Значення мови та мовлення в житті людини

1. Людина стала людина завдяки праці й мовленню.

Люди завжди жили й живуть колективно, в суспільстві. Су­спільне життя і колективна праця людей зумовлюють необхід­ність постійно спілкуватися одне з одним. Це спілкування в най­більш досконалій і повній формі здійснюється за допомогою мови.

2. Мова є специфічно людським засобом спілкування.

Завдяки мові люди обмінюються своїми думками та знан­нями, розповідають про свої почуття, переживання, наміри та мрії.

3. Під впливом мовлення формується свідомість і самосвідомість, погляди, переконання, почуття, воля і характер.

4. Мислення здійснюється у мовній формі. Мова (зокрема, внутрішня мова — внутрішній беззвучний мов­ний процес, за допомогою якого ми мислимо в думці) є засобом мислення.

Ми міркуємо словами, які промовляємо вголос чи промовляємо про себе, т.б. мислення відбувається в мовній формі.

Спеціальними приладами можна зафіксувати приховані мовні (артикуляційні) мікрорухи губ, язика, гортані, які завжди супроводжуються мисленнєву діяльність людини, н., при вирішенні різноманітних задач. Лише глухонімі від народження люди, не володіючи кінетичною («ручною») мовою, міркують на підставі образів.

Чи залежить від конкретної мови мислення її носіїв? Відомі психолінгвісти Сепір і Ворф відповідають на це запи­тання позитивно. Вони автори так званої гіпотези лінгвіс­тичної відносності Сепіра — Ворфа. «Певною мірою людина перебуває під владою конкретної мови, яка є для даного суспільства засобом вираження, — пише Сепір. — Ми ба­чимо, чуємо і сприймаємо дійсність так, а не інакше пере­дусім тому, що мовні норми нашого суспільства сприяють певному вибору інтерпретації». Сепір уводить поняття лінг­вістичного детермінізму (мова може детермінувати мислен­ня) і лінгвістичної відносності (цей детермінізм пов'язаний з конкретною мовою, якою розмовляє людина). Ці автори наводять багато досить переконливих прикладів такої від­носності на всіх рівнях — від лексичного до граматичного. Так, скажімо, у мові ескімосів існує 50 назв для різних відтінків білого кольору, тобто 50 варіантів слова «білий». Ясно, що це пов'язане із середовищем — ескімосів, як відомо, оточує сніг. І навіть для такої, здається, фізично зумовленої речі, як кольоровий спектр, у різних мовах — різне членування (7 — в українській, 6 — в англійській, 4 — в родезійській мові шона, 2 — у мові басса в Ліберії).

5. Всі психічні процеси з допомогою мовлення стають довільнішими.

Мова зв'язана з усіма психічними процесами. Вона є необхідною основою людського мислення. Коли зав­дання, що виникло в ході дослідження, ми виражаємо в словес­ній формі, промовляємо його, це допомагає нам при сприйманні й спостереженні.

Мовне промовляння матеріалу, який ми збираємось запам'я­товувати, завжди допомагає нам і організовує процес запам'ято­вування. Успішному перебігу вольових процесів також сприяє мова. Ясно поставлене й сформульоване завдання полегшує лю­дині вольові дії і допомагає планувати діяльність у цілому. Мова тісно зв'язана з почуттями. Людина за допомогою слів виражає свої почуття, а також може викликати почуття в інших людей.

Інтонаційні відтінки мови допомагають людям передавати і свої почуття одне одному. Інтонація мови має велике значення в педагогічній роботі.

6. Мовленнєва діяльність людини має зв'язок з усіма сторонами людської свідомості.

7. Мовлення – могутній фактор психічного розвиту особистості людини, формування її як особистості.