1. Пол «воєнного комунізму» та її наслідки.

Скориставшись обуренням народних мас в Росіїв 1917 р. прийшли до влади більшовики, які обіцяли кардинальні зміни та швидке розв’язання базових проблем земельної власності та соц. справедливості. Здійснювані реформи отрималм назву «воєнний комунізм» і передбачали:

1. нац. Землі

2. нац. Пром.

3. створення раднаргоспів

4. затвердження продрозкладки (офіц. Податок, де люди здавали залишки від вир-ва, примусовий хар-р)

5. запровадження аг труд повинності

6. руйнування товарно-грошових відносин, повсюдна їх заміна натуральними відносинами.

На поч. 1921 р політика «воєнного комунізму» була припинена, оскільки в умовах мирного часу вона мала надзвичайно низьку ек і сусп. ефективність.

2. Нова ек пол. (неп), змішана ек.

На весні 1931 р воєнний комунізм був замінений на НЕП:

1. заміна продрозкладки продподатком

2. запровадження товарообмінних операцій на основі «твердого еквіваленту»

3. поступове запровадження товарних відносин

4. переведення п-в на комерційні засади

5. перехід від жорстко централізованої системи управління до територіальної через запровадження трестів і синдикатів

6. створення гр. форми оплати праці та затвердження тарифної системи

7. под. реформа: ключовим суб’єктом стає п-во, а не особа.

Основним наслідком НЕПу стало створення нової моделі змішаної ек, яка функт переважно на ринк засадах і регулюється державою.

3. Консервація адм.-командної системи.

В2й пол. 20х р пол. керівництво відмовляється від НЕПу та змішаної ек на користь адм.-команд системи, яка мала сконцентрувати е крес в руках держави та централізувати управління соц.-ек процесами.

Основні складові пол. Сталіна:

1. націоналізація приватного сектора

2. колективізація с/г

3. індустріалізація с/г та пром. з акцентом на розвиток сировинно-енергетичних галузей

4. запровадження системи директивного плануваня

5. запровадження соціалістичного змагання і системи немат заохочення у поєднанні з репресіями за порушення дисципліни.

4. Реформування рад ек.

З приходом до влади Хрущова 1950х р було здійснено першу спробу реформування існуючої ек системи:

1. реорганізація системи управління за територ принципом

2. реформування с/г, знищення с/г податку, підвищення закуп цін на с/г продукцію, запровадження гр. форми оплати праці селян та пенсій для них

3. реорганізація машинно-тракторних станцій

4. грошова реформа 1961 р

5. буд масового житла

В сер 60х р в СРСР здійснено 2гу спробу реформування ек системи (реформи Косигіна):

1. поширення ек методів та скорочення к-сті обов’язкових директивних, планових завдань

2. ліквідація раднаргоспів та повернення до галузевого принципу управління ек

3. утворення фондів соц.-ек розвитку

4. перехід від валової товарної продукції до показників реаліз продукція, с/в, прибуток, як більш об’єктивних показників еф роботи п-ва.

З приходом до влади Горбачова здійснено ще одну спробу реформування рад системи. Пол Горбачова отримала назву «перебудова» і передбачала:

1. поширення гласності в соц.-ек сфері

2. посилення контролю над якістю продукції

3. підвищення трудової дисципліни

4. прийняття нової редакції Закону «Про державне п-во» (це відміна обов’язкових планових завдань щодо випуску продукції; надання права сам ост виоду на зовн ринок; надання свободи щодо підвищення зп і пені в межах фонду оплати праці)

5. реформування системи ціноутворення (лібералізація)

6. лібералізація приватної підпр діял.