Збереження
протягом тривалого часу негативних
тенденцій щодо природного відтворення
поколінь зумовило різке погіршення
структури демографічного навантаження
непрацездатного населення на працездатне
(карта 2). Станом на 01.01.2012 року на 1000 осіб
працездатного віку припадало 576 осіб у
віці 0-15 років та п Демографічне навантаження
Карта 2
У регіональному розрізі, найвище демографічне навантаження спостерігалось в областях центральної України — Чернігівській (639 на 1000 працездатних), Вінницькій (636), Кіровоградській (623), Житомирській (625) областях, що пов'язано з високою часткою осіб старше працездатного віку. Найменше демографічне навантаження спостерігається у Києві, де на 1000 працездатних припадає лише 492 осіб непрацездатного віку.
Як результат, за підсумками у 2010 та 2011 роках у 20 регіонах на 100 працюючих припадало понад 100 пенсіонерів. При цьому, у 2011 році проти 2010 року у всіх 20 регіонах це співвідношення зросло і варіювало від 101 у Запорізькій до 134 у Хмельницькій та Тернопільській областях, тоді як у 2009 році лише у 17 - чисельність пенсіонерів перевищувала працюючих. Краща ситуація лише у столиці, де завдяки постійному міграційному припливу молоді на 100 працюючих припадає лише 43 пенсіонера.
Триває процес урбанізації країни. У 2012 році майже 69% населення України було класифіковане як «міське» (що на 1,0% більше ніж на кінець 1990 року) і за цим показником Україна дещо менш урбанізована, ніж економічно розвинуті великі країни ЄС (у Великобританії – 80%, Іспанії – 77%, Франції – 86%, Німеччині – 87%), однак вищий ніж у Польщі (61,0%), Румунії (53,0%) і знаходиться на рівні Італії та Латвії (68%).
Проте, цей загалом високий рівень маскує значні регіональні диспропорції ступеню урбанізації (карта 3).
Рівень урбанізації, на 01.01.2013
Карта 3
Так, крім міст Київ і Севастополь (з рівнем урбанізації відповідно 100% і 94%), він високий у Донецькій (91%), Луганській (87%), Дніпропетровській (84%), Харківській (80%) і Запорізькій (77%) областях. Близько 10 регіонів мають відносно низькі рівні – 61-68%, п’ять – від 50 до 58%, ще п’ять областей мають дуже низькі рівні урбанізації (менше 50%): Закарпатська (37%), Чернівецька (43%), Івано-Франківська (43%), Тернопільська (44%), Рівненська (48%), причому всі вони розташовані у західній частині держави
Аналіз демографічно ситуації про ряд негативних тенденцій що протягом останніх років набули сталий характер. Однак, ці тенденції притаманні не всім регіонам рівною мірою. Зокрема, найбільше занепокоєння викликає ситуація у Чернігівській, Луганській, Сумській та Кіровоградській областях.
Крім того, якщо у ряду регіонів вдалося досягнути позитивних тенденцій щодо народжуваності, то ситуація із смертністю набуває критичних значень і потребує термінового втручання. І не останню роль у цій ситуації відіграє економічна ситуація. Саме тому необхідно виділити низку головних проблем у сфері реалізації регіональної політики в цій сфері є:
- недостача коштів, що обмежує як можливості державного/регіонального фінансування соціальних програм, так і ймовірність отримання кредитів міжнародних організацій.
- низький рівень доходів населення, особливо депресивних, відчутно впливає на якість харчування.
- проблематичність дотримання здорового способу життя.
Однак, ключовим фактором вирішення або покращення питань демографічного навантаження є робота, а саме забезпечення високого рівня зайнятості населення. Разом з тим, на сьогоднішній день у цій сфері маємо значні проблеми, особливо ситуація погіршилася під час кризових явищ 2008-2009 років.
Суттєві негативні наслідки кризи позначилися на регіональних ринках праці За 2008-2009 р. рівень безробіття в регіонах за методологією МОП значно зріс порівняно з докризовим періодом. Зокрема, у Рівненській області безробіття наприкінці 2009 р. складало 12,7%, у Сумській та Чернігівській – по 11.1%. та Тернопільській ‑ 11,3% (графік 2).
