Тема VI. Лінгвістика тексту

анафоричні елементи (курсив наш - А. 3.)" [Поспєлов 1948, с. 48-56]. Досить чітка

диференціація засобів зовнішнього і внутрішнього міжреченнєвого

внутрішньотекстового зв'язку спрямована на окреслення закономірностей

витворення єдиного часово-просторового текстового тла (така теза не повинна

викликати дискусійності, оскільки форма дієслова-присудка акумулює в собі і час, і

простір водночас: категорійна семантика часових форм передає відношення дії до

моменту мовлення (інтерпретується мовцем, бо мовець сам судить про певний час дії

(пор. класичний трикутник "я -> тут -> тепер")), видова ж семантика актуалізує

просторові компоненти (пор. з цього приводу міркування М. О. Луценка [Луценко

1985, с. 43-50] та ін.), що є складником загальнотекстової категорії континууму.

Співвідношення видо-часових форм дієслів-присудків реченнєвих утворень є

ґрунтом, на якому формується смислове ціле тексту. Твердження про їх значно

меншу значущість щодо зовнішніх є просто некоректним, оскільки поза їх активним

виявом годі вести мову загалом про текст як цілісне утворення, що постає носієм

культурологічних цінностей і достатньою мірою може бути запізнаваним тільки у

відповідному національно-когнітивному просторі, оскільки саме його внутрішній

потенціал визначає тенденції, напрями і закономірності омовлення того чи іншого

факту чи реалії і введення їх у ментальний простір з усією його глибиною (очевидно,

семантична глибина певної мови - це все те, що мовлено і написано).

Чітке окреслення синтаксичних міжреченнєвих зв'язків дозволить коректно

говорити про саму сутність складного синтаксичного цілого, закономірності

організації якого в такому разі постають чітко простежуваними і виявлюваними. Це

постає особливо актуальним сьогодні, коли в ряді функціональних стилів

слов'янських мов стали нормою ті чи інші засоби поєднання речень між собою

[Загнітко 1997а, с. 106 - 133; Загнітко 1998, с. 51 - 56; Загнітко 1998а, с. 133 - 137] і

функціонування складного синтаксичного цілого як носія компонентарного змісту

тексту (пор. закономірності творення складних синтаксичних цілих у ряді жанрів

наукового, офіційно-ділового, художнього стилів, їх кодифікований статус (див.:

[Загнітко 1993ґ, с. 133-137]).

До найелементарніших міжреченнєвих внутрішньотекстових синтаксичних

зв'язків належить ланцюговий, суть якого полягає у лінійній послідовності

поєднуваних компонентів, внаслідок чого створюється кумулятивна семантика

єдності (зміст одного речення входить складником до смислового тла іншого: перше

речення до другого і т.д.). До спеціалізованих засобів реалізації цього зв'язку

належить: 1) використання вказівно-замінювальних (компенсувальних) слів

субстанційної, ад'єктивної, адвербіальної семантики типу він (вона, воно), цей (ця,

це), такий (така, таке): (1) Англійський математик Дж. Непер (1550-1617) і

швейцарський математик І. Бюрго (1552-1632) незалежно один від одного ввели

логарифми. Теорію логарифмів розвинув Непер. Він розробив способи обчислення

арифметичних виразів за допомогою логарифмів і склав детальні таблиці

логарифмів (УРЕ); 2) повтор елементів попереднього речення: у тексті (1) у

четвертому реченні повторюється власне ім'я Непер, набуваючи семантики

посесивності; у другому, третьому реченнях повторюється слово логарифми, вжите у

першому реченні (у першому реченні воно несе семантику об'єкта, у другому -

атрибутивності, у третьому - інструментальності (у широкому розумінні - об'єкт));

3) вживання родо-видових понять: (2) 28 серпня розпочався форум україністів у

Харкові. На конгресі планується прослухати біля 900 доповідей, провести ряд

круглих столів. Метою зібрання є опрацювання подальших напрямів роботи,

встановлення відповідних пріоритетів (Літературна Україна. - 1996. - 4 вересня)

604

УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ

(родо-видовий ряд: форум - конгрес - зібрання, в якому тільки слово конгрес

відображає сугь явища, оскільки так названо ці збори самими його учасниками); (3)

Усі вулиці в Вербівиі ніби зумисне обсаджені високими вербами: то поросли вербові

кілки пнів. Усе село наче в розкішних алеях (І. Нечуй-Левицький) (родове слово - село

(друге речення), видове поняття - Вербівка (перше речення)); 4) використання

синонімів (тут не заторкуеться питання про доцільність і частотність абсолютних,

стилістичних синонімів у тексті тощо): (4) Дехто знав, що ииклон - всією

розбурханістю своїх темних ваговитих вод. всією нерозпорошеністю сил -

насувається. Ішов, рухався сюди день за днем, невблаганно наближаючись своїми

атмосферними депресіями, енергіями вітрів, завихрених у грандіозні підстратосферні

закрути-спіралі. Напрями руху його намагалися відгадати (О. Гончар) (синоніми:

насувається (перше речення), ішов, рухався (друге речення), напрями руху (тобто

рухається) (третє речення)).

Ланцюговий зв'язок базується на закономірностях поєднання речень,

розташованих одне за одним, тобто витворюється своєрідна спадкоємність

смислового їла. Остання виявляється в тому, що кожне наступне речення

ускладнюється смисловою ємністю попереднього (1, 2, 3). Ланцюговий зв'язок може

утворювати цілісні промені або їх пучки, які пронизують ряд речень (не обов'язково

таких, що перебувають у контакті і знаходяться у лінійній послідовності), при цьому

такі речення пов'язані між собою безпосередньо (синонімія, родо-видові зв'язки і

под.):

...розпочався форум —> Метою зібрання...

1 т

На конгресі планується...

З-поміж спеціалізованих засобів ланцюгового зв'язку найбільшою частотністю

характеризуються вказівно-замінювальні слова (у більшості шкільних (інколи і

вузівських) підручників вживання цих елементів натомість іменникових чи інших

слів відносять до синонімії), вони охоплюють у текстах абсолютну більшість

послідовно пов'язуваних речень. Пріоритет у цьому класі текстозв'язувальних

елементів належить словам типу цей, ця, це, ці (хоча саме елемент це є

найабстрагованішим від конкретного семантичного наповнення і тому постає

найчастотнішим навіть у цій групі слів): (5) Лише в Україні від Чорнобильської

катастрофи постраждало понад дванадцять міст - чимало їх і в Білорусі, і в Росії.

В уих містах багато спільних невирішених постчорнобильських проблем -

економічних, демографічних, соціальних (Шлях Перемоги. - 1998. - 16 вересня); (6)

За майже півстоліття творчої роботи поет (Федір Ісаєв - А.З.) видав одинадцять

збірок. Це - "Лірика", "Червона калина", "Ровесники"... (Літературна Україна. -

1998.- 17 вересня).

Замінювально-вказівні елементи цей, ця. це, ці можуть переносити в реченнєву

структуру надзвичайно ємний зміст, що охоплює цілий ряд пропозицій (їх граничну

кількість встановити неможливо): (7) Але в ту 36-ту зону ви потрапляєте, яку пекло,

де біля входу на вас чекають чорти різного рангу. Перші два місяці вони підглядають

і підслуховують, щоб встановити ваші найвразливіші больові точки. Далі закулісна

режисура "чорних вовків" буде планувати систематичний тиск з метою морально

зламати особистість і змусити її зректися себе, щоб потім покірно приєднатися до

ритуалів ненависницької системи - великого соціалістичного лагеру, того лагеру, що

розкинувся па одну шосту земної кулі, що в 1968 році виставив танки проти

демократії в окупованій Празі.

610