27..2. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.

     Комп'ютерна система «Spectrum» допомагає виховати у дослідника соціальну відповідальність за свої дії. Все це досягається завдяки використанню комп'ютерних моделей двох типів:

•  аналітичних,

•  інформаційно-пізнавальних

              Аналітичні моделі дають можливість:

•   охарактеризувати сучасний стан та динаміку розвитку певного процесу (чисельності населення, народжуваності та смертності);

•   визначити перспективи розвитку на майбутнє (коротко-, середньо- та довгострокові прогнози);

•   скласти різні сценарії розвитку процесу (подальше падіння рівнів народжуваності або уповільнення цього процесу). Наприклад, сценарії прогнозу можна складати, змінюючи стартові параметри прогнозу (структуру дітородного контингенту, вікову плідність тощо) або періоду прогнозу за незмінних стартових параметрів.

            Інформативно-пізнавальні моделі демонструють:

•   стан процесів, їх зміну та наслідки можливих змін;

•   шляхи приборкання негативних змін або сприяння прогре­сивним змінам.

До групи аналітичних моделей належать «Демпродж» та «Фемплен». Інші дві моделі «РЕПІД» та «МПС» інформативно-пізнавальні, оскільки мають на меті викликати відповідну реакцію зацікавлених кіл. Втім, для здійснення прогнозів у сфері планування сім'ї, розповсюдження СНІДу треба мати прогнозні рівні чисельності населення, в тому числі жінок плідного віку тощо. Тому всі три моделі: «Фемплен», «РЕПІД» та «МПС» ґрунтуються на базовій моделі «Демпродж». Отже, першим етапом моделювання є складання демографічного прогнозу.

        Комп'ютерний модуль «Демпродж» виконує такі демографічні прогнози:

•   чисельності населення в цілому та окремих вікових груп (0— 4 роки, 5—14, 15—64, 65 та старше);

•   чисельності населення в розрізі місцевості (міська/сільська);

•   чисельності населення окремих регіонів (областей, країн);

•   показників різних демографічних процесів природного руху (смертності, очікуваної тривалості життя, народжуваності та плі­дності), а також міграції, природного приросту (абсолютного та відносного), відтворення населення.

          Прогноз здійснюється в кілька етапів:

•   вибір регіону;

•   обґрунтування прогнозного періоду, а саме базисного та кінцевого року (короткостроковий 1-5 років, середньостроковий 5—10 років, довгостроковий 20—50 років);

•   підготовка (збирання) та введення базових реальних даних у такій послідовності:

-  чисельність наявного населення в розрізі віку та статі,

-  сумарний коефіцієнт народжуваності (плідності),

 -  вікові коефіцієнти народжуваності (плідності),

-  співвідношення статі серед народжених,

 -  середня очікувана тривалість життя при народженні в розрізі статі,

-  модельна таблиця смертності, сальдо міграції в розрізі статі;

 

•   висування припущення щодо гіпотетичних рівнів зазначених вище показників, окрім чисельності та структури населення;

•   складання альтернативних прогнозів;

•   подання результатів моделювання у графічній або табличній формі;

•   аналіз та порівняння результатів моделювання за різними сценаріями прогнозу.

        Моделі можуть створюватись двома шляхами:

•  редагуванням існуючого базового файлу, який міститься в програмному забезпеченні «Spectrum» (папка Data);

•  побудовою нових прогнозів.