17. Сутність понять "регіональна економіка", "територіальний поділ праці".

Регіональна економіка — це галузь економічної науки, яка вивчає територіальну організацію виробництва. Вона описує економічні процеси та явища, які пов'язані з ринковим розвитком господарства різних регіонів та їх включення у єдиний економічний простір. Регіональна економіка

виникла в Сполучених Штатах Америки в 50-х роках 20-го сторіччя на межі поєднання економіки та економічної географії. Засновником цієї науки вважеється Уолтер Айзард.

Територіальний поділ праці — це об'єктивний незворотний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності. Ця просторова форма поділу праці означає закріплення певних видів виробництва за територіями (районами, країнами), що має на меті досягнення економічних вигод за рахунок найефективнішого використання природних, трудових і економічних ресурсів. Процес територіального поділу праці проходить на основі розвитку спеціалізації господарських регіонів і взаємозв'язків між ними через обмін.

18. Густота розселення населення. Міське, сільське населення.

(див. семінар №7,пит.2)

19. Загальна характеристика металургійного комплексу України, територіальна структура.

У металургійний комплекс входять чорна і кольорова металургія, які охоплюють усі стадії технологічних процесів: від добування та збагачення сировини до одержання готової продукції у вигляді чорних і кольорових металів та їх сплавів. Металургійний комплекс – це взаємообумовлене поєднання наступних технологічних процесів:

– добування і підготовка сировини до переробки (добування, збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін.);

– металургійна переробка – основний технологічний процес з одержання чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб та ін.;

– виробництво сплавів;

– коксохімічне виробництво;

– утилізація відходів основного виробництва й одержання з них вторинних видів продукції.

(див. пит. Вище)

20. Проблеми землекористування в Україні.

Виснаження грутів через соняшник і інше.

21. Соціально-економічна сутність районування та його схеми.

Соціально-економічний район (антропо-географічний район) - це великий регіон України, територія якого тісно пов'язана з найбільшим розташованим на ній населеним пунктом - демографічним, урбаністичним, соціальним, культурним і економічним ядром, що визначає головні зовнішні функції та геопросторову організацію. Вчений виділяє такі ознаки соціально-економічних районів:

1. Тісний соціально-економічний, демографічний і культурний взаємозв'язок території району з головним ядром - її найбільшим за кількістю населення містом.

2. Формування у великому регіоні територіальної соціально-економічної системи, тобто такого просторового поєднання населення, соціальної, економічної й екологічної сфер, в якому на основі їх взаємозв'язаності, збалансованості та взаємодо-повнюваності створюються оптимальні умови для життєдіяльності суспільства.

3. Спеціалізація району в загальноукраїнському (загальнодержавному) поділі й інтеграції праці.

4. Можливість здійснювати в межах району територіальне регулювання та координацію соціальних, економічних і демографічних процесів на субукраїнському рівні.

22. Назвіть головні вади сучасної бюджетної системи.

Бюджетна система України — сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права (2001)

Складова фінансової системи України, заснована на економічних! відносинах, які врегульовані правовими нормами, сукупність видів бюджетів, які існують на території держави (1999).

Сукупність окремих її ланок, юридично пов`язаний між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах, що відповідають міжнародним стандартам (2000).

Отже, сукупність усіх бюджетів країни утворює її бюджетну систему. Склад і принципи побудови бюджетної системи завжди визначаються державним та адміністративно-територіальним устроєм країни, її економічною системою; вони знаходять законодавче закріплення у відповідних нормативних документах. В Україні бюджетна система складається з:

1) державного бюджету;

2) місцевих бюджетів.

До місцевих бюджетів належать: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. До бюджетів місцевого самоврядування належать бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань (дод. №1).

Для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави складаються зведені бюджети. .

23. Електроенергетика України, регіональне розміщення і перспективи розвитку.

(див. лекцію)

24. Визначте об'єкти та суб’єкти державної регіональної економічної політики.

Суб'єктами державної регіональної економічної політики виступають центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції вирішують питання, пов'язані із соціально-економічним розвитком регіонів.

Об'єктами державної регіональної економічної політики є територіальні утворення, у межах яких здійснюється державне управління та місцеве самоврядування. Склад цих об'єктів визначається адміністративно-територіальним устроєм та економічним районуванням України.

25. Поняття „трудові ресурси”, „економічно активне населення", „робоча сила".

Трудові ресурси – це частина населення, яка бере чи може брати участь в трудовій діяльності. До трудових ресурсів належить економічно-активне населення.

Економічно активне населення — це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

Робо́ча си́ла (англ. Labor power, нім. Arbeitskraft) у економічній теорії — здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності.

26. Характеристика і особливості поширення в Україні основних видів горючих корисних копалин.

27. Еколого-економічне районування

28. Предмет і об’єкт регіональної економіки.

Предмет – економічні аспекти функціонування регіону : це розміщення продуктивних сил,виробництв, економічний потенціал області та економічні зв’язки.

Об’єкт – область, відповідно регіон.

29. Середня тривалість життя в Україні. Вікова структура населення. Статева структура населення.

(див. сем. № 7) = 70 років.

30. Кольорова металургія України.

Кольорова металургія – галузь промисловості, що охоплює добування і збагачення руд кольорових металів, виробництво та обробку кольорових металів та їх сплавів.

Продукція кольорової металургії широко використовується у точному машинобудуванні, літакобудуванні, електроніці, робототехніці і т.д.

Кольорова металургія в Україні розвинута недостатньо через брак власної сировини.

Виробництво кольорових металів переважно енергоємне (потребує багато електроенергії), тому підприємства розташовують поблизу джерел дешевої електроенергії. Так, виробництво алюмінію, титану, магнію зосереджено в Запоріжжі й базується на дешевій енергії Дніпрогесу і привізній сировині. До джерел електроенергії тяжіють Костянтинівський цинковий завод і Артемівський завод переробки кольорових металів.

Поблизу джерел сировини розміщені Калуський хіміко-металургійний (виготовлення металевого магнію) і Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (збагачення руд титану).

На імпортній сировині працює Миколаївський глиноземний завод (глинозем – сировина для виготовлення алюмінію).

Підприємства кольорової металургії є одним з основних стаціонарних джерел забруднення середовища. Вони викидають в атмосферу оксиди азоту, сірчистий газ. Ґрунти забруднюються свинцем, цинком, хромом, міддю. Значні земельні площі доводиться вилучати під звалища промислових відходів.

Складність розвитку галузей кольорової металургії зумовлена їх високою енергоємністю, водоємкістю і матеріаломісткістю. Тому виплавка кольорових металів в Україні зменшується.

31. Рейтинг регіонів за рівнем розвитку.

32. Відмінності соціально-економічного розвитку регіонів України, депресивні території.

33. Водні ресурси України: оцінка і аналіз сучасних проблем.

(див. Лекцію)

34. Газова промисловість України, її структура і регіональний розвиток.

35. Правові основи природокористування.

36. Поняття. територіального поділу праці

Територіальний поділ праці — це об'єктивний незворотний процес розвитку продуктивних сил, при якому відбувається відокремлення різних видів трудової діяльності, спеціалізація окремих виробничих одиниць, обмін між ними продуктами своєї діяльності. Ця просторова форма поділу праці означає закріплення певних видів виробництва за територіями (районами, країнами), що має на меті досягнення економічних вигод за рахунок найефективнішого використання природних, трудових і економічних ресурсів. Процес територіального поділу праці проходить на основі розвитку спеціалізації господарських регіонів і взаємозв'язків між ними через обмін. Різні економічні регіони стають все більш взаємопов'язаними і взаємозалежними в процесі розвитку їхніх продуктивних сил, коли усуспільнення виробництва досягає такого високого рівня розвитку, що окремі з них виступають як спеціалізовані частини народного господарства країни.

37. Національний склад населення України.

(див. семінар)

38. Легка промисловість України.

(див. лекцію)

39. Методика рейтингування регіонів

40. Сутність і мета регіональної економічної політики.

41. Агломерації.

Агломерація (від лат. agglomero — приєдную, нагромаджую)

Міська агломерація — зосередження міст та інших населених пунктів на певній території.

42. Характеристика лісистості України та її регіональних особливостей.

43. Регіональна політика щодо реформування міжбюджетних відносин.

44. Основні види природних ресурсів

45. Харчова промисловість України.

46. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів.

47. „Рекреація” і „рекреаційні ресурси”.  Туристично-рекреаційний комплекс України.

48. Лісовиробничий комплекс України, розміщення і регіональна структура.

49. Структура господарського комплексу України.

50. Проблеми землекористування в Україні

51. Роль, особливості, умови розвитку машинобудівного комплексу України.

52. Роль місцевих органів влади у регіональному розвитку.

53. "Біологічні ресурси".

54. Загальна характеристика агропромислового комплексу, розміщення і регіональна структура, проблеми розвитку.

55. Назвіть основні варіанти розв’язання проблеми нерівномірності розвитку регіонів.

56. Роль, особливості, сировинна база хімічного комплексу України.

57. Зовнішньоекономічні зв’язки України.

58. Соціально-економічні проблеми регіонів України.

59. Будівельний комплекс України.

60. Особливості структури зовнішньоторгового балансу України.

61. Що мається на увазі під структурною кризою в господарстві

62. України?

63. Загальна характеристика транспортного комплексу України.