- •Горючі сланці
- •4. В. Дерев’яну. Г. Пластмасову.
- •5. В. Торф.
- •8. Д. Холодильник.
- •10.А. Посипати стежку піском. Б. Посипати стежку попелом. Г. Посипати стежку сіллю.
- •Енергія в живій природі
- •13. Д. Бджолоїдка.
- •16. А. Підшкірний жир. В. Пухке хутро. Г. Густе пір’я.
- •17. Г. Гліцерол.
- •15. В. Комахи. Г. Слимаки. Д. Дощові черв’яки.
- •Що з’їсти на сніданок?
- •18. А. Крохмаль.
- •19. А. Росичка. Б. Непентес.
- •20. Д. Конюшина – корови – вовки.
- •Енергія і речовини
- •Необхідно пам'ятати!
- •Транспортування нафти.
- •Транспортування природного газу
- •27. В. Кременю.
- •28. Г. У зелений.
- •29. Г. Вулкани.
- •30. Д. Марки бензину.
27. В. Кременю.
Р
ізні
способи добування вогню винайшли ще
первісні
люди, які використовували його для
освітлення, зігрівання, приготування
їжі, захисту від диких тварин і передачі
умовних сигналів.
Один із таких способів – тертя,
згодом – викрешування
за допомогою кременю і металу. Спочатку
замість металу (заліза) застосовували
кремінь та руду.
Цим способом добування вогню можна скористатися у екстремальній ситуації (наприклад, якщо ти заблукав у дикій місцевості). Якщо під рукою є будь-який камінь твердої породи, його можна використовувати як кремінь, кресалом служитиме обух сокири або ножа-мачете, шматок сталі. Вогонь висікають ковзними ударами кресала по кременю, тримаючи його якомога ближче до труту – подрібненого сухого листя або підсушеного моху.
Викрешування іскр Кремнієвий ніж
за допомогою двох кременів
Для виготовлення кам’яних знарядь у якості сировини давні люди використовували кремінь.
Про давні способи отримання вогню методами вишкрібання, випилювання і викрешування, а також про перші знаряддя давніх людей читай відповіді на запитання №11 для 1-2 класів, а також у статті Ірини Козловської „Як первісна людина „вивчала” фізику” у журналі „КОЛОСОК” № 5 /2008.
Про різні способи добування вогню в екстремальних умовах читай також у статтях Дарії Біди „Школа виживання. Як добути вогонь?” у журналах „КОЛОСОК” №№ 8,9/2013.
28. Г. У зелений.
Жодне життя на Землі неможливе без сонячного світла. Під дією світла в рослинах утворюється хлорофіл, природний барвник, який надає рослинам зеленого кольору. Хлорофіл є майже в усіх рослинах. Ця речовина поглинає сонячне світло, вбирає необхідні речовини з ґрунту та повітря і виробляє продукти, необхідні для життя рослин.
У листках завжди є і жовтий барвник, але при достатньому сонячному освітленні його „перебиває” сильніший – зелений. Коли рослина отримує менше світла, зелений барвник у листках руйнується і не встигає відновитися. Листя жовтіє. Що сильніше пожовтів листок, то легше він обривається. Саме тому восени, коли ночі довшають і рослини отримують менше світла, відбувається падолист.
Детальніше про те, чому восени листя змінює колір і навіщо деревам падолист, а також як дерева витримують морози, читай у газеті „КОЛОСОЧОК” №21/2013 „ ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?”.
29. Г. Вулкани.
В
улкани
– геологічні утворення, найчастіше –
це окремі височини над каналами і
тріщинами земної кори, по яких з глибинних
магматичних вогнищ виводяться на
поверхню продукти виверження. Вулкани
зазвичай мають форму конуса з вершинним
кратером (глибиною від декількох до
сотень метрів і діаметром до 1,5 км). Під
час піднімання магми зовнішній тиск
слабшає, пов'язані з нею гази й рідкі
продукти вириваються на поверхню і
відбувається виверження вулкана.
З кратера вулкана виливається лава – це магма, що виливається на земну поверхню під час вивержень. Вона стікає вниз по схилу у вигляді лавового потоку. Під час охолодження лави значна її частина утворює вулканічне скло, в масі якого зустрічаються окремі мікроскопічні кристали.
Іноді на поверхню виносяться прадавні гірські породи, а не магма, а серед газів переважає водяна пара, що утворилася під час нагрівання підземних вод.
Вулкани відомі не тільки на Землі. На знімках , зроблених з космічних апаратів, виявлені величезні давні кратери на Марсі й безліч діючих вулканів супутнику Юпітера Іо.
Виверження вулкана Локі на Іо
