- •Тема 12. Підвіска автомобіля
- •12.6.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски.
- •12.1. Призначення, вимоги до конструкцій та основна класифікація.
- •12.2. Коливні параметри та пружна характеристика підвіски.
- •12.3. Кінематичні схеми підвісок.
- •Розрахунок деформацій, навантаження та жорсткості пружних елементів
- •12.4.1. Півеліптична листова ресора.
- •12.4.2. Циліндрична кручена пружина.
- •Значення коефіцієнту ефективності і коефіцієнтів
- •12.4.3. Торсіони
- •12.4.4. Гумові пружні елементи
- •12.5. Кутова жорсткість підвіски і стабілізатор поперечної стійкості.
- •12.6. Розрахунок напрямних пристроїв підвіски Автономні напрямні пристрої використовуються в балансирних або незалежних підвісках.
- •12.6.1. Розрахунок напрямного пристрою балансирної підвіски
- •Зусилля, що діє на верхню штангу
- •12.6.2. Розрахунок трапецевидного напрямного пристрою незалежної підвіски.
- •12.7. Розрахунок амортизатора
12.4.3. Торсіони
Торсіони як і пружини порівняно з листовими ресорами мають більшу питому енергоємність, але порівняно з пружинами більш трудомісткі у виготовленні. Торсійні підвіски мають меншу масу непідресорених частин, більш сприятливий розподіл навантажень на раму (при поздовжньому розташуванні торсіонів), тому що моменти від вертикальних навантажень передаються не в навантажені зони кріплення важелів, а через протилежний кінець торсіона. Основним недоліком пружин і торсіонів є необхідність мати автономний направляючий пристрій. Тому, незважаючи на простоту конструкції самих пружних елементів, такі підвіски в цілому мають більш складну конструкцію, чим ресорні.
Торсіони використовуються в незалежних підвісках. Розрізняють торсіони круглі, пластинчасті та трубчасті. Найбільше розповсюдження мають два перших типа торсіонів. Пластинчасті торсіони порівняно з круглими не мають концентраторів напружень, дозволяють легко вирішити конструкцію кріплення торсіону, не втрачають повністю працездатності при виході із ладу одного із елементів. Недоліком пластинчастого торсіону є наявність внутрішнього тертя, що погіршує плавність ходу.
Розрахункова схема торсіону зображена на рис.12.12.
а б
Рис. 12.12. Розрахункова схема торсіону (а) і поперечні перерізи відповідно круглого і пластинчастого торсіону (б):
-
радіус важеля торсіону;
- кут нахилу важеля торсіону до горизонталі;
- довжина активної (пружної) частини
торсіону;
- довжина циліндричної частини торсіону;
-
відповідно діаметр та довжина шліцьової
частини торсіону;
-
довжина перехідної частини торсіону;
- половина кута конуса перехідної частини
торсіону;
-
діаметр круглого торсіону;
- відповідно ширина і висота пластини
пластинчастого торсіону.
Під час проектування торсійної підвіски необхідно визначити її основні параметри, а саме: розміри пружного елементу і передатне плече напрямного пристрою.
Лінійні розміри поперечних перерізів торсіонів розраховуються за формулами:
Круглого торсіону
(12.32)
Пластинчастого торсіону
,
(12.33)
де
- коефіцієнт ефективності використання
матеріалу при крученні;
- кількість пластин
в пластинчастому торсіоні (визначається
підбором);
- відношення ширини
до товщини поперечного перерізу торсіону
(визначається підбором).
Коефіцієнт ефективності використання матеріалу при крученні пластини прямокутного перерізу залежить від відношення сторін mт і його значення приведені в табл. 12.1.
Таблиця 12.1.
Значення коефіцієнту ефективності і коефіцієнтів
|
1 |
1,5 |
2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
|
0,618 |
0,545 |
0,529 |
0,542 |
0,566 |
0,598 |
0,614 |
0,626 |
|
0,141 |
0,196 |
0,229 |
0,263 |
0,281 |
0,299 |
0,307 |
0,313 |
|
0,208 |
0,231 |
0,246 |
0,267 |
0,282 |
0,299 |
0,307 |
0,313 |
Для круглого перерізу коефіцієнт ефективності = 1.
Допустимі максимальні напруження для ресорно - пружинних сталей 50 ХФА, 45 ХНМА, з яких виготовляються торсіони, дорівнюють 900...1050 МПа. Нижнє значення відноситься до калених торсіонів, оброблених дробом, верхнє значення - до полірованих калених торсіонів, оброблених дробом і попередньо обтиснутих.
Жорсткість торсійної підвіски визначається за формулою (12.3).
Розраховані значення поперечного перерізу торсіону заокруглюються до найближчих розмірів стандартних прокатних профілів, після чого уточнюється довжина торсіону:
,
(12.34)
де Ат - площа поперечного перерізу торсіону.
Величина передатного плеча напрямного пристрою (важеля торсіону) визначається із умови досягнення допустимих значень напружень в торсіоні при сприйманні максимального динамічного навантаження:
,
(12.35)
де Wк
- полярний момент опору поперечного
перерізу торсіону, який для круглого
стержня
,
для пластинчастого стержня
.
Для одноважільної
торсійної підвіски та двохважільної
із паралелограмним напрямним пристроєм
за розрахованим значенням передатного
плеча
можна визначити необхідну довжину
важеля.
(12.36)
Для визначення довжини важеля торсіону підвіски з трапецевидним напрямним пристроєм необхідно використовувати більш складний графоаналітичний метод.
Згідно рекомендаціям
SAE розміри шліцьових кінців круглого
торсіону наступні: dш(1,2...1,3)dт,
=
(0,48...0,52)dт.
Довжина перехідної частини круглого торсіону
(12.37)
Довжина циліндричної частини торсіону
(12.38)
Характеристика торсійної підвіски описується залежністю
(12.39)
де
-
момент інерції поперечного перерізу
торсіону,
-
для круглого торсіону,
- для пластинчастого торсіону.
Знак "+" береться на ході стиску, а знак "-" на ході відбою відносно статичного положення.
Як видно з формули (12.39) характеристика торсійної підвіски дещо нелінійна із - за зміни плеча важеля.
