Методи, що використовувались для діагностики внутрішньогрупових взаємовідносин

1. Спостереження

2. Соціаометрія

Соціометрична техніка, розроблена Дж. Морено, застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їхньої зміни, поліпшення й удосконалювання. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічну

сумісність членів конкретних груп.

Соціометрична процедура може мати на меті:

а) вимір ступеня згуртованості-роз'єднаності в групі;

б) виявлення «соціометричних позицій», тобто співвідносного авторитету членів групи по ознаках симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи і «відкинутий»;

в) виявлення внутрішньогрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

3. Малюнок "Мій клас"

Мета: отримати загальну картину відносин у класі за допомогою аналізу малюнків. Виявити негативне чи позитивне ставлення дітей один до одного.

4. Малюнок "Людина" ф. Гуденаф

Мета: оцінити рівень самооцінки, тривожності та інших проявів у класі.

Досліджуваному пропонується намалювати людину, як він побажає. Усі запитання, репліки, витирання та доповнення до малюнка, а також час малювання фіксуються у протоколі.

Інтерпретація результатів ґрунтується на аналізі такої інформації:

• хто зображений;

• що він робить у цей момент, за словами автора;

• пропорційність фігури та особливості зображення окремих частин, розташування на папері;

• особливості фарбування та декорування;

• наявність додаткових аксесуарів;

• якість ліній;

• репліки під час малювання тощо.

Результати та інтерпритація даних методик знаходяться у додатках.

Корекційні заняття Заняття 1.

Мета: Показати дітям індивідуальність і особливість кожного з учасник.

Знайомство (10хв)

Мета: підвищення самооцінки, формування атмосфери доброзичливості.

Хід вправи: продовжте речення: Мене звати …. Я пишаюся тим, що …

Правила. ( 10 хв)

Можна провести гру „Ливарпамен” ( „Нема правил”), особливо при певній пригніченості настрою класу. Можна просто наголосити, що потрібно домовитись про правила спілкування в колі, тому що таке спілкування відрізняється від звичайного в класі.

Учні будь-яким способом діляться на пари, кожна пара придумує правило. Всі правила самі учні записують на дошці, після короткого обговорення і „об’єднання ” правил залишаються 3-5 „основних”, наприклад:

Бути активним.

Бути толерантним

Слухати один одного.

Сміятися можна, але не з людини (але по-доброму)

Кожна думка має право на існування і висловлення.

(Кожна думка – внесок в загальну справу).

Гра " Я не такий , як усі, і всі ми різні " (10 хв)

Мета: Показати дітям, що всі різні і особливі.

Учням протягом 5 хвилин пропонується намалювати чи описати такий стан - радість. Малюнок може бути і конкретним , і абстрактним , тобто яким завгодно.

- А тепер покажіть свій малюнок . Подивіться на малюнки своїх однокласників. Зверніть увагу на відмінності в розумінні радості. Чому ? ( Висновок: люди по-різному розуміють одні й ті ж речі).

- А ось хлопці намалювали ... ( наприклад , веселку ) . (У 3-4 дітей забирають малюнки) . Ви змогли б свою веселку знайти серед інших робіт? (І. ) Чому ? ( Висновок: кожна людина особливий, неповторний . Отже - кожна людина незамінна.

Ігрова вправа на закінчення : "Спасибі " (10 хв)

Мета : розвиток довірчих відносин між учнями .

Завдання : зближення учасників групи один з одним.

Учасники починають ходити по кімнаті. Їм пропонується подякувати кожному з групи за руку і при цьому сказати "Дякую, що ти був сьгодні з нами " . Говорити потрібно тільки ці слова і більше нічого. Дякуючи кому-небудь з учасників , можна звільнити свою руку тільки після того , як іншою рукою ви почнете вітатися з кимось ще. Цими словами , необхідно бути безперервно в контакті з ким-небудь з групи і привітатися з усіма членами групи.