Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
всі теми з цивільного захисту.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
67 Кб
Скачать
☆

Тема 7,8

Тема 7. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та проти вибуховий і протипожежний захист ог

1.     Які надлишкові тиски у фронті ударної хвилі викликають у людини різні ступені контузії?: 20-100 кПа Дія ударної хвилі на людину.  2.     Атмосферний тиск в Україні за нормальних умов є: 734 мм. ртутного стовпчика  3.     Тиск в зоні дії детонаційної хвилі, продуктів вибуху і повітряної ударної хвилі (БУХ) є: детонаційна зона (зона детонаційної хвилі) ЛРі = 1700 - 1350 кПа; зона дії продуктів вибуху - 1350-300 кПа; зона дії ПУХ -- 300-10 кПа.  4.     Ширина протипожежного розриву між будівлями визначається за формулою: Ьр=Н1 + Н +15 м, де Н і Н2 - висота сусідніх будинків.  5.     Критерієм стійкості ОГ від впливу ударної хвилі є: максимальне значення надлишкового тиску, під час дії якого будівлі, споруди та обладнання об'єкта ще зберігаються або отримують слабкі чи середні руйнування, які можливо відновити в короткі терміни.  6.     Стійкість цілого ОГ визначають з огляду на: стійкість кожного елемента виробництва окремо (цеху, ділянки, системи).  7.     Оцінка стійкості ОГ не включає визначення: максимального очікуваного значення надлишкового тиску; стійкості кожного елемента;  8.     Як кількісний показник стійкості ОГ до дії повітряної ударної хвилі приймають: значення збиткового тиску, при якому будівлі і споруди зберігаються і отримують слабкі та середні зруйнування. Це значення збиткового тиску прийнято рахувати межею стійкості об'єкта до ударної хвилі                 9.     Що є основним параметром повітряної ударної хвилі?: надлишковий тиск у фронті ударної хвилі  10. Як за масштабами та інтенсивністю поділяються пожежі?: на окремі, суцільні, масові і вогняні шторми.  11. Як показник стійкості ОГ до впливу теплового (світлового) випромінювання береться?: максимальне значення світлового імпульсу, при якому ще не починається запалювання елементів об'єкту і виникнення пожеж.  12. Вогнестійкість будинку це: здатність чинити опір вплив}' високих температур при збереженні своїх експлуатаційних властивостей.  13. За ступенем вогнестійкості будинки і споруди не поділяють на такі групи: на 5 груп:  І і II група - неспалимі (будівлі І групи мають підвищену вогнестійкість несучих конструкцій); при загорянні предметів усередині будинку він охоплюється вогнем не раніше, ніж через 3-4 год;  ІІІ група - неспалимі будинки зі спалимими перекриттями і перебірками; охоплюються вогнем через 2-3 год.;  ІV група - дерев'яні, оштукатурені будинки; охоплюються вогнем через 1,5 год.;  V група - дерев'яні, неоштукатурені; охоплюються вогнем через 0,5 год.  14. ОГ1 стійкий до впливу теплового (світлового) імпульсу, якщо: Значення світлового імпульсу вважається межею стійкості об'єкту до світлового випромінювання - ІНт (кДж/м2). Якщо Іііт > Ітах ТО ЦЄХ (об'єкт) СТІЙКИЙ ДО СВІТЛОВОГО ВИПрОМІНЮВаННЯ. Якщо Інт < Ігаах то цех (об'єкт) не стійкий до світлового випромінювання.  15. ОГ вважається стійким до дії надлишкового тиску якщо: значення надлишкового тиску прийнято вважати межею стійкості об'єкту до впливу ударної хвилі - ДРФ|ит кГІа. Якщо АРфІіт > ДРфіпах, то цех (об'єкт) стійкий до ударної хвилі. Якщо АРфІіт < ДРфіпах, то цех (об'єкт) не стійкий .  16. Межа вогнестійкості конструкції (споруди) це: час у годинах, протягом якого конструкція виконує свої функції в умовах пожежі ( тобто не згоряє, не тріскається, не деформується або поки температура на протилежній загорянню стороні не стане понад 140 °С).  17. Газоповітряна суміш це: вибухо- або пожежонебезпечна суміш, що виникає при змішуванні вуглеводних продуктів з повітрям.  18. Основними вражаючими факторами вибуху є: повітряна ударна хвиля, що виникає при ядерних вибухах, вибухах речовин, які ініціюють і детонують, при вибухових перетвореннях хмар паливно-повітряних сумішей, вибухах резервуарів з перегрітою рідиною і резервуарів під тиском; осколкові поля, створювані уламками різного роду предметів технологічного устаткування, будівельних деталей тощо.  19. За вибуховою, вибухо пожежною і пожежною небезпекою виробництва поділяють на: 6 категорій.  20. Від яких чинників залежить інтенсивність пожежі?: від вогнестійкості об'єктів та їх складових частин, а також від пожежної безпеки технологічних процесів виробництва в місці її виникнення.  21. Основний параметр ударної хвилі це: надлишковий тиск у фронті ударної хвилі  22. Світловий імпульс, що виникає при пожежі це: кількість світлової енергії, яка падає на їм2поверхні, що освітлюється.  23. Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, є імпульс: в 100-150 кДж/м2.  24. Пожежна небезпека виробництва, в основному, визначається: щільністю забудови, технологічним процесом і властивостями готової продукції.  25. При якій щільності забудови пожежі практично не розповсюджуються?: при Ш до 7% пожежі практично не розповсюджуються. При Щ від 7% до 20% можуть розповсюджуватися окремі пожежі, а більше 20% — виникають суцільні пожежі.  25. Розрахунковий час відключення трубопроводів з горючими рідинами у разі ручного і автомаматичного відключення при аварії слід приймати рівним: часу спрацювання системи автоматики відключення трубопроводів згідно з' паспортними даними установки, якщо ймовірність відмови системи автоматики не перевищує 10"6 на рік або забезпечено резервування її елементів (але не більше 3 с); 120 с, якщо ймовірність відмови системи автоматики перевищує 10~6 на рік і не забезпечено резервування її елементів; - 300 с у разі ручного відключення.  26. Радіус зони детонаційної хвилі і дії продуктів вибуху визначається за формулами:  ЛРі = 1700 кПа і радіусом, де т - маса газу, що вибухнув (т); г2 = 1,7 г, м,  27. Визначають такі ступені руйнування елементів ОГ при різних надлишкових тисках ПУХ: слабкі, середні, сильні  29. Формулу академіка М.А.Садовського для визначення надлишкового тиску у фронті ПУХ рекомендується використовувати: для визначення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі при вибуху тротилу, чевидно, що дану формулу можна використовувати і при вибуху конденсованих вибухових речовин типу тротила.  Тема 8. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків НС  1.     Екзогенні геологічні процеси це процеси: що пов'язані з дією сили тяжіння (зсуви, обвали, осипи, лавини), пов'язані з дією поверхневих і підземних вод (схиловий змив, ерозія, селі, карст, суфозія, просадка лесозих порід), а також багатофакторні процеси (вивітрювання). Ці процеси характеризуються такими параметрами, як швидкість, повторюваність, об'єм, інтенсивність, площа, амплітуда.  2.     Землетруси в межах України найбільше мають розвиток у: Карпатах, Прикарпатті та в Криму.  3.     За міжнародною шкалою М8К сила землетрусу оцінюється за: 12-ти бальною шкалаю.  4.     За міжнародною шкалою Ріхтера інтенсивність землетрусу оцінюється за: 1 - 9,7 одиниць (така  шкала).  5.     Зсуви можуть виникати на всіх схилах, починаючи із нахилу, в 19°, але на глинистих грунтах та іруитах з тріщинами зсуви можуть виникнути і при нахилу схилу 5-7°.  6.     Головним виконавцем робіт із вивчення сучасних інженерно-геологічних процесів на державному та регіональному рівнях є: міністерство охорони навколишнього природного середовища та надр України.  7.     Карст, Селі, Абразія, Суффозія це: процеси, що пов'язані з дією поверхневих і підземних вод.  8.     При повних, сильних, середніх, слабких руйнуваннях будівель збитки становлять:  при повних, руйнузаннях - збитки становлять більше 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості);  при сильних - збитки становлять від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості);  при середніх - збитки становлять 10—ЗО % вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель);  при слабких - збитки становлять до 10 % вартості основних виробничих фондів (будівель);  9.     До адміністративних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховигц відносять: обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення; евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин терміново, а з решти території - при виникненні загрози затоплення;  10. До інженерно-технічних заходів для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ відносять: обвалування (будівництво дамб); створення надійних, дренажних систем; берегоукріплюючі роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо; улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах; насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.  11. Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як: сума основних локальних збитків: З = Нр +Мр +м„ + Рс/г + мтв + Рл/Г + Рр/Г + Ррек + Аф + Вф + Зф+ Рпзф,  де Нр - збитки від втрати життя та здоров'я населення;  Мр — збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції; Мп - збитки від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва; Рс/г - збитки від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь; Мтз- збитки від втрат тваринництва;  Рл/Г - збитки від втрати деревини та інших лісових ресурсів; Рр/Г- збитки рибного господарства;  Ррек ~ збитки від знищення або погіршення якості рекреаційних зон; Аф - збитки від забруднення атмосферного повітря;  Вф - збитки від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря;  Зф - збитки від забруднення земель несільськогосподарського призначення; Рпзф — збитки, заподіяні природно-заповідному фонду.