3. Розповісти про охорону праці з ріжучими інструментами.

Білет №7.

1. Розповісти про способи консервації квітів.

Обробка гліцерином.

Листя дерев, кущів, гілочки окремих видів хвойних, гілки з дрібними плодами, а також деякі трав’янисті рослини добре зберігаються при обробці гліцерином. Розчин гліцерину в воді поглинається рослиною, але в подальшому вода випаровується, а гліцерин залишається в тканинах, консервуючи їх. Листя не втрачає еластичності, але змінює колір на більш темний або відтінки коричневого. Відтінок та інтенсивність кольору залежить від виду рослин та часу перебування їх в розчині. Якщо необхідно висвітлити рослину, то після консервації її розміщують на сонці.

Для консервування неприродні дуже молоді листки, які швидко в’януть, а також осінні, що опадають. Гілки не повинні бути довгими, тому що при довжині більшій за 40см розчин погано поступає в верхні частини рослин.

З рослин одразу видаляють усі зайві та спотворені листки, нижній кінець стебла на 5см очищають від кори та розщеплюють, щоби облегшити поглинання розчину. Плоди обробляють в недозрілому стані.

Для приготування розчину в 1 частину гліцерину додають 2-3 частини гарячої води, закривають пляшку і струшують до повного перемішування рідини. Замість гліцерину часто використовують антифриз. Його змішують з водою в співвідношенні 1:1. Консервація антифризом дає добрий результат, але рослини набувають дещо іншу окраску, ніж при використанні гліцерину. Готовий розчин можна довго зберігати в закритій склянці.

В сосуд наливають робочий розчин шаром не меншим 5см и ставлять в нього рослинний матеріал. Щоби всмоктування проходило активніше, грубі дерев’янисті гілки ставлять в гарячий розчин. Якщо розчин поглинається (засвоюється) погано і деякі листки починають в’янути (це трапляється при консервації плюща), можна робочим розчином змочити або сприснути листки і гілки і навіть обернути листки ватою насиченою розчином.

Процес консервації проходить від 1 до 3х тижнів і закінчується, коли рослина повність змінить свій колір, але при цьому залишиться еластичною. В кінці обробки рослини можна підвісити на деякий час «вниз головою». Якщо при перебільшенні часу витримки рослини в розчині на листках починають з’являтися краплі, то рослини слід прийняти з розчину і листки промокнути.

Окремі великі листки, ліхтарики фізалісу при консервуванні повністю заглиблюють в теплий розчин, а потім підсушують.

В гліцерині можна консервувати усі гілки дерев і кущів, особливо вдало консервуються види з щільними вічнозеленими листками: плющ, листя папороті, півоній, аіру, ірисів, бадану, морозників,

Цікавий матеріал для композицій отримують з гілочок омели, барвінку, брусниці, чорниці.

Суцвіття артишоку, гортензії, а також злаки, які отримують більш густий золотистий колір, ніж при висушуванні на повітрі.

Рослини, які покрилися пилом при зберіганні в подальшому можна мити в теплій воді з милом та висушувати.

Зберігати матеріал слід в сухому місці, тому що гліцерин має властивість поглинати вологу з повітря. В сирому приміщенні рослини можуть покритись пліснявою.

Обробку гліцерином важко назвати висушуванням, тому, що ця речовина заміщує воду в тканинах рослини і таким чином допомагає зберегти зовнішній вигляд зелені та деяких квітів. Завдячуючи гліцерину листя залишаються еластичними і придатними для аранжувань на протязі декількох років.

Ще можливе засахарювання, кристалізація.

Складання букетів з сухих квітів – це не нове направлення в квітковому дизайні. По красі такі композиції не поступаються композиціям з живих квітів.

Рослини, які необхідно засушити, збирають в суху погоду. Якщо відомо, що листя після висушування скручується та втрачають вигляд, їх попередньо видаляють.

Добре проходить висушування в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. А от на сонці це робити не слід, так як прямий шлях до втрати кольору. Деякі яскраві рослини (волошка, дельфініум, амарант) тільки при прискореній сушці повністю зберігають окраску.

Можна використати вентиляторними сушилами, які дають струм теплого повітря. Зазвичай рослини зв’язують невеликими пучками і підвішують суцвіттями донизу, але якщо вони мають жорсткі стебла, що не гнуться (злаки, рогоз), то їх можна сушити , поставивши в сосуд без води. В інших випадках (з гортензією, гілочками сосни) навпаки: кращий результат дає повільне висушування, коли рослини тримають в сухому та теплому приміщенні, опустивши їх стебла на 1-2см в воду.

Стебла деяких схоцвітів (геліхрізіум, геліптерум) у висушеному вигляді викривляються та слабшають і тому їх корзинки попередньо, перед сушкою, насаджують на проволоку, один кінець якої загнутий гачком. Проволока втикається в корзинку згори, протягується крізь неї, при цьому кінець з гачком опиняється схованим серед квітів і не дає корзинці зіскочити з проволоки.

Великі і ніжні садові квіти, такі,як маргаритки, піретруми, поповники, рудбекії, бархатці, жоржини, календула, цинії, троянди, гвоздики, фіалки, погано зберігають форму і колір при звичайному висушуванні на повітрі. Для об’ємної сушки цих рослин використовують різноманітні допоміжні матеріали: пісок, вату, кукурудзяне борошно, а також речовини, які активно поглинають воду – буру, силікагель.

Сушка в ваті.

В ваті можна сушити рослини з суцвіттями-корзинками: ромашки, піретруми, цинії, космеї, календулу. Для цього на картонку з отворами розкладають шар вати, а потім рослини, просунувши їх стебла в отвори. Суцвіття, які плоско лежать на картонці, прикривають другим шаром вати и злегка придавлюють, накривши іншою картонкою і обв’язують. Підвішують картонку в сухому і теплому місці.

Ватою можна прокладати пелюстки при сушці на повітрі троянд, гвоздик. Квіти наперстянки при сушці також набивають (наповнюють) ватою.

Сушка в піску.

Перед тим, як користуватися піском, його необхідно промити, ретельно висушити в духовці або на сонці та пересіяти. Стебла рослин коротко обрізати, залишивши 2,5-3 см, або відрізати зовсім, а листя видалити. На дно картонної коробки насипають пісок шаром біля 10 см. Акуратно поміщають в нього рослини квітами вгору на такій відстані, щоби розподілився між пелюстками (можна використовувати пензлики). Коробку залишають в сухому приміщенні, не закриваючи, щоби випаровувалася волога. Через 2-4 тижні квіти висихають.

Щоби висипати пісок, коробку накривають кришкою з отворами так, щоби кришка торкалася піску і перевертають. Піщинки, які залишилися на пелюстках, знімають пензликом.

Сушка в бурі.

Бура є легшою від піску і краще підходить для сушки ніжних квітів з тонкими пелюстками, але прилипає до вінчиків. Для успішної сушки необхідно, щоби квіти були прикриті повністю і не залишилися незаповнених проміжків між пелюстками. Але зробити це досить важко, тому що бура надто легка. Для того, щоби вона краще розподілялася, в буру додають трошки крупного борошна або піску (1:1). Рослини засипають цією сумішшю так же як і піском. Сушать від 2 до 20 днів. Стан рослин постійно перевіряють: рослини які перетримані в бурі можуть стати ламкими і змінити колір.

Плоскостна сушка.

Квіти та листя для пласких композицій сушать в гербарних сітках, під пресом або праскою.

Праскою користуються зазвичай для висушування листків. Їх прасують через тонкий гігроскопічний папір (газету). Ступінь нагріву праски обирають експериментально. При надто сильному нагріванні листя можуть втратити колір та скручуватися.

Для сушки холодним способом рослини закладають в листки паперу, складені навпіл. Підходять папіросний, фільтрувальний, газетний папір. Рослини слід акуратно розправити на листку так, щоби жорсткі та грубі його частини не покривали більш ніжні або були відокремлені від них прошарком паперу або вати. Листки, що перекривають один одного або квіти також слід розділити папером. Квіти розвертають в бажаному ракурсі,великі та нерівні прикривають тонким папером та ватою. Листки з рослинами перекладають прокладками, що поглинають вологу. Використовувати з цією метою фільтрувальний папір або декілька шарів газети.

Пачку сушильних листків з рослинами розміщують між фанерками і стягують стрічкою. Щоби рослини не зморщувались, вони повинні бути добре запресовані.

Щоденно рослини провітрюють по 3-8 годин, але не на сонці. А потім знову пресують. І так до повного висихання.

При надто швидкому висушуванні рослини зморщуються,а при перегріві – буріють.