- •Контрольні питання
- •Література
- •15.1. Предмет, категоріі, методи статистики населення. Її теоретичні основи.
- •15.2. Місце і роль статистики населення в системі статистичної й демографічної наук.
- •15.3. Демографічні проблеми сучасного світу і завдання демографічної науки.
- •15.4. Закони населення. Демографічний пepexiд та демографічна революцiя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •16.1. Категорії чисельності населення.
- •16.2. Склад населення за статтю і віком. Статево-вікова піраміда.
- •16.3. Старіння населення і його показники.
- •16.4. Соціальна структура населення.
- •Лекція №17 статистичне вивчення смертності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •17.1. Поняття смертності. Екстенсивний та інтенсивний аналіз смертності.
- •3.2. Надсмертність та її вимірювання.
- •17.3. Стандартизація показників смертності як умова міжнародних порівнянь.
- •17.4. Смертність немовлят і материнська смертність.
- •Лекція 18. Таблиці дожиття і середньої очікуваної тривалості життя.
- •Контрольні питання
- •Література
- •18.1. Таблиці дожиття, їх сутність та основні показники.
- •18.2. Табличні коефіцієнти смертності та дожиття.
- •18.3. Розвиток методів побудови таблиць дожиття.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 161-179.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •19.1. Демографічна сітка, її елементи.
- •19.2. Методи побудови демографічної сітки.
- •19.3. Поправка на міграцію.
- •Контрольні питання
- •Література
- •20.1. Джерела відомостей про шлюби і шлюбний стан та їх статистичне вивчення.
- •20.2. Типи шлюбності.
- •20.3. Екстенсивний та інтенсивний аналіз шлюбності та розлученості.
- •Контрольні питання.
- •Література
- •21.1. Когортний аналіз шлюбності й розлучeності
- •21.2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
- •21.3. Таблиці шлюбності і припинення шлюбу.
- •Контрольні питання
- •Література
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 69-78.
- •4. В. М. Медков Демография/ Ученик – м. Инфра-м, 2004, с.134-182.
- •22.1. Народжуваність та плідність як статистичні процеси.
- •8.2. Екстенсивний аналіз народжуваності та плідності.
- •22.3. Методи порівняння показників народжуваності та плідності
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 331-349.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с.
- •23.1. Аналіз плідності
- •23.2. Таблиці плідності.
- •23.3. Аналіз продуктивності шлюбу за таблицями шлюбної плідності.
- •Контрольні питання
- •Література
- •24.1. Поняття відтворення населення та його показники.
- •24.2. Методика обчислення сумарних показників режиму відтворення населення.
- •24.3. Показники середньої довжини жіночого покоління, приросту населення і співіснування поколінь.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Стеценко с.Г., Швець в.Г. Статистика населення: Підручник. – к.: Вища шк.., 1993, с. 377-385.
- •2. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •3. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 79-88.
- •25.1. Моделі населення.
- •25.2. Стаціонарне населення.
- •25.3. Стабільне населення.
- •25.4. Теоретичні моделі населення.
- •Контрольні питання
- •Література
- •26.1. Суть і мета перспективних розрахунків населення.
- •26.2. Розрахунки населення з постійним режимом відтворення.
- •26.3. Розрахунки населення зі змінним режимом відтворення.
- •26.4. Перспективні розрахунки населення за динамічними моделями.
- •26.5. Перспективні розрахунки населення з урахуванням впливу міграції.
- •26.6. Ретроспективні розрахунки населення за статтю і віком у міжпереписні періоди.
- •Контрольні питання
- •Література
- •1. Демографічні дослідження. – к.: нан Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.
- •2. Демографічна статистика: Навч.-метод. Посібник для самост.Вивч. Дисц. - к.:кнеу, 2003,с. 95-108.
- •27.1. Суть імітаційного моделювання чисельності населення.
- •27..2. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.
- •27.3. Комп'ютерна технологія використання «Джемпродж» .
- •Контрольні питання.
- •Література
- •28.1. Переписи населення. Організаційний план та програма перепису населення.
- •28.2. Поточний облік природного та механічного руху населення.
- •28.3. Вибіркове спостереження населення.
15.2. Місце і роль статистики населення в системі статистичної й демографічної наук.
Статистика населення спрямована на найголовнiше в життi людства, населения i окремої людини - вона зачіпає i вивчає питання життя, cмepтi, сім'i, шлюбу долi дiтей, якостей людини тощо.
3 точки зору наукознавства статиситика населення також суттєво відрізняється від iнших статистичних наук. Їй, по-перше, притаманне «подвiйне громадянство» - вона одночасно належить до двох сiмейств суспiльних наук - до статистичної науки за походженням i методами, а також до демографiчної науки.
Система демографiчних наук сформувалася зовсiм недавно - у другiй половинi ХХ ст., чому сприяв так званий «демографiчний вибух», що почався пiсля другої світової вiйни.
«Подвiйне громадянство» тодi «отримали» також такі галузі знання, як географiя населення, медична демогфія, демографічна соціологія тощо.
По-друге, статистика населення iсторично є першою статистичною наукою. Її формування у систему знань вlдносять до перiоду першої промислової революцii – до другої половини XVll ст. i пов'язують з iменами великих англійських вчених - Джона Граунта (1620-1674) i Уїльяма Петті (1623-1687) - засновникiв полiтичноi арифметики, від якої згодом вiдокремились, соцiально-економічна і демографiчна статистика та полiтична економія. Відтоді статистика населення є самостiйною статистичною наукою на вiдмiну вiд галузевих статистик, тaких як статистика промисловості, сільського господарства торгівлі тощо. Галузві статистики входять до соціально-економічної статистики.
Самостійність статистики населения визначаютъ тaкi її властивості:
1. Вона вивчає «вічний» об'єкт – населення – і буде потрібна і корисна людству в цілому і окремим народам , доки існує людство.
2. Її надбання – загальнотеоретичні та конкретні – не старіють. Закономірності життя і смерті людей, які були у давні часи, є тепер і будуть в майбутньому так само цінні і цікаві, як і сучасні знання про населення.
3.Нарешті, методи статистики населення і системи її показників дуже розгалужені, складні, оригіннальні. Оригінальна також її структура як наукової дисципліни.
Якщо галузеві статистики мають лише пооб'єктну будову і користуються методами загальної теорії статистики – окремо вивчають, наприклад, продукцію, працю, реалізацію, то статистика населення потребує спочатку вивчення своїх загальних методів і лише потім переходить до вивчення своїх головних об'єктів – народжуваності, шлюбності, смертності, відтворення населення, його складу, якостей.
Отже, саме завдяки статистиці населення висновки i прогнози інших демографічних наук мають доказову силу, стають надбанням людства.
До виникнення системи розвинутих демографічних наук термін «демографія» вживали як синонім понять «статистика населення», або «демографічна статистика». Тепер термін «демографія» означає систему демографічних наук*. * Видатний український демограф i статистик М. В. Птуха (1884-1961) вживає їх саме так. Вперше термін «демографія» вжив французький вчений А.Гійяр (1790-1876) у книзі «Елементи людської статистики, або порівняльна демографія» (1855)
3агальнi закони розвитку населення в різні iсторичнi епохи визначає теорія населення; економiчнi аспекти відтворення населення - предмет нової галузі демографічної науки економічної демографії; соцiальнi характеристики руху населення досліджують демографічна соцiологiя i соціальна статистика; мiграцiйнi процеси, територіальне розміщення i закони розселення вивчає географія населення; стан здоров'я населення досліджують соціальна гiгiєнa, медична статистика, які породили таку галузь, як медична демографія; населення минулих епох вивчає icторична демографія тощо.
Поряд з історично зумовленою диференцiацiєю демографічних наук посилюються їх зв'язки, об’єднуються їх зусилля, відбувається плідний обмін науковими знаннями. Система демографічних наук включає економiчнi, соцiологiчнi, icторичнi, географiчнi, бiологiчнi, медичнi та iншi галузі знань. При цьому кожна галузь не пориває своїх зв’язків з «материнською» наукою i в її складі, як i статистика населення, входить i в систему статистичних наук («подвійне громадянство»).
Найважливіша особливість статистики населення в сиcтeмi демографічних наук полягає в тому, що вона створила i успішно розвиває метод, яким широко користуються вci демографiчнi науки. Статистика дає їм не лише методи дослідження, а й опрацьовані факти. На основі статистичних досліджень здійснюється прирощення знань про населення всіма демографічними науками.
Методи, вироблені демографічною статистикою, дають змогу накопичувати знання як про дію найзагальніших законів населення, так і про закономірності часткового характеру.
Статистика емпірично перевiряє наукові гіпотези, її дані мають доказову силу. Твердження, що не пiдкрiплені статистично, не можна визнати повноцінними i достовірними. Статистика населення в системi демографічних наук є інструментом, що забезпечує необхiднi критерії перевірки теорії практикою. Отже, демографи всix напрямів i галузей мусять володіти методами статистики.
Система знань про населення, система демографічних наук сьогодні розвивається дуже активно; що зумовлено загостренням демографічних проблем сучасного світу.
