7. Відвалоутворення.
7.1. Вибір місця під відвал та способу механізації відвальних робіт.
Місце розташування відвалів вибирається з урахуванням умов залягання родовища, прийнятої системи розробки і ряду інших факторів. Найбільш раціонально приймати внутрішні відвали, якщо це можливо.
Розкривні породи на Полеському родовищі гранітів представлені пухким покривом, до якого відносять грунтово-рослинний шар і суглинок. Середня потужність рослинного шару 0,7 м, суглинку 10,0 м.
В зв’язку з тим, що родовище розробляється на всю потужність, можливе використання внутрішнього відвалоутворення. Знятий рослинний шар вивозять автосамоскидами у зовнішні відвали, де приймають заходи для захисту від вітрової та водної ерозії. Розкривні породи (суглинок) зняті з корисної копалини (граніт) будуть використані при рекультивації порушених гірничими роботами земель. При початковій розробці кар’єру частину розкривних порід розмістити у зовнішні відвали тому, що кар’єр перебуває тільки у стані будівництва, і тому немає простору для організації внутрішніх відвалів. Коли створюється простір відразу буде здійснюватись внутрішнє відвалоутворення, зменшаться витрати на транспортування розкривних порід, також непотрібно займати ділянки придатні для господарства.
7.2. Визначення основних параметрів відвалів.
Враховуючи те, що потужність розкривних порід не велика і складає 10,7 м, приймаємо бульдозерне відвалоутворення. Для виймання розкривних порід застосовують екскаватор марки ЭО-6122, для транспортування автосамоскиди марки КрАЗ-256Б, для планування поверхні після розвантаження автосамоскидів застосовується бульдозер марки Д-253.
При бульдозерному відвалоутворенні висоту відвального уступу приймаємо 24м, §5.4.3. Л-11. Відвал проектуємо одноярусний.
З урахуванням фізико-механічних властивостей розкривних порід кут укосу відвалу приймаємо 350.
Площа під відвал визначається з урахуванням об’ємів розкривних порід, висоти та кількості відвальних ярусів (ст. 421 Л-9).
Площа, необхідна для розміщення відвалу:
S=(W*Кр.з.)/(H*K)=(15760000*1,2)/(24*0,8)=985000 м2.
де: W – об’єм породи, що підлягає розміщенню у відвал (об’єми розкривних порід), м2
Кр.з. – коефіцієнт розпушення,
Н – висота відвалу, м;
К – коефіцієнт використання площі відвала.
9.Заходи по техніці безпеки
9.1.Техніка безпеки при буровибухових роботах
Розрахунок небезпечної зони розльоту кусків породи для людей:
Де: rЗ – коефіцієнт заповнення свердловини вибуховою речовиною
Де: rЗАБ - коефіцієнт заповнення свердловини забійкою, при повному заповненні забійкою вільної від заряду верхньої частини свердловини rЗАБ=1;
f – міцність породи по шкалі М.М. Протодьяконова;
d – діаметр підриваємої свердловини;
a – відстань між свердловинами в ряду або між рядами.
Безпечну зону приймаємо для людей приймаємо 400 м.
Безпечна відстань по повітряно-ударній хвилі.
Приймаємо 650 м.
49. Буровий станок повинен бути встановлений на спланованій площадці уступу поза призмою обрушення, а при бурінні першого ряду розташований так, щоб гусениці станка знаходились від бровки уступу на відстані не менш ніж 2 м, а його подовжня вісь була перпендикулярна бровці уступу.
Під домкрати станків забороняється підкладати куски руди та породи.
50. Переміщення станка з піднятою мачтою по уступу дозволяється тільки по спланованій горизонтальній площадці. При переміщенні станка під лініями електропередачі мачта повинна бути опущена.
При перегоні бурових станків мачта повинна бути опущена, буровий інструмент знятий або надійно закріплений.
53. Кожна свердловина, діаметр устя якої перевищує 250 мм, після закінчення буріння повинна бути перекрита.
Ділянки пробурених свердловин обов’язково огороджуються попереджувальними знаками. Порядок огородження зони пробурених свердловин затверджується технічним керівником підприємства.
5 5. Забороняється робота на станках обертального та шарошкового буріння з несправними обмежувачами перепідйому снаряда, при несправному гальмі лебідки і системи пилоподавлення.
58. При бурінні перфораторами та електросвердлами ширина робочої берми повинна бути не менш 4 м. Підготовленні для буріння негабаритні блоки гірничої маси повинні бути складені стійко в один шар поза зоною можливого обрушення уступу.