Тема 5,6

Тема 5. Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження  1 .Які підприємства відносяться до ХНО: підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегонної, целюлозно-паперової, текстильної, металургійної та ін. видів промисловості, підприємства, обладнані холодильними установками, водопровідні станції та водоочисні споруди, що використовують аміак і хлор, трубопроводи.  2.   За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи: речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.); речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.); речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень); речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу; нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.); речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.); метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).  3.   Зона смертельних токсодоз це зона на зовнішній межі якої: 50 % людей одержують смертельні ураження.  4.   Зона вражаючих токсодоз це зона на зовнішній межі якої: 50 % людей втрачають працездатність, їм потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація.  5.   Зона можливого зараження це територія у межах якої: внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.  6.   Прогнозована зона хімічного зараження зображається на схемах і картах у формі: у формі правильного еліпса  7.   Еквівалентна кількість НХР - це така кількість: кількість хлору, масштаб зараження якою при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступеню вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перейшла в первинку вторинну хмару.  8.   Інверсія, ізотермія конвекція це: ступінь вертикальної стійкості повітря характеризується трьома складовими: інверсією, конвекцією, ізотермією. Інверсія (нижні шари повітря холодніші за верхні) виникає при ясній погоді, малих швидкостях єітру (до 4 м/с). Інверсія пе-решкоджає розсіюванню повітря на висоті і створює сприятливі умови для зберігання високих концентрацій СДОР.Конвекція (нижній шар повітря нагрітий сильніше за верхній і відбувається переміщення його по вертикалі) виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру. Конвекція розсіює хмару, заражену СДОР, знижує її вражаючу дію. Ізотермія (температура повітря в межах 20—30 м від земної поверхні майже однакова) звичайно спостерігається в хмарну по-году і при сніговому покриві. Ізотермія сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості.  9.   Первинна і вторинна хмара це: Первинна хмара НХР- це пароподібна частина НХР, яка знаходиться в ємності над поверхнею зрідженої речовини і яка. виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності. Вторинна хмара НХР- це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару речовини з підстильної поверхні.  10.   Локалізація і знезаражування джерела хімічного впливу включає такі операції: локалізацію протигазової фази первинних і вторинних хмар НХР; знезаражування первинних і вторинних хмар НХР; локалізацію виливів НХР; знезаражування (нейтралізацію) виливів НХР.  11.   Тривалість роботи особового складу однієї зміни в осередку хімічного зараження залежить від: залежить від температури повітря.  12.  При «вільному» розливі висота розлитої речовини приймається: 0,05 м  13.    Аварійний прогноз хімічної обстановки (ХО) здійснюється на період: Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений.  14.   Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі визначається за формулою: Оеі ⁼ к, *Кз •К₅*К₇^о  15.    До превентивних організаційних заходів зниження масштабів хімічного впливу на об'єкти і території не належать: нічого нема  16.   Для зріджених, стиснених газів і рідин прогнозування масштабів зараження НХР проводяться за хмарами: Або первинна і вторинна хмара  17.   Який зі станів вертикальної стійкості атмосфери є найбільш сприятливим для максимально негативного впливу НХР на населення?: Інверсія —- зростання температури повітря з висотою. Такий стан приземного шару атмосфери перешкоджає розсіюванню зараженого повітря по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій СДОР.  18.   Зона фактичного і можливого зараження це територія:  Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) - територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.  Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається до зони можливого зараження.  19.   Азимут вітру 00 і 3600, 900, 1800, 2700 не вітер: Азимут середнього вітру — це кут між напрямком на північ і напрямком, звідки дме вітер, відрахований по ходу стрілки годинника. Наприклад, якщо вітер дме з заходу на схід, то азимут вітру 270°  20.   Які зони виділяють при викиді НХР в результаті аварії на ХНО?: зона смертельних токсодоз, зона вражаючих токсодоз (небезпечного зараження), дискомфор тна (гранична) зона.  21.    Які параметри впливають на масштаб і тривалість зараження НХР?: фізико-хімічними властивостями НХР; кількістю НХР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду; метеорологічними умовами; оперативністю оповіщення і вживання заходів; підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу НХР; характеристиками об'єктів зараження:  22.   При насуванні хмари НХР евакуацію населення треба проводити: нічого нема  23.   Найбільш ефективним засобом захисту органів дихання при забрудненні території НХР є: протигази.  24.   НХР це: токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.  25.   Які розрізняють групи НХР за вражаючими властивостями?: За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи:  - речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);  - речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.);  - речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);  - речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу;  -  нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);  - речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.);  -  метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.).