15. В. Комахи. Г. Слимаки. Д. Дощові черв’яки.

Що з’їсти на сніданок?

Їжак їсть змій, жука, метелика, ящірку, черв’ячка, але ніяк не те, що нам показують у роликах про фрукти і соки. Із книжки в книжку, з листівки на плакат кочує образ запасливого їжачка з рум’яним яблуком на спині. Ніхто цього не бачив у природі, але всі впевнені, що їжачок запасає на зиму яблука, груші та гриби. Відкриємо таємницю: їжаки не роблять запасів, тому що вони ... сплять солодким сном із листопада до квітня. Так само як ведмеді, борсуки, жаби та змії. А уві сні потихеньку витрачають підшкірний жир, накопичений аж ніяк не на яблуках.

Їжак їсть жуків, черв’яків та слимаків, жаб, ящірок, пташині яйця, мишей. Їжак – тварина комахоїдна. Він ласує осами і бджолами, не боячись укусів. А от рослинну їжу (варену картоплю, рис, груші, сливи, горіхи, насіннячко) вимушені їсти ті їжаки, яких утримують у неволі. Бідненькі!

Через брак знань про їжака з’явилося безліч легенд і вигадок. Вони в незміненому вигляді кружляють від середньовіччя до сьогодення і здебільшого не відповідають дійсності. Про їжака варто знати більше, оскільки він займає особливе і важливе місце у світі ссавців та у фауні нашого краю.

Детальніше про спосіб життя цієї тваринки та цікаві факти про їжаків читай у газеті „КОЛОСОЧОК” № 15/2013 „ПРАВДА І ВИГАДКА ПРО ЇЖАКА”.

16. А. Підшкірний жир. В. Пухке хутро. Г. Густе пір’я.

Зима для тварин найважча пора року. У багатьох звірів до приходу зими відростає густіша та довша шерсть, у птахів – пір’я. Вони створюють повітряну подушку, яка погано проводить тепло. Старанно заготовляють їжу білочки, полівки. А ведмеді та борсуки нагулюють жир, щоб вистачило його на зимовий сон. Вони впадають у сплячку, і витрачають дорогоцінну енергію дуже економно: температура тіла тварин сильно знижується, травлення припиняється, серцебиття скорочується, дихання стає рідшим.

Пізньої осені, коли зникають комахи, їжаки зариваються в опале листя і впадають у зимову сплячку. Зимова сплячка – це не лише пристосування тварин до холодної пори року. Для їжака, миші соні і кажана підковоноса – це єдиний спосіб уникнути голодної смерті.

Прочитай казку Марини Яремійчук „В очікуванні зими” у газеті „КОЛОСОЧОК” № 22/2013 „ЯК ТВАРИНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗИМИ?”.

17. Г. Гліцерол.

Чистий гліцерин (наукова назва гліцерол) – це прозора, безбарвна, дуже густа, в'язка, рідина без запаху, важча за воду і неотруйний, солодкувата на смак. Гліцерин має здатність поглинати вологу з повітря та утримувати її. Через це гліцеринова крапля на руці створює відчуття легкого нагріву. Саме ця в'язка рідина рятує чорних мурах від морозів. Чорні мурахи не замерзають навіть тоді, коли мороз сягає понад тридцять градусів. Ще з осені вони у клітинах своїх тіл накопичують гліцерин.

Шведський хімік К.Шелле відкрив гліцерин у 1783 році і назвав його „солодкою речовиною із жиру”.

Гліцерин використовують в парфумерії як пом'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до масла, у харчовій промисловості — добавка до напоїв. У шкіряному виробництві та текстильній промисловості — для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності.

Гліцерин застосовують в тютюновій промисловості, при виробництві поліуретанів, гуми, фанери, барвників, чорнил і паст, зубної пасти, емульгаторів, фотографічних і інших матеріалів. З гліцерину добувають вибухову речовину тринітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту. Гліцерин в якості кормової добавки підвищує надої молока.

Про інші особливості життя мурах читай у газеті „КОЛОСОЧОК” №30/2012 „ЯК ЖИВУТЬ МУРАХИ?”.