5. Державне управління зовнішньоекономічною безпекою держави

Наслідки відхилень негативно впливають на теперішній стан та подальший розвиток економіки країни, тому потребують ефективних управлінських дій з боку державних органів. Поняття управління зовнішньоекономічною безпекою охоплює такі елементи: визначення загроз, вибір критеріїв та показників їх виміру, розрахунок порогових значень та відхилень, виявлення потенційно можливих наслідків відхилень, дослідження та прийняття ефективних заходів протидії цим загрозам. У таблиці 9 представлено потенційні наслідки відхилень від нормативних значень зовнішньоекономічної безпеки України, відповідно до дослідження її стану та основні напрями усунення та попередження загроз.

 Таблиця 9. Управління зовнішньоекономічною безпекою України

Загрози	Потенційні ризики та наслідки відхилень	Основні напрями усунення та попередження загроз
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі	Збільшення зовнішнього валового та державного боргу Обвал національної валюти в період несприятливих зовнішніх умов для країни Втрата внутрішнього ринку та підвищення залежності від імпорту	Розвиток внутрішнього ринку та виробництва орієнтованого на імпортозаміщення. Розроблення державних програм стимулювання імпортозаміщення. Плавна девальвація національної грошової одиниці.
Висока експортна залежність	Зростання залежності економіки країни від зовнішньої кон’юнктури на експортних ринках, світових цін. Нерозвиненість внутрішнього ринку	Пошук резервів для споживання експортних товарів всередині країни.
Висока імпортна залежність	Зростання залежності економіки від імпортних поставок, світових цін Втрата внутрішнього ринку (витіснення іноземними товарами вітчизняної продукції з внутрішнього ринку) та скорочення вітчизняного виробництва	Розвиток внутрішнього ринку та виробництва орієнтованого на імпортозаміщення. Плавна девальвація національної грошової одиниці.
Низька інвестиційна привабливість для іноземного капіталу	Технологічна відсталість економіки Низькі темпи розвитку економіки	Сприяння формування позитивного іміджу України. Створення пільгових умов для іноземного капіталу, який вкладається у пріоритетні галузі економіки Боротьба з корупцією.
Низька частка інноваційної продукції в експорті країни	Технологічна відсталість економіки Нераціональна структура економіки Зниження експортних можливостей країни	Створення пільгових умов для розвитку інноваційного сектору економіки.
Сировинна структура експорту	Технологічна відсталість економіки Нераціональна структура економіки	Стимулювання розвитку обробних галузей промисловості Створення умов для інноваційного розвитку економіки країни Встановити експортні обмеження на сировинну продукцію
Обмеженість у виборі партнерів, поставщиків життєво необхідної продукції	Залежність країни від зовнішньоекономічної та митної політики країни-партнера Ризик перенесення економічної кризи у разі виникнення такої у країни-партнера	Державна підтримка диверсифікації експортних поставок закордон Диверсифікація імпортних поставок з інших країн
	Посилення монозалежності країни від імпорту з енергоносіїв Ціновий диктат на імпортну продукцію	Державні програми енергозбереження Диверсифікація шляхів постачання енергетичних ресурсів шляхом будівництва нафто- та газотерміналів Пошук альтернативних джерел енергії у власній країні
Високий зовнішній державний та валовий борг	Дефолт держави Підвищення вартості кредитних ресурсів для країни на зовнішніх ринках	Зниження дефіциту державного бюджету
	Накопичення великих зовнішніх боргів України та їх подальшого збільшення за рахунок нових кредитів, для обслуговування старих Імпорт інфляції в країну	Стимулювання росту ВВП

Зовнішньоекономічна безпека досягається підвищенням конкурентоспроможності, пристосованістю національної економіки до умов світового ринку.

Політика забезпечення зовнішньоекономічної безпеки

Для забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України пріоритетними завданнями державної політики повинні стати:

- оптимальне поєднання державного протекціонізму з режимом вільної торгівлі;

- податкова підтримка вітчизняного товаровиробника;

- максимальне використання вигідного географічного положення України щодо транзиту через її територію іноземних вантажів та енергоносіїв;

- істотне поліпшення роботи митних органів з метою недопущення контрабанди з боку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- припиненні нелегального вивозу з України капіталу;

- активне залучення іноземних інвестицій;

- дипломатична та політична підтримка зовнішньоекономічної діяльності;

- створення економічної системи, сумісної із західноєвропейською, що сприятиме налагодженню ефективних зв'язків з розвиненими країнами;

- розвиток різних форм міжнародної економічної співпраці;

- забезпечення позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу;

- диверсифікація експорту та імпорту.

З метою забезпечення економічної безпеки України доцільно розробляти і приймати щорічно Державну програму зовнішньоторговельної діяльності. Вона повинна включати: оцінку сучасного стану торговельних стосунків України з іншими країнами, прогноз торгового балансу, план експортних кредитів, що надаються під гарантії уряду або з використанням бюджетних коштів, план зовнішніх позичок та обслуговування зовнішнього боргу, перелік заходів державного зовнішньоторговельного регулювання; митні ставки та межі їхніх можливих змін, кількісні обмеження експорту та імпорту, перелік заходів щодо захисту внутрішнього ринку, валютного регулювання; щодо захисту торгових інтересів України у випадках дискримінації її суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на ринках окремих країн.

Основними принципами забезпечення зовнішньоекономічної безпеки в Україні є:

• верховенство закону в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності;

• захист національних економічних інтересів та економічного суверенітету України;

• узгодженість економічних інтересів окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та економічних інтересів держави;

• своєчасність та адекватність заходів щодо усунення та нейтралізації загроз національним економічним інтересам;

• рівноправність відносин між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

• дотримання загальновизнаних норм і принципів міжнародного права у зовнішньоекономічній діяльності;

• вирішення торгових спорів шляхом консультацій і переговорів.

Функції державного управління у зазначеній сфері можна поділити на функції з управління безпекою: 1) експорту-­імпорту товарів (робіт, послуг); 2) експорту­-імпорту валютних цінностей; 3) здійснення міжнародної інвести­ційної діяльності; 4) залучення іноземних креди­тів; 5) переміщення робочої сили; 6) здійснення міжнародного освітнього та науково­-технічного співробітництва; 7) здійснення міжнародних перевезень; 8) здійснення міжнародної технічної та гуманітарної допомоги.

За критерієм функціональної спрямованості функції державного управління забезпеченням зовнішньоекономічної безпеки можна поділити на: 1) зовнішньополітичні; 2) економічні; 3) інвестиційні; 4) фінансові; 5) валютні; 6) банківсь­кі; 7) податкові; 8) митні; 9) антимонопольні; 10) реєстраційно-­дозвільні.