• метод ринку капіталу

• Метод операцій

• Метод галузевих коефіціентів.

Процес оцінки бізнесу передбачає визначення задачі, збір і аналіз інформації в цілях отримання обґрунтованої оцінки вартості.

Оцінка - це визначення вартості об’єкту власності в конкретних умовах ринку в певний момент часу. Залежно від цілі оцінки, що проводиться, визначають різні види вартості: ринкову, інвестиційну, заставну, страхову, ліквідаційну, вартість відтворювання, заміщення, ефективну вартість. Будь-який вид оцінної вартості виражає ринковий погляд на вигоду, яку має власник даного об’єкту або покупець на момент оцінки. Основою вартості будь-якого об’єкту власності є його корисність.

В оцінній практиці використовуються два типи мультиплікаторів: інтервальні і моменті.

До інтервальних мультиплікаторів відносяться:

1) ціна/доход ; 2) ціна/грошовий потік; 3) ціна/ дивідендні виплати; 4) ціна/виручка від реалізації.

До моментних мультиплікаторів відносяться:

1) ціна/балансова вартість активів; 2) ціна/ чиста вартість активів.

Бізнес - це конкретна діяльність, організована в рамках певної структури. Головною ціллю такої діяльності є отримання доходу.

Як всякий товар, бізнес володіє корисністю для покупця, і це робить можливим визначення вартості бізнесу як особливого товару. На величину вартості бізнесу роблять вплив численні фактори, Вони включають мотивації покупців і продавців, продуктивність бізнесу, стан навколишнього фінансово-економічного середовища. Вартість бізнесу уособлює в собі вплив фізичних, фінансово-економічних, соціальних і політико-правових факторів як в даний час, так і в прогнозованому майбутньому.

Процес оцінки базується на певних принципах і стандартах.

Основними принципами оцінки є: принцип корисності або прибутковості, принцип заміщення, очікування або передбачення, принцип ефективного внеску, залишкової продуктивності, граничної продуктивності, відповідності вимогам ринку.

26. Основні принципи експертної оцінки землі

Експертна грошова оцінка передбачає визначення рин­кової ціни (ймовірної ціни продажу на ринку) або іншого ви­ду вартості об'єкта (інвестиційна, ліквідаційна, страхова, по­даткова, споживча,спеціальна), яка зумовлена метою оцінки та сферою застосування її результатів.

При цьому дотримуються принципів:

• корисності,

• попиту і пропозиції,

• заміщення,

• очікування,

• доданої продуктивності,

• внеску(граничної продуктивності),

• відповідності,

• найкращо­го і найбільш ефективного використання.

Земельна ділянка (її частина) розглядається як вільна від поліпшень та придатна для найбільш ефективного викорис­тання — фізично можливого та економічно доцільного — та (або) для земельних поліпшень згідно із законодавством, у результаті яких вартість, що визначається, буде макси­мальною порівняною з вартістю, яка може бути визначена на підставі аналізу інших можливих варіантів її використання. Критеріями обрання серед альтернативних варіантів викори­стання земельної ділянки є такі чотири критерії: юридична дозволеність, фізична придатність, економічна доцільність, найбільша прибутковість