3. Комунікативний процес породжує різні реальності для тих, хто бере у ньому участь. Різниця цих реалій породжується різною пунктуацією подій у ході комунікації.

У теорії комунікації стверджується, що залежно від того, що саме сприймається учасником комунікації як причина, а що як наслідок, народжуються зовсім інші психологічні світи. Так, саме особливості пунктуації (або структурування подій) активною та напористою дружиною та пасивним чоловіком дозволяє першій стверджувати, що її активність – це вимушений наслідок пасивності чоловіка, а чоловікові – представляти власну пасивність як результат напористості дружини.

Гарним прикладом пунктуації подій є анекдот про щура, який вважав, щ гарно видресирував експериментатора, який кожен раз, як тільки щур нажимав на педаль, приносив йому їжу.

Противоречивая пунктуация порож­дает различные взгляды на реальность, включая ха­рактер взаимоотношений, и таким образом приводит к международным или межличностным конфликтам. Следующий пример иллюстрирует тот же самый пат­терн на межличностном уровне:

Муж (обращаясь к терапевту): По опыту я знаю, что если я хочу спокойствия в доме, я не должен мешать ей делать все, что она хочет делать.

Жена: Это не правда — я бы хотела, чтобы ты прояв­лял чуть больше инициативы и действительно решал по крайней мере что-то хотя бы иногда, потому что...

Муле (прерывая се): Ты никогда не позволяешь этого!

Жена: Я была бы рада позволить тебе — только, если я это сделаю, ничего не случится, и мне самой при­дется вес сделать в последний момент.

Муж (обращаясь к терапевту): Видите? Обстоятельства не принимаются во внимание — все должно быть запланировано и организовано за неделю вперед.

Жена (гневно): Приведи хотя бы один пример за пос­ледние несколько лет, когда ты хоть что-то сде­лал.

Муж: Полагаю, я не могу — потому что так лучше для всех, включая детей, поэтому я позволяю тебе поступать так, как ты хочешь. Я понял это сразу же после свадьбы.

Жена: Ты никогда не вел себя по-другому, с самого начала — ты всегда все оставлял на меня!

4. Кожне повідомлення учасника комунікації має два аспекти: аспект передачі та командний аспект.

Під аспектом, що передає розуміється такий, який є носієм повідомлення (сухе повідомлення). Командний аспект відноситься до такого повідомлення, який врешті-решт призводить до взаємовідношення між комунікаторами. Тобто повідомлення треба розглядати у двох площинах: саме повідомлення (аспект передачі) та повідомлення про саме повідомлення, або як воно передається (командний аспект). У першому випадку – це комунікація, у другому – це метакомунікація.

Метакомунікація виражається в інтонаціях, обраному порядку слів, невербальних проявах і т.д.

Отметим тот факт, что до того, как ученые стали изучать эти аспекты человеческой коммуникации, ком­пьютерные инженеры столкнулись с той же пробле­мой в своих исследованиях. Для них стало понятно, что в случае коммуникации с искусственным организ­мом им приходится иметь дело как с передающим, так и с командным аспектом. Например, если компь­ютеру нужно перемножить две цифры, он должен по­лучить эту информацию (две цифры) и информацию об этой информации: команду «перемножить их». Для нашего дальнейшего исследования важно отношение, существующее между аспектами комму­никации, касающимися содержания (передачи) и вза­имоотношения (команды). По существу, мы уже опре­делили выше, что компьютеру нужна информация (дан­ные) и информация об этой информации (инструкция).

Как указывает Черри (Cherry) (34, р. 120), предложение «Как ты ду­маешь это сделать?» может обладать большим количе­ством смыслов, в зависимости оттого, на какое слово будет сделано ударение — указание, которое письмен­ный язык обычно не дает. Другим примером может быть надпись в ресторане: «Посетители, считающие, что паши официанты грубы, должны встретиться с ме­неджером», которая может быть понята, по крайней мере теоретически, двояким образом.

Однією з ознак хорошого, ефективного функціонування сім’ї є здатність учасників комунікації виходити на метакомунікативний рівень взаємодії і робити його предметом обговорення, тобто перетворювати метакомунікацію на комунікацію.

Важливо, що кожне відправлене повідомлення може мати, а може взагалі не мати функції передачі інформації (аспекту передачі). Перш за все, повідомлення може слугувати запитом на підтвердження визначення самого себе («Я так себе бачу»), яке людина транслює на рівні мета-комунікації.