Психологічні механізми емоційного самоконтролю в підлітковому віці.

Зараз вже не для кого не секрет, що якість навчання в першу чергу залежить від емоційного стану учня. Під впливом сильних переживань деякі ситуації в підлітковому віці запам'ятовуються назавжди, навіть якщо надалі вони вже не повторюються. Ця особливість дитячого сприйняття залежить в першу чергу від високої вразливості підлітка. Стресові емоції в цьому віці діють подібно до розжареного клейма і залишають в дитячій пам'яті незгладимі відбитки в деяких випадках на все життя. Це стосується як негативних так і позитивних вражень. Але при різних модальностях відчуттів характеристики запам'ятовування також відрізнятимуться.

Емоція страху, наприклад, сприяє розширенню об'єма сприймаємої підлітком інформації, що добре їм запам'ятовується, хоч і ненадовго. Мислення в цей час майже не працює. Якщо людина чогось боїться вона не дуже розмірковує.

Для більш глибокої системної пам’яті порібна інша емоція, що виникає хоча й з урахуванням небезпеки, але без страху та гніву. Коли людина не знає що їй робити, вона починає мислити. Смуток приводить спочатку до неусвідомленого пошуку рішень. Потім активізується мислення, що водначас вікриває найпотаємніші скарбниці глибокої системної пам’яті. Емоція смутку, в свою чергу, звужує для свідомості підлітка об’єм завдання, що він перед собою ставить, але водночас збільшує притік з глибин його пам’яті кількості допустимих результатів, з якими він хоч раз вже мав справу у минулому. В цей час активізується творчий потенціал дитини У цьому стані вона може краще систематизувати те що відбувається. Емоція смутку дозволяє пов'язати нові враження із старими, що мали місце в житті підлітка. Якщо подію, що відбувається, ми приймаємо «близько до серця», вона сприяє надалі виникненню асоціативних переживань. В цьому випадку стан смутку дозволяє довго зберігати в пам'яті нову інформацію.

Тут ми вже бачимо пряме відношення емоційних процесів до механізмів систематизації і зберігання інформації в пам'яті. Якщо прийняти ці відомості до уваги і правильно направити розвиток емоційного сприйняття дитини що вчиться, можна досягти вищого ефекту запам'ятовування і засвоєння учбової програми. Тому робота пам'яті майже завжди залежить від настрою, при якому відбувався запис інформації.

Наприклад знання, що засвоєні в стані радості легко приходять на думку коли ми щасливі, а інформація яку ми записували в пригніченому стані, згадується в години печалі. Емоції, як позитивні, так і негативні сортують інформацію по ступеню її важливості. В основному ми довго пам'ятаємо речі і події, які нас глибоко чіпали, порадували або сильно роздосадували. Цією обставиною і пояснюється „порочний круг” депресії, під час якої приходять в голову тільки похмурі думки.

Свідомим зусиллям волі, відтворюючи в собі певний настрій, людина здатна пригадати події, пов'язані з даним станом душі. Проте їй не завжди вдається потім протистояти впливу емоцій на особисті вчинки. Тому в стресовому стані ми повинні з подвоєною увагою стежити за своїми діями.

Щоб допомогти дитині що вчиться самостійно справлятися з нав'язливими тенденціями емоцій і довільно регулювати власні процеси мислення і пам'яті, її волю потрібно постійно тренуватиі.

Вольові процеси, як відомо, пов'язані з кинестетичною чутливістю. Тренінги, які нами будуть запропоновані нижче, розраховані на вдосконалення механізмів кинестетичного управління емоціями. Ці ж тренування дозволяють навчити дитину довільно регулювати утримання власної увагу на виконанні певного завдання, що під впливом неприборканих емоцій, буває складно зробити в певному віці.

Проблеми уваги, нерідко виникають в дитинстві. Недолік уваги у дітей частіше обумовлений їх зайвою активністю (насамперед у гіперактивних дітей). У дорослих людей, що були колись надмірно активними, понижений метаболізм ЦНС і, отже, підвищена схильність до розсіяної уваги. Проте це не означає, що процесами уваги не можна керувати довільно. Більш того, спеціальне тренування дозволяє збільшити метаболізм ЦНС, зробити увагу людини направленою і концентрованою. Люди, що займаються розвитком уваги і пам'яті, наприклад індійські йоги, не страждають в старості розладами пам'яті і мислення. Їм не загрожує склероз і інші небезпечні захворювання ЦНС.

Нижче ми докладніше зупинимося на механізмах пам'яті і мислення і їх безпосереднього зв'язку з процесами сприйняття.