- •Розділ 1. Місце розташування, природні та економічні умови району діяльності підприємства
- •1.1. Місце розташування та організація території підприємства
- •1.2. Кліматичні та лісорослинні умови
- •Кліматичні показники району розташування дп “Лубенський лісгосп”
- •1.3. Рельєф грунтові умови
- •2.2. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник
- •2.3. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
- •2.4. Організація території розсадника
- •2.5. Споруди, обладнання та оснащення
- •Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд
- •Розподілення площі розсадника за видами користування
- •3.1. Проект сівозмін
- •3.1.1. Господарські вимоги до сівозмін
- •3.1.2. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування
- •3.2. Обробіток ґрунту
- •3.2.1. Первинне освоєння площі
- •3.2.2. Система основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування
- •3.3. Система застосування добрив
- •3.3.1. Запроектована система добрив та її обґрунтування
- •3.3.2. Види, дози, терміни та технологія внесення добрив
- •Розділ 4
- •4.1.Особливості вирощування сіянців
- •Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців берези повислої і сосни звичайної в посівному відділенні розсадника
- •4.2. Особливості вирощування саджанців деревних і плодових порід
- •4.2.1. Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкільного відділення розсадника
- •4.2.2. Агротехніка і виробничі витрати вирощування деревних саджанців
- •Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців горобини звичайної та вишні звичайної у шкільному відділенні розсадника
- •4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції
- •4.3.1. Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу
- •4.3.2. Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців
- •5.1. Опис лісокультурної площі 1
- •5.2. Опис лісокультурної площі 2
- •5.3 Опис лісокультурної площі 3
- •5.4. Зведена відомість лісокультурного фонду у господарстві на 2014 рік
- •Розділ 6. Обґрунтування запроектованих типів лісових насаджень та агротехніки їхнього вирощування
- •6.1. Обґрунтування лісокультурних заходів на ділянці №1
- •6.4.Обгрунтування лісокультурних заходів на ділянці №2
- •6.3.Обгрунтування лісокультурних заходів на ділянці №3
- •6.5. Проект лісових культур на весну 2014 року Приміське лісництво дп „Лубенське лісове господарство” Квартал № 56 виділ 2 План ділянки м 1:10000
- •Розділ 7. Кошторис витрат на створення лісових насаджень та їх економічне обґрунтування
- •Розділ 8. Організація і охорона праці
- •8.1. Організація праці розсаднику та при створенні лісових культур
- •8.2. Охорона праці та техніка безпеки
3.3. Система застосування добрив
Крім води, для утворення органічних сполук рослинам потрібні мінеральні речовини. Вважають, що для мінерального живлення рослинам необхідно понад 16 хімічних елементів. Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, ділять на дві групи: макроелементи – азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо; мікроелементи – марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор тощо.
Елементи мінерального живлення надходять до рослини у вигляді катіонів та аніонів і відіграють важливу роль в їх життєдіяльності.
Більшість мікроелементів у рослинах або входить до складу ферментів, або сприяє їх утворенню. Вони є каталізаторами хімічних реакцій, що проходять в клітинах, впливають на фізико-хімічні властивості колоїдів клітини, підвищують стійкість рослин до несприятливих умов навколишнього середовища. Виключення того чи іншого життєво важливого елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Забезпеченість рослин поживними речовинами в лісових розсадниках регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів. Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібно не тільки в зв’язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому, що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів, залежно від складу та виду садивного матеріалу, вивозиться від 3 до 20 тонн родючого ґрунту. Значна частина поживних речовин вилучається із ґрунту також вирощеним садивним матеріалом. В зв’язку з цим внесення добрив в розсадниках при вирощуванні садивного матеріалу є ефективним агротехнічним прийомом. Добрива впливають не тільки на розміри і фітомасу сіянців та саджанців, а й на їх якість.
Садивний матеріал, який вирощено в оптимальних умовах мінерального живлення, має добре розвинені кореневу систему і надземну частину, накопичує значну кількість запасних поживних речовин, що використовуються для регенерації кореневої системи та адаптації до нових умов при пересадженні його на постійне місце. Цим в першу чергу пояснюється краща приживлюваність таких сіянців, а також більш висока стійкість їх проти посухи, пошкодження шкідниками та ураження грибковими хворобами.
Вносити добрива на поля сівозмін потрібно за певною системою, яка б забезпечувала високий рівень живлення рослин упродовж всього вегетаційного періоду.
В той же час не можна допускати внесення понад міру завищених доз добрив, що може стати причиною небажаних наслідків. Основою правильної системи внесення добрив є: забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення; біоекологічні особливості порід; розмір вилучення поживних речовин з ґрунту разом із садивним матеріалом; результати польових та вегетаційних дослідів.
Слід пам’ятати що на ступінь використання добрив в лісових розсадниках впливають і метеорологічні умови. Дози добрив, особливо азотних, холодної весни потрібно збільшувати. Із зниженням температури влітку вегетацію рослин покращують калійні добрива. В посушливі періоди дія добрив погіршується, тому зрошення в розсадниках бажане не тільки в посушливих зонах, а й в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження.