- •Передмова
- •Елементи спеціальної (окремої) теорії відносності
- •Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •Електростатика
- •Постійний електричний струм
- •Електромагнетизм
- •Механічні коливання і хвилі в пружних середовищах
- •Квантова природа випромінювання
- •Елементи атомної фізики і квантової механіки
- •Електромагнітні коливання і хвилі
- •Хвильова оптика
- •Елементи квантової статистики і фізики твердого тіла
- •Елементи фізики атомного ядра й елементарних частинок
- •Література
- •Загальні методичні вказівки
- •Відомості про наближені обчислення
- •Навчальні матеріали до розділів курсу фізики
- •1. Фізичні основи механіки Пояснення до робочої програми
- •Основні закони і формули
- •Приклади розв’язку задач
- •Контрольна робота № 1
- •Питання для самоперевірки
- •2. Молекулярна фізика і термодинаміка Пояснення до робочої програми
- •Основні закони і формули
- •Приклади розв’язку задач
- •Контрольна робота № 2
- •Питання для самоперевірки
- •3. Електростатика. Постійний струм Пояснення до робочої програми
- •Основні закони і формули
- •Приклади розв’язку задач
- •Контрольна робота № 3
- •Питання для самоперевірки
- •4. Електромагнетизм. Коливання і хвилі Пояснення до робочої програми
- •Основні закони і формули
- •Приклади розв’язку задач
- •Контрольна робота № 4
- •Питання для самоперевірки
- •5. Квантова оптика. Елементи атомної та ядерної фізики і фізики твердого тіла Пояснення до робочої програми
- •Основні закони і формули
- •Приклади розв’язку задач
- •Контрольна робота № 5
- •Питання для самоперевірки
- •Додатки
- •Одиниці фізичних величин
- •Приставки до одиниць величин
- •Деякі астрономічні величини
- •Основні фізичні константи
- •Густина речовини
- •Ефективний діаметр молекули (м)
- •Питомий опір і температурний коефіцієнт провідників
- •Діелектрична проникність
- •Показник заломлення
- •Маса й енергія спокою деяких елементарних і легких ядер
- •Робота виходу електронів з металу
- •Маси деяких ізотопів (в а.О.М.)
- •Періоди піврозпаду радіоактивних ізотопів
- •Навчальне видання
- •Рудакова Галина Олександрівна
- •Методичні вказівки та
- •Контрольні завдання з фізики
Приклади розв’язку задач
Приклад 1. Три однакові точкові заряди по 1 нКл кожен розміщені у вершинах рівностороннього трикутника. Який негативний заряд потрібно помістити в центрі трикутника, щоб зазначена система зарядів знаходилася у рівновазі?
Дано:
q1
= q2
= q3
= 10-9
Кл;
=
=
= 600.
Знайти: q4.
Розв’язок. Оскільки всі три заряди у вершинах трикутника знаходяться в однакових умовах, досить з’ясувати, який заряд потрібно помістити в центр трикутника, щоб який-небудь один із трьох зарядів знаходився в рівновазі. Заряд q1 буде знаходитись в рівновазі, якщо векторна сума діючих на нього сил дорівнює нулю (рис. 3.1)
де
Введемо
допоміжну силу
|
Рис. 3.1. |
Сили і спрямовані уздовж однієї прямої, але в протилежні боки, тому, з урахуванням виразу (2), можна перейти до скалярної форми рівняння (1)
або
. (3)
Із симетрії задачі випливає, що сили F2 і F3 однакові за величиною. Тому, застосовуючи закон Кулона для величин, що входять у (3), легко одержати (рис. 3.1)
; (4а)
, (4б)
де відстань r1 можна знайти з геометрії трикутника
. (5)
Підставляючи вираз (4) у (3), одержимо
. (6)
Звідси, використовуючи (5), можна одержати остаточно
. (7)
Обчислення.
=
5,77·10-9
Кл.
Відповідь: q4 = 5,77·10-9 Кл.
Приклад 2. Два точкові електричні заряди 1 нКл і –2 нКл знаходяться у повітрі на відстані 10 см один від одного. Визначити напруженість і потенціал електричного поля, створюваного цими зарядами, у точці, віддаленій від першого заряду на 9 см і від другого – на 7 см.
Дано: q1= 10-9 Кл; q2= –2·10-9 Кл; d = 0,1 м; r1= 9·10-2 м; r2= 7·10-2 м.
Знайти: E; .
Розв’язок.
Відповідно до принципу суперпозиції,
напруженість електричного поля
в пошукуваній точці дорівнює векторній
сумі полів
і
,
створених кожним зарядом q1
і q2
окремо
, (1)
де
; (2а)
. (2б)
Вектор
(рис. 3.2) спрямований уздовж силової
лінії від заряду
q1, оскільки цей заряд позитивний; вектор спрямований за силовою лінії до заряду q2, тому що цей заряд негативний. Модуль результуючого вектора знайдемо за теоремою косинусів
|
Рис. 3.2. |
Тут – кут між векторами і , що може бути також визначений за теоремою косинусів із трикутника, утвореного сторонами d, r1 і r2
. (4)
Підставляючи в (3) вираз (2) і (4), одержимо
. (5)
Потенціал результуючого поля, відповідно до принципу суперпозиції, дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів
. (6)
Тут
і
– потенціали полів точкових зарядів
q1
і q2
у пошукуваній точці
; (7а)
. (7б)
Таким чином, з (6) і (7) одержимо
, (8)
де варто враховувати знаки зарядів q1 і q2.
При обчисленнях візьмемо до уваги, що в одиницях СІ загальний множник виразів (5) і (8) дорівнює
=
9·109
м/Ф.
Обчислення.
=
3,58·103
В/м;
В.
Відповідь:
E
= 3,58·103
В/м;
В.
Приклад 3. Уздовж тонкого кільця рівномірно розподілений заряд у 40 нКл з лінійною густиною 50 нКл/м. Визначити напруженість електричного поля, створеного цим зарядом у точці, що лежить на осі кільця і віддалена від його центра на відстань, що дорівнює половині радіуса.
Дано:
q
= 4·10-8
Кл;
= 5·10-8
Кл/м; h
= R/2.
Знайти: E.
Розв’язок.
Виділимо на кільці малу ділянку
довжиною dl
(рис. 3.3). Оскільки заряд dq1
=
dl,
який знаходиться на цій ділянці,
вважається точковим, то напруженість
електричного поля
|
Рис. 3.3. |
Розкладемо
вектор
на дві складові:
,
перпендикулярну площини кільця, і
,
паралельну до площини кільця, тобто
. (2)
Напруженість E електричного поля в пошукуваній точці знайдемо інтегруванням
,
де
інтегрування ведеться по всіх елементах
зарядженого кільця. З рисунка бачимо,
що для кожної пари зарядів dq
і dq′,
розташованих симетрично щодо центра
кільця, складові
і
однакові за модулем і протилежні за
напрямком:
.
Тому векторна сума
.
Складові
для всіх елементів кільця напрямлені
уздовж осі кільця, тому
, (3)
де
,
або з урахуванням (1)
,
,
.
З урахуванням цього
. (4)
Із
співвідношення
визначимо радіус кільця
.
Тоді
. (5)
Зробимо обчислення.
=
7,92·103
В/м.
Відповідь: E = 7,92·103 В/м.
Приклад 4. Нескінченна площина, розташована вертикально, заряджена рівномірно з поверхневою густиною заряду 40 мкКл/м2. На шовковій нитці, один з кінців якої закріплений у точці на цій площині, підвішена кулька масою 1 г, що несе заряд 1 нКл. Який кут із площиною утворить нитка, на якій висить кулька?
Дано: = 4·10-5 Кл/м2; q = 10-9 Кл; m = 10-3 кг.
Знайти: .
Розв’язок. У стані рівноваги результуюча усіх сил, що діють на кульку (рис. 3.4), дорівнює нулю
.
(1)
Тут
Векторна сума взаємно перпендикулярних сил і (на рис. 3.4 – сила ) спрямована уздовж нитки і в стані рівноваги урівноважується силою . З цього випливає, що пошукуваний кут дорівнює кутові між векторами і , тому |
Рис. 3.4. |
. (2)
Кулонівська сила, що діє на заряджену кульку в однорідному електричному полі площини, дорівнює
. (3)
Тут E – напруженість електричного поля, створювана рівномірно зарядженою площиною
. (4)
Таким чином, з (2)–(4) можна одержати остаточний вираз для пошукуваного кута
. (5)
Обчислення.
=
130.
Відповідь: = 130.
Приклад 5. Електричне поле створене довгим циліндром радіусом 1 см, рівномірно зарядженим з лінійною густиною 20 нКл/м. Визначити швидкість, яку одержить електрон під дією поля, наблизившись до циліндра з відстані 2 см до відстані 0,5 см від поверхні циліндра.
Дано:
R
= 10-2
м;
= 2·10-8
Кл/м; a1
= 2·10-2
м; a2
= 5·10-3
м;
Кл; m
= 9,1·10-31
кг;
= 0.
Знайти: .
Розв’язок.
Електрон рухається під дією електростатичного
поля, створеного зарядженим циліндром.
У довільній точці на відстані r
від осі циліндра (
)
напруженість E
його електростатичного поля визначається
формулою
. (1)
Робота переміщення електрона в електростатичному полі дорівнює добуткові заряду на різницю потенціалів
. (2)
Тут і – потенціал електростатичного поля циліндра відповідно у точках, що знаходяться на відстані r1 і r2 від осі, де
; (3а)
. (3б)
Ця робота витрачається на зміну кінетичної енергії електрона, отже
, (3)
де
.
Для визначення різниці потенціалів скористаємось співвідношенням між напруженістю поля і зміною потенціалу
. (4)
Підставивши в це рівняння вираз для напруженості поля, створюваного нескінченно довгим циліндром, одержимо
. (5)
Остаточно, підставляючи (4) у (3), можна одержати пошукувану розрахункову формулу
.
(5)
Обчислення.
м/с.
Відповідь:
м/с.
Приклад 6. На плаский повітряний конденсатор подається різниця потенціалів 2 кВ. Розміри пластин 40х60 см2, відстань між ними 0,5 см. Після зарядки конденсатор відключають від джерела і потім розсувають пластини так, що відстань між ними збільшується вдвічі. Визначити: роботу з розсування пластин; густину енергії електричного поля до і після розсування обкладок.
Дано:
U1
= 2·103
В; S
= 0,24 м2;
d1
= 5·10-3
м; d2
= 2d1;
= 1.
Знайти: A, w1, w2.
Розв’язок. Робота з розсування пластин дорівнює зміні енергії зарядженого конденсатора
A = W2 – W1. (1)
Енергія конденсатора визначається формулами
;
, (2)
де C1 і C2 – ємність конденсатора до і після розсування обкладок
;
. (3)
Вважаючи на те, що конденсатор було відключено від джерела, заряд q на його обкладках не змінився, тобто
q = C1U1 = C2U2. (4)
Підставляючи вираз (3) у (4), легко одержати:
.
(5)
Підставивши (2), (3) і (5) у (1), знайдемо:
.
(6)
Об’ємну густину енергії електричного поля в конденсаторі можна знайти, розділивши його енергію на об’єм
; (7а)
. (7б)
У даній задачі зв’язок між напругами конденсатора в двох станах виражається формулою (5). Підставляючи її в (7б) одержимо
.
(8)
Обчислення.
=
8,45·10-4
Дж;
=
0,7 Дж·м-3.
Відповідь: А = 8,45·10-4 Дж; w2 = w1 = 0,7 Дж·м-3.
Приклад 7. Конденсатор ємністю 3 мкФ було заряджено до різниці потенціалів 40 В. Після відключення від джерела струму конденсатор з’єднали паралельно з іншим незарядженим конденсатором об’ємом 5 мкФ. Яка енергія була витрачена на утворення іскри у момент приєднання другого конденсатора?
Дано: C1 = 3·10-6 Ф; C2 = 5·10-6 Ф; U1 = 40 В; U2 = 0 В.
Знайти:
.
Розв’язок. Енергія, витрачена на утворення іскри
, (1)
де
– енергія конденсатора;
– енергія батареї паралельно з’єднаних
конденсаторів.
З огляду на те, що заряд після приєднання другого конденсатора залишився попереднім, виразимо різницю потенціалів U2 у такий спосіб
. (2)
Підставивши вираз для U2, знайдемо
або
. (3
Обчислення.
Дж
= 1,5·10-3
Дж.
Відповідь:
1,5·10-3
Дж.
Приклад 8. Батарея складається з п’яти однакових гальванічних елементів, з’єднаних послідовно. Кожен з цих елементів має ЕРС 1,4 В и внутрішній опір 0,3 Ом. При якому струмі корисна потужність батареї буде дорівнювати 8 Вт? Яку найбільшу корисну потужність може віддавати ця батарея?
Дано: = 1,4 В; r = 0,3 Ом; n =5; PR = 8 Вт.
Знайти: I; PR,max.
Розв’язок. При послідовному з’єднанні декількох гальванічних елементів їх можна замінити в розрахунках одним еквівалентним елементом. Внутрішній опір цього еквівалентного елемента дорівнює сумі внутрішніх опорів тих елементів, з яких він складений, а його ЕРС дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС елементів. Це дозволяє записати закон Ома для даної задачі у такому вигляді
. (1)
Корисна потужність, тобто потужність, що виділяється у навантаженні з опором R, дорівнює
. (2)
Якщо тепер виразити опір R з рівняння (2) і підставити результат у вираз (1), після нескладних перетворень можна одержати таке квадратне (по струму I) рівняння
. (3)
Рішення цього рівняння має стандартний вигляд
. (4)
Щоб знайти найбільшу корисну потужність, що віддається цією батареєю в зовнішнє коло, спочатку запишемо потужність як функцію опору навантаження, для чого підставимо вираз (1) у (2)
. (5)
Тепер скористаємося умовою екстремуму (максимуму) цієї функції, для чого знайдемо похідну від виразу (5) від змінної R, і дорівняємо її нуля
. (6)
З розв’язку цього рівняння випливає
. (7)
Підставляючи це рішення у вираз (5), одержимо остаточну формулу для обчислення максимальної потужності, що віддається даною батареєю в навантаження
. (8)
Обчислення.
,
звідки
I1
= 2,66 A; I2
= 2,0 A;
=
8,16 Вт.
Відповідь: I1 = 2,66 A; I2 = 2,0 A; PR,max = 8,16 Вт.
Приклад 9. З яким коефіцієнтом корисної дії працює акумулятор, ЕРС якого 2,15 В, якщо у зовнішньому колі опором 0,25 Ом тече струм 5 А?
Дано: = 2,15 В; R = 0,25 Ом; I = 5 А.
Знайти: .
Розв’язок. Корисна потужність PR, що виділяється у навантаженні опором R, може бути визначена з виразом
. (1)
Повну потужність PΣ, що віддається акумулятором, знайдемо з виразу
PΣ = I . (2)
Коефіцієнт корисної дії, мабуть, дорівнює відношенню корисної потужності до повної. Таким чином, з (1) і (2) легко одержати остаточну розрахункову формулу
.
(3)
Обчислення.
=
0,58.
Відповідь: = 58 %.
Приклад 10. У провіднику опором 20 Ом сила струму зростає за лінійним законом від нуля до 6 А за 2 с. Визначити кількість теплоти, що виділяється в цьому провіднику за першу секунду і за другу секунду. У скільки разів теплота, виділена за другу секунду, більша від теплоти, виділеної за першу секунду?
Дано:
R
= 20 Ом; t0
= 0; tk
= 2 c; I0
= 0; I
= 6 А;
= 2 c.
Знайти: Q1, Q2, Q2, Q1.
Розв’язок.
Закон Джоуля-Ленца у виді
справедливий для постійного струму.
Якщо сила струму в провіднику змінюється,
то цей закон справедливий для нескінченно
малого інтервалу часу і записується
так
. (1)
Тут
сила струму I
є деякою функцією часу
,
де k
– коефіцієнт пропорційності, що
характеризує швидкість зміни сили
струму
А/с
= 3 А/с. (2)
Тоді
.
Для визначення теплоти, що виділяється за час Δt, проінтегруємо цей вираз
. (3)
Тоді
Дж
= 60 Дж;
Дж
= 420 Дж.
Отже,
,
тобто за другу секунду виділяється
теплоти в 7 разів більше, ніж за першу.
Відповідь: Q1 = 60 Дж; Q2 = 420 Дж; n = 7.
Приклад
11.
Визначити силу струму в усіх ділянках
кола, вказаного на рис. 3.5, і що включають
ЕРС ( |
Рис. 3.5. |
Дано: = = 3 В; = 1 В; R1 = 5 Ом; R2 = 3 Ом; R3 = 1 Ом.
Знайти: I1, I2, I3.
Розв’язок. Для розв’язку задачі використовуються закони Кірхгофа. Якщо напрямок струмів вибрати так, як показано на рис. 3.5, то за першим законом Кірхгофа для вузла а одержимо
I2 – I1 – I3 = 0. (1)
За другим законом Кірхгофа для контуру ( , , R2 і R3), лівого на схемі, можна записати рівняння
. (2)
Для іншого контуру (1, R1 і R3), правого на схемі, маємо аналогічне рівняння
. (3)
Отримані рівняння являють собою систему трьох рівнянь із трьома невідомими, котру нескладно розв’язати. Зокрема, із другого рівняння можна вивести струм I2 через струм I3 і відомі величини, а з третього – струм I1 через струм I3 і відомі величини
; (4а)
. (4б)
Після підстановки цих виразів у перше рівняння легко одержати остаточну формулу для струму I3
. (4в)
Зробимо обчислення.
=
0,826 А.
Підставляючи отриманий результат у формули для I1 і I2, одержимо
А;
А.
Для перевірки отримані результати підставимо у вихідне рівняння, записане за першим законом Кірхгофа
0,391 – (–0,435) – 0,826 = 0.
Таким чином, ми переконалися, що задача розв’язана вірно. Для I1 отримано негативне значення. Це означає, що в дійсності напрямок даного струму виявився протилежним до того, який було обрано нами довільно (див. рис. 3.5).
Відповідь: I1 = –0,435 А; I2 = 0,391 А; I3 = 0,826 А.

.
(3)