закладів.
