2.2. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Категорія площі відведеної під розсадник: пустир. Територія має рівнинний рельєф, дерново – підзолисті ґрунти. Рівень залягання ґрунтових вод сягає 2 – 3м. Серед бур’янів характерні такі види: полінь гіркий, щавлюх кінський, дика морква, пирій, кульбаба, кропива дводомна. Найнебезпечнішим серед них є пирій, тому що його можливо вивести тільки при викопуванні всієї рослини, або провести обприскування гербіцидами. Зараженість ґрунту збудниками грибкових захворювань відсутня. Серед ентомологічних шкідників можливе заселення личинками західного травневого хруща. Обов’язково провести ґрунтові розкопки, при малій кількості личинок провести розпушування ґрунту в березні – квітні.

2.3. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

Під час визначення площі посівного відділення вихідними даними є планове завдання на щорічний відпуск сіянців (за породами та віком); плановий вихід сіянців з одиниці посівної площі; прийняті схеми сівозмін і висіву насіння. Плановий вихід сіянців береться відповідно до діючих нормативів для окремих лісорослинних зон ( додатку 5).

Площу посівного відділення (у розрізі порід і в цілому для розсадника) визначаємо за розрахунковою таблицею такої форми:

Таблиця 2.1. Розрахунки площ посівного відділення

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.	Кількість полів у сівозміні шт.	Схема висіву насіння, см.	Площа посівного відділення, га
						Загаль на	одного поля	щоріч- ного посіву
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Дуб звичайний	1	608	3	30 x 30 x30 x 60	3,2	1,06	2,12
2	Ялина європейська	2	800	3	25 x25х25х25х 50	1,2	0,4	0,8
Усього:			1408			2,8	0,93	1,33

Вихідні дані для заповнення стовпців 2, 3 і 4 беремо з проектного завдання. У 5 стовпці вказуємо кількість полів у запроектованій сівозміні, а в 6 – прийнята схема висіву насіння (у розсадниках поширений висів насіння в посівні борозенки: для шпилькових перспективна 5-ти рядна схема посіву, а для листяних 4-ри рядна схема посіву). Приймемо для Дуба схему висіву 30х30х30х60 см., а для ялини –25х25х25х25х50см.;

4-борозенкова стрічкова схема для висіву листяних порід

5-борозенкова стрічкова схема для висіву хвойних порід

Рисунок 1. Запроектовані схеми посіву в розрізі порід

Загальна площа посівного відділення для стрічкових посівів визначається за формулою:

, де

S_n – площа посівного відділення окремої породи, м²;

N – кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання), шт.;

В – ширина посівної стрічки плюс ширина між стрічкової відстані, м;

С – плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки, шт.;

D – кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К – коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять під посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки беремо з додатку 5.

Визначаємо загальну площу посівного відділення під сіянці дуба звичайного:

Визначаємо загальну площу посівного відділення під сіянці ялини європейської:

Площу одного поля сівозміни для дуба звичайного визначаємо шляхом ділення загальної площі посівного відділення цієї породи на кількість полів у сівозміні: Аналогічно визначаємо площу одного поля посівного відділення для ялини європейської: .Для того, щоб визначити площу щорічної сівби – потрібно площу одного поля посівного відділення помножити на кількість полів, що засіваються щорічно. При трипільній сівозміні у випадку вирощування однорічних сіянців щорічно під посів відводиться два поля, а при вирощуванні дворічних – одне. Отже, площа щорічної сівби сіянців Дуба звичайного становить: ; ялини європейської –

Таблиця 2.2. Розрахунок площі шкільного відділення розсадника

№ п/п	Назва породи		Термін вирощу- вання, років	Щорічний відпуск саджанців, тис.шт.	Відпад за період вирощування, тис.шт.	Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт.	Схема розміщення, м2.		Площа, м2		Кількість полів у сівозміні, шт..		Площа під породу у відділенні, га.
									живлення 1 саджанця	одного поля сівозміни
1	2		3	4	5	6	7		8	9	10		11
Деревна (декоративна) шкілка
1	Горобина звичайна	4		50	5	55000	1,0 * 0,5		0,5	27500		5	13,7
Плодова шкілка
2	Вишня	2		38	5,7	43700		0,9* 0,4	0,36	15700		4	6,28
Усього по відділенню				82	9,3	31300							19,98

Стовпці під номерами 2, 3 та 4 заповнюємо даними з проектного завдання.

Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділенні умовно приймаємо для Горобини звичайної - 10 %, для вишні – 15 % від загальної кількості, передбаченої для щорічного відпуску. Звідси, відпад саджанців липи дрібнолистої дорівнює: ; саджанців вишні -

Кількість саджанців рослин, що необхідно висадити в шкільне відділення з урахуванням відпаду становить:

Горобини звичайної – 50000+5000=55000 шт.

Вишні – 38000+5700=43700 шт.

Доцільно використовувати схему розміщення саджанців у рядках та між ними для Горобини звичайної 1,0 х 0,5 м, для вишні – 0,9 х 0,4 м.

Деревна шкілка Плодова шкілка

Рисунок 2. Запроектовані схеми розміщення садивних місць у деревній та плодовій шкілці

За схемою розміщення рослин встановлюємо площу живлення одного саджанця: для горобини звичайної – 0,5 м², для вишні – 0,36 м².

Площа одного поля сівозміни визначається як добуток площі живлення одного саджанця на їх загальну кількість: площа одного поля сівозміни саджанців горобини звичайної становить 0,5*55000=27500 м²; саджанців вишні – 0,36*43700=15700 м².

Загальну площу плодової та деревної шкілки визначаємо за формулою:

, де

S – загальна площа, га;

N – загальна кількість щорічно висаджуваних рослин, шт.;

Р – площа живлення одного саджанця, м²;

К – кількість полів у сівозміні.

Загальна площа деревної шкілки саджанців липи дрібнолистої становить:

Загальна площа плодової шкілки саджанців вишні становить:

Таблиця 2.3 Розрахунок площі маточної плантації.

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м		Площа живлення однієї рослини м2	Кількість рослин на 1 га, шт.	Плановий вихід живців з		Планове завдання на заготівлю живців, тис. шт	Площа, га
	у рядку	між рядками			Однієї рослини, шт.	1 га, тис. шт.		плантації	змінного поля	усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
тополя	0,5	1,0	0,5	20000	25	500	80	0,16	0,16	0,32
Усього								0,16	0,16	0,32

Відстань між рослинами тополі у рядку становить 0,5 м, а між рядками – 1 м. Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га, визначаємо шляхом ділення його площі у м² на площу живлення однієї рослини: Вихід живців з одного куща тополі умовно приймаємо рівною 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації становить: Щоб знайти площу плантації, потрібно планове завдання на заготівлю живців розділити на їх плановий вихід з 1 га: . Під змінне поле відводимо таку саму площу, як і під плантацію, тобто 0,16 га.