- •Історія розвитку сбд.
- •Традиційні файлові системи. Переваги і недоліки.
- •Системи з використанням баз даних. Компоненти сбд. Переваги і недоліки.
- •5_ Системи керування базами даних. Компоненти. Функції.
- •Компоненты сбд
- •1. Зберігання, вилучення і обновлення даних
- •2. Каталог, який доступний кінцевим користувачам
- •3. Управління транзакціями
- •Розподіл обов’язків в сбд. Ад і абд.
- •7_ Архітектура сбд ansi/sparc. Три рівні. Відображення. Трехуровневая архитектура ansi-sparc
- •6_ Поняття бд. Об’єкти і зв’язки. Властивості.
- •3.5 Концептуальный уровень
- •3.6 Внутренний уровень
- •3.7 Отображения
- •3.8 Доступ к данным в трехуровневой архитектуре
- •12_ Архітектура сбд ansi/sparc. Мови баз даних. Ddl. Dml. 4gl.
- •Языки баз данных.
- •Процедурний
- •Непроцедурний
- •13_ Архітектура клієнт-сервер. Розподілена обробка. Архитектура многопользовательских субд
- •Субд в архитектуре "клиент-сервер" Лекция 19. Архитектура "клиент-сервер"
- •19.1. Открытые системы
- •19.2. Клиенты и серверы локальных сетей
- •19.3. Системная архитектура "клиент-сервер"
- •19.4. Серверы баз данных
- •19.4.1. Принципы взаимодействия между клиентскими и серверными частями
- •19.4.2. Преимущества протоколов удаленного вызова процедур
- •19.4.3. Типичное разделение функций между клиентами и серверами
- •19.4.4. Требования к аппаратным возможностям и базовому программному обеспечению клиентов и серверов
- •14_ Ранні підходи в реалізації бд. Бд на інвертованих списках. Ієрархічні та мереживі бд. Модель инвертированных списков
- •Реляційна бд. Властивості реляційних бд.
- •Реляційна модель. Домени. Оператори.
- •2. Реляционная модель данных
- •2.1. Понятие модели данных
- •Реляційна модель. Відношення. Типи відношень.
- •Реляційна модель. Класифікація обмежень цілісності.
- •Реляційна модель. Потенційні ключі.
- •Реляційне числення. Числення доменів. (самостійно)
- •5.2.3. Реляционное исчисление доменов
- •Мова sql. Запит на оновлення. Використання співвіднесених запитів в запитах на оновлення.
- •Мова sql. Запит на знищення. Використання підзапитів в запитах на знищення.
- •Мова sql. Запит на додавання. Додавання результатів запиту.
- •Мова sql. Об’єднання таблиць. Використання пропозиції union.
- •Мова sql. Використання пропозицій any, all, some.
- •Мова sql. Використання пропозиції exists.
- •Мова sql. Співвіднесений запит на вибірку.
- •Мова sql. Запит на вибірку із підзапитом.
- •Мова sql. Запит на вибірку до кількох таблиць. З’єднання таблиць. Типи з’єднань.
- •Мова sql. Запит на вибірку. Агрегатні функції
- •Історія розвитку
Мова sql. Використання пропозиції exists.
EXISTS - це оператор, який виводить вірне або невірне значення, іншими словами, вираз Буля. Це означає, що він може працювати автономно в предикаті або в комбінації з іншими виразами Буля, що використовують Булеві оператори AND, OR, і NOT. Він бере підзапит як аргумент і оцінює його як вірний, якщо той робить будь-який вивід, або як невірний, якщо той не робить цього. Цим він відрізняється від інших операторів предиката, в яких він не може бути невідомим.
В співвіднесеному підзапиті, EXISTS оцінюється окремо для кожного рядка таблиці, ім'я якого вказано в зовнішньому запиті, так само як і інші оператори предиката, коли ви використовуєте співвіднесений підзапит. Це дає можливість використовувати EXISTS як вірний предикат, який генерує різні відповіді для кожного рядка таблиці вказаного в основному запиті. Отже, інформація з внутрішнього запиту, буде збережена, якщо виведена безпосередньо, коли ви використовуєте EXISTS таким чином.
Одна річ, яку EXISTS не може зробити - узяти функцію агрегату в підзапиті. Це має значення. Якщо функція агрегату знаходить будь-які рядки для операцій з ними, EXISTS вірний, не дивлячись на те, що це - значення функції; якщо ж агрегатна функція не знаходить ніяких рядків, EXISTS неправильний.
Спроба використовувати агрегати з EXISTS у такий спосіб, ймовірно покаже, що проблема невірно розв'язувалася від початку до кінця.
Можливі прикладні програми підзапитів можуть багато разів вкладатися. Ви можете вкладати їх два або більш в одиночний запит, і навіть один всередину іншого.
Мова sql. Співвіднесений запит на вибірку.
Когда вы используете подзапросы в SQL, вы можете обратиться к внутреннему запросу таблицы в предложении внешнего запроса FROM , сформировав — соотнесенный подзапрос. Когда вы делаете это, подзапрос выполняется неоднократно, по одному разу для каждой строки таблицы основного запроса. Соотнесенный подзапрос — один из большого количества тонких понятий в SQL из-за сложности в его оценке. Если вы сумеете овладеть им, вы найдете что он очень мощный, потому что может выполнять сложные функции с помощью очень лаконичных указаний.
Строка внешнего запроса, для которого внутренний запрос каждый раз будет выполнен, называется — текущей строкой-кандидатом.
Также как предложение HAVING может брать подзапросы, он может брать и соотнесенные подзапросы. Когда вы используете соотнесенный подзапрос в предложении HAVING, вы должны ограничивать внешние ссылки к позициям, которые могли бы непосредственно использоваться в самом предложении HAVING. Вы можете вспомнить, что предложение HAVING может использовать только агрегатные функции, которые указаны в их предложении SELECT или поля, используемые в их предложении GROUP BY. Они являются только внешними ссылками, которые вы можете делать. Все это потому, что предикат предложения HAVING оценивается для каждой группы из внешнего запроса, а не для каждой строки. Следовательно, подзапрос будет выполняться один раз для каждой группы, выведенной из внешнего запроса, а не для каждой строки. Сам подзапрос не должен использовать предложения GROUP BY или HAVING.
Как вы и могли предположить, соотнесенные подзапросы по природе близки к объединениям — они оба включают проверку каждой строки одной таблицы с каждой строкой другой (или псевдонимом из той же) таблицы. Вы найдете, что большинство операций, которые могут выполняться с одним из них, будут также работать и с другим.
