Призначення експертизи

Адвокат, визнавши за необхідне призначення експертизи з певного питання, заявляє клопотання про її призначення. Клопотання може бути задоволено або в ньому буде відмовлено. Як правило, судові експертизи призначаються для їхнього вчинення у відповідних експертних установах Міністерства юстиції України.

Адвокат повинен перевірити, що експерт, який бере участь у дослідженні відповідає всім необхідним вимогам. Зокрема, експерт повинен бути відведений від участі в проведенні експертизи якщо:

1. Він раніше брав участь як потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їхній представник, свідок, слідчий, особа, яка проводила дізнання, обвинувач, суддя, захисник, перекладач, законний представник обвинуваченого або є близьким родичем цих осіб;

2. Є інші обставини, які підтверджують особисту зацікавленість експерта;

3. Він знаходиться у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, цивільного відповідача або їх представників;

4. Він раніше проводив ревізію, матеріали якої були підставою для порушення кримінальної справи.

5. Виявлено некомпетентність експерта.

Вважаю, що не може призначатись експертом і особа, яка залучалася раніше і давала пояснення суду як фахівець. Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ст. 75, 76 КПК України).

В Україні є розгалужена мережа спеціалізованих судово-експертних установ і відомчих служб з різних галузей знань у системі Міністерства юстиції, охорони здоров’я, внутрішніх справ, оборони, а також служби безпеки . Міністерство юстиції веде реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур і громадян. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» органи дізнання, досудового слідства і суду зобов’язані доручати проведення судових експертиз переважно фахівцям, внесеним до Реєстру.

Висновок експерта є документом, складеним у результаті дослідження експертом матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, в якому викладено відповіді на поставлені запитання. Ці дані є доказами у справі, якщо вони сформульовані в категоричній формі, а не є припущенням. «Імовірний висновок експерта не є доказом і не може бути покладений в основу вироку. Його можна використати лише для висунення версій у справі».

Досвід адвокатури показує, що в експертній практиці є ще багато недоліків, допускаються помилки у вирішенні не тільки складних, але навіть елементарних питань експертної роботи, у тому числі й таких, які чітко врегульовані в кримінально-процесуальному законодавстві. Виявлення цих помилок, юридичний аналіз їхніх причин, пропозиції з удосконалення експертної роботи є умовою поліпшення захисної діяльності адвокатів.

У клопотанні про призначення експертизи адвокат указує фабулу справи та обставини, у зв’язку з якими виникла необхідність у спеціальних знаннях; у резолютивній частині клопотання вказується вид експертизи; формулюються питання, які пропонується поставити для їхнього вирішення експертом і вказується експертна установа або експерт, якому, на думку адвоката, слід доручити проведення експертного дослідження.

Порядок призначення експертизи визначено у ст. 196 КПК України. Експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ст. 75 КПК). Експертиза призначається обов’язково: для встановлення причин смерті; для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень; для визначення психічного стану підозрюваного або обвинуваченого за наявності у справі даних, що викликають сумнів щодо його осудності; для встановлення статевої зрілості потерпілої у справах про злочини, передбачені ст. 120 Кримінального кодексу України; для встановлення віку підозрюваного або обвинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо немає про це відповідних документів і їх неможливо одержати (ст. 76 КПК).

Слідчі не завжди призначають експертизу навіть у випадках коли така експертиза обов’язкова за законом. Такі помилки допускаються при вирішенні питання про призначення судово-психіатричної експертизи. Адвокат повинен зважати на те, що підставою при призначенні такої експертизи, у першу чергу, є певні об’єктивні дані (травми, перенесені захворювання, перебування на лікуванні в нервово-психіатричних закладах, обставини вчинення злочинів тощо . При оформленні клопотання обов’язково необхідно на них указувати. Нерідко слідчі призначають судово-психіатричні експертизи, керуючись особистими враженнями, а не об’єктивними даними.

При вирішенні справ про автотранспортні злочини не завжди враховується, що з’ясування суті порушених правил дорожнього руху та оцінка поведінки водія здійснюються самим судом на основі наявних доказів. Спеціальних знань експерта для цього не потрібно . У кримінальному судочинстві обов’язковою умовою призначення експертизи є порушення кримінальної справи.