24. Мова sql. Запит на вибірку до кількох таблиць. З’єднання таблиць. Типи з’єднань.

Одна из наиболее важных особенностей запросов SQL — это их способность определять связи между многочисленными таблицами и выводить информацию из них в терминах этих связей, всю внутри одной команды. Этот вид операции называется — соединением, которое является одним из видов операций в реляционных базах данных. Используя соединения, мы непосредственно связываем информацию с любым номером таблицы, и таким образом способны создавать связи между сравнимыми фрагментами данных. При соединении, таблицы представленные списком в предложении FROM запроса, отделяются запятыми. Предикат запроса может ссылаться к любому столбцу любой связанной таблицы и, следовательно, может использоваться для связи между ними. Обычно, предикат сравнивает значения в столбцах различных таблиц, чтобы определить, удовлетворяет ли WHERE установленному условию.

Полное имя столбца таблицы фактически состоит из имени таблицы, сопровождаемого точкой и затем именем столбца.

До этого, вы могли опускать имена таблиц, потому что вы запрашивали только одну таблицу одновременно, а SQL достаточно интеллектуален, чтобы присвоить соответствующий префикс, имени таблицы. Даже когда вы делаете запрос многочисленных таблиц, вы еще можете опускать имена таблиц, если все ее столбцы имеют различные имена.

Что SQL в основном делает в объединении — исследует каждую комбинацию строк двух или более возможных таблиц, и проверяет эти комбинации по их предикатам.

Соединение таблиц через справочную целостность часто используется просто для эксплуатации связей встроенных в базу данных. В предыдущем примере, мы установили связь между двумя таблицами в соединении. Но эти таблицы, уже были соединены через snum поле. Эта связь называется состоянием справочной целостности. Используя объединение можно извлекать данные в терминах этой связи.

Объединения, которые используют предикаты, основанные на равенствах, называются — соединениями по равенству. Все наши примеры в этой главе до настоящего времени, относились именно к этой категории, потому что все условия в предложениях WHERE базировались на математических выражениях использующих знак равно (=). Объединения по равенству — это вероятно наиболее общий вид объединения, но имеются и другие. Вы можете, фактически, использовать любой из реляционных операторов в объединении.

Вы можете также создавать запросы объединяющие более двух таблиц.

25. Мова sql. Запит на вибірку. Агрегатні функції

Запити можуть виводити узагальнене групове значення за допомогою агргатних функцій. Види агрегатних функцій:

• COUNT виводить номера рядків або не-NULL значення полів.

• SUM виводить арифметичну суму всіх вибраних значень даного поля.

• AVG виводить середнє всіх вибраних значень даного поля.

• MAX виводить найбільше із всіх вибраних значень даного поля.

• MIN виводить найменше із всіх вибраних значень даного поля.

SUM і AVG використовуються лише для числових полів.

COUNT, MAX, і MIN можуть використовуватися для числових і символьних полів.

Функція COUNT дещо відрізняється від всіх. Вона рахує число значень в даному стовпці, або число рядків в таблиці. Коли вона рахує значення стовпця, вона використовується з DISTINCT щоб проводити рахунок чисел різних значень в даному полі.

Агрегатні функці можуть використовувати аргумент ALL - враховувати дублікати.

Відміність між ALL і * , коли вони використовуються с COUNT:

• ALL використовує імя_поля, як аргумент.

• ALL не може порахувати значення NULL.

Функція GROUP BY дозволяє визначити підмножину значень в особливому полі в термінах іншого поля, і застосовувати функцію агрегату до підмножини. Це дає можливість об'єднувати поля і агрегатні функції в єдиній функції SELECT.

GROUP BY застосовує агрегатні функції незалежно від серій груп, які визначаються за допомогою значення поля в цілому.

Функція HAVING визначає критерії, які використовуються, щоб видаляти певні групи із виводу.

Команда ORDER BY впорядковує виведення запиту згідно значенням в тій або іншій кількості вибраних стовпців. Численні стовпці упорядковуються один усередині іншого, так як з GROUP BY, і ви можете визначати зростання (ASC) або убування (DESC) для кожного стовпця. За умовчанням встановлено – зростання. ORDER BY може крім того, використовуватися з GROUP BY для впорядкування груп.

26. Еволюція систем баз даних. Вклад в розвиток СБД в різні роки: 60-ті, 70-ті, 80-ті, 90-ті.

27. Традиційні файлові системи. Порівняння с СБД. Переваги і недоліки.

28. Системи з використанням баз даних. Компоненти СБД. Переваги і недоліки.

29. Реляційні системи. Відмінності між реляційними і не реляційними системами.

30. Системи керування базами даних. Компоненти. Структурна схема. Функції.

31. Поняття БД. Перманентні дані. Об’єкти і зв’язки. Властивості.

32. Архітектура СБД ANSI/SPARC. Три рівні. Порівняльна характеристика рівнів.

33. Функції та загальне призначення концептуального проектування.

34. Незалежність від даних в середовищі систем баз даних.

35. Функції та загальне призначення системного каталогу.

36. Архітектура СБД ANSI/SPARC. Розподіл обов’язків користувачів в СБД при проектуванні.

37. Архітектура СБД ANSI/SPARC. Мови баз даних. DDL. DML. 4GL.

38. Архітектура СБД ANSI/SPARC. Архітектура клієнт-сервер. Переваги та недоліки. Розподілена обробка.

39. Ранні підходи в реалізації БД. БД на інвертованих списках. Структури даних. Команди.

40. Ранні підходи в реалізації БД. Ієрархічні БД. Структури даних. Команди.

41. Ранні підходи в реалізації БД. Мережні БД. Структури даних. Команди.

42. Аспекти реляційної моделі. Компоненти реляційної моделі.

43. Реляційна модель. Домени. Допустимі представлення. Визначення операторів. Перетворення типів.

44. Реляційна модель. Кортежі. Властивості кортежів. Відношення. Змінні-відношення. Властивості відношень. Типи відношень.

45. Реляційна алгебра. Реляційна замкненість. Традиційні операції над множинами. Операція ділення.

46. Реляційна алгебра. Операції з’єднання. Тета-з’єднання. Природне з’єднання. Зовнішнє з’єднання. Напів-з’єднання.

47. Реляційна алгебра. Операція розширення. Операція узагальнення. Групування, розгрупування. Реляційні порівняння.

48. Реляційні операції над мультимножинами.

49. Реляційне числення. Числення кортежів. Квантори існування і загальності. Вирази і формули.

50. Реляційне числення. Числення доменів.

51. ER-модель. Елементи ER-моделі. Типи сутностей. Типи атрибутів. Типи зв’язків. Ролі.

52. ER-модель. Підкласи в ER-моделі. Перетворення підкласів в реляційні відношення.

53. ER-модель. Принципи проектування.

54. ER-модель. Моделювання обмежень цілісності даних.

55. ER-модель. Слабкі сутності. Перетворення слабких сутностей в реляційні відношення.

56. ER-модель. Проблеми проектування.

57. ER-модель. Перетворення ER-діаграм в реляційні схеми.

58. Мова SQL. Запит на оновлення. Використання співвіднесених запитів в запитах на оновлення.

59. Мова SQL. Запит на знищення. Використання підзапитів в запитах на знищення.

60. Мова SQL. Запит на додавання. Додавання результатів запиту.

61. Мова SQL. Об’єднання таблиць. Використання пропозиції UNION.

62. Мова SQL. Використання пропозицій ANY, ALL, SOME.

63. Мова SQL. Використання пропозиції EXISTS.

64. Мова SQL. Запит на вибірку із підзапитом. Співвіднесений запит на вибірку.

65. Мова SQL. Запит на вибірку до кількох таблиць. З’єднання таблиць. Типи з’єднань.

66. Мова SQL. Запит на вибірку. Агрегатні функції.

67. Мова SQL. Визначення даних: база даних, домени, таблиці.