44. Міжбанківський ринок депозитних операцій в іноземній валюті

Ринок депозитних операцій в іноземній валюті називають міжбанківським, тому що основними і найактивнішими його учасниками є комерційні банки. Вони здійснюють операції з розміщення вільних грошових залишків, а також залучених коштів у іноземній валюті для підтримання короткострокової ліквідності, а також з метою одержання прибутку, проте центральні банки держав, позабанківські фінансово-кредитні установи та транснаціональні корпорації також можуть здійснювати операції на цьому ринку.

Як уже зазначалось, в українській банківській практиці існують поняття "міжбанківський кредит" та "міжбанківський депозит", хоча за суттю ці операції є однаковими - тимчасове розміщення (залучення) коштів у іншому банку. У світовій банківській практиці для міжнародних позикових операцій використовують термін "депозити", які поділяються:

- на депозити залучені - залучення коштів у іноземній валюті;

- депозити розміщені - надання позик в іноземній валюті. Регулювання депозитних операцій в іноземній валюті здійснюється

в межах законодавств країн, банки яких укладають угоди. За строками дії розглядають депозити трьох видів:

- депозити до запитання - кошти розміщуються на невизначений строк, але повернення можливе в будь-який час за умови попереднього повідомлення;

- короткострокові одноденні депозити. До них належать депозити типу овернайт та ін.;

- депозити на фіксований строк. Ці депозити розміщуються на визначений строк і, як правило, на стандартні строки (один тиждень; один, три, шість та дванадцять місяців).

46. Ринок евровалюта та особливості здійснення операцій в євровалюті

Вітчизняні науковці під євровалютою розуміють [54, с. 140]:

іноземну валюту, в якій комерційні банки здійснюють безготівковідепозитно-позичкові операції за межами країни-емітента цієї валюти;

валюту, перераховану на рахунки іноземних банків, що використову-ється ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітентацієї валюти.

Розвиток євровалютного ринку розпочався з появи євродоларів - до-ларів США, що були депонованими за межами країни-емітента і викорис-товувалися для надання позик. Після другої світової війни американськідолари були головною міжнародною розрахунковою одиницею. Значначастка валютних резервів провідних країн світу була конвертована самеу доларах. На думку вітчизняних науковців розвиток ринку євродоларабув зумовлений наступними подіями [54, с. 139]:

заборона уряду Великої Британії в 1957 році британським банкам фі-нансувати торгівлю нерезидентів, що мало наслідком використанняними з цією метою доларових коштів;

повернення в 1958 році Німеччини, Франції та Італії до конвертова-ності валют при формуванні спільного ринку ЄЕС, що дало їм змогурозміщувати свої доларові заощадження у комерційних банках;

введення Федеральною резервною системою США обмежень щодопроцентних нарахувань на депозити у внутрішніх банках країни, щоспричинило відплив доларових коштів до Європи.

Розвитку євродоларового ринку також сприяли дефіцит платіжногобалансу США у 70-х роках та нафтове протистояння США і країн ОПЕК,які, як наслідок, зберігали отримані від експорту нафти долари у євро-пейських країнах, побоюючись їх конфіскації урядом США [54, с. 140].

Вигідні відсоткові ставки на ринку євродоларів та пільгові умовипроведення операцій у порівнянні з рядом національних валютних рин-ків, його не підпорядкованість державному регулюванню та висока опе-ративність спонукає швидкі темпи його зостання.