- •Інтернет-програмування
- •Тема 1. Вступ до Інтернет программування 3
- •Тема 2. Аутентифікація і авторизація користувачів 18
- •Тема 7. Практична реалізація баз даних в інтернеті 91
- •Тема 1. Вступ до Інтернет программування
- •1.1. Інтернет-додатки - основні відомості
- •1.2. Принцип роботи Web-додатків
- •1.3.Можливості asp. Net
- •1.4.Переваги asp.Net
- •1.5.Структура Web-додатків
- •1.6. Компоненти Web-форм
- •1.7. Мови програмування
- •1.8.Створення проекту Web-додатка
- •1.8.1. Створення нового Web-додатка
- •1.8.2.Керування проектом за допомогою iis
- •1.8.3.Створення віртуальних каталогів для Web-додатків
- •1.8.4. Створення каталогу subweb
- •1.8.5. Створення нового проекту у віртуальному каталозі
- •1.8.6. Розміщення елементів керування й написання коду
- •Тема 2. Аутентифікація і авторизація користувачів
- •2.1. Анонімний доступ
- •2.2. Доступ аутентифікованих користувачів
- •2.3. Аутентифікація запитів html-сторінок
- •2.4. Аутентифікація Windows
- •2.4.1. Включення аутентификации Windows
- •2.4.2. Призначення прав доступу окремим користувачам
- •2.4.3. Застосування авторизації, заснованої на ролях
- •2.4.4. Витяг ідентифікаційних даних користувача
- •2.4.5.Параметри iis і аутентификация засобами Windows
- •2.5. Аутентифікація Forms
- •2.5.1. Як задіяти аутентификацию за допомогою форм
- •2.5.2. Вибір методу аутентификации
- •2.5.3 Створення вхідної Web-форми
- •2.5.4 Аутентифікація за допомогою бази даних
- •2.5.5. Додавання користувачів у базу даних
- •2.6. Аутентифікація Passport|
- •2.6.1. Як задіювати аутентифікацію Passport|
- •Тема 3. Обробка подій
- •3.1. Події життєвого циклу Web-додатка
- •3.2. Збереження даних Web-форми
- •3.4. Події Web-форми
- •3.5. Події серверних елементів керування
- •3.6. Відключення змінної стану Session
- •3.7. Визначення моменту завершення додатка
- •Тема 4. Простори імен в Web-додатках
- •4.1. Огляд простору імен Web
- •4.2. Використання об'єкту Application|
- •4.3. Використання об'єкту Page|
- •4.4. Використання об'єкту Response|
- •Тема 5. Збереження відомостей про стан
- •5.1. Способи збереження відомостей про стан
- •5.1.1 Використання рядків запитів
- •5.1.2 Використання файлів cookie|
- •5.1.3. Використання стану відображення
- •5.1.4. Використання змінних стану Application і Session
- •5.2. Впорядкування доступу до змінних стану
- •Тема 6. Використання баз даних в додатках asp.Net
- •6.1. Основні відомості про модель доступу до даних ado|.Net
- •6.1.1. АрАрхітектура ado.Net
- •6.2. Організація взаємодії з бд
- •6.2.1 Підключення до бд
- •6.2.2. Виконання команд над наборами даних
- •6.2.3. Використання команд, що параметризуються
- •6.2.4. Використання процедур, що зберігаються
- •6.3. Від'єднані набори даних
- •6.3.1. Клас DataSet|
- •6.3.2. Використання DataSet
- •6.3.3. Клас DataAdapter|
- •6.4. Прив'язка і відображення даних
- •6.4.1. Прив'язка з одним значенням
- •6.4.2. Прив'язка з множинним значенням
- •6.5. Використання параметрів в запитах
- •6.6. Оновлення даних
- •Тема 7. Практична реалізація баз даних в інтернеті
- •7.1. Яким має бути ефективний Інтернет-магазин.
- •7.1.2 . Послідовність роботи інтернет-магазину: |
- •7.1.3. Переваги і можливості|спроможності| Інтернет-магазину
- •7.1.4. Недоліки|нестачі| Інтернет-магазину
- •7.2. Конструювання інтернет-магазину
- •7.3. Технологія asp
- •7.4. Інструменти
- •7.5. Розміщення сайту в інтернеті
- •7.6. База даних інтернет-додатка
- •7.7. Створюємо інтерфейс інтернет-магазину
- •7.7.1. Короткий список основних сторінок сайту:
- •7.7.2. Реалізація каталогу товарів
- •7.7.3. Авторизація відвідувачів|візитерів| інтернет-магазину
- •7.7.4. Оформлення замовлення в інтернет-магазині
- •7.7.5. Розробка інтернет-додатків|застосувань|
6.2.2. Виконання команд над наборами даних
Встановлення з'єднання є необхідною умовою підключення до бази даних. Проте підключення необхідне для того, щоб виконувати певні команди над елементами бази. Розгледимо можливості виконання команд над джерелами даних.
Одним з основних елементів з набору класів ADO.NET, здатним виконувати будь-якого SQL-оператор, є клас Command. Для того, щоб використовувати клас Command, необхідно встановити тип команди, встановити текст запиту SQL і прив'язати її до з'єднання з БД.
Існує 3 типи команд класу Command:
CommandType. Text |
Виконання прямого оператора SQL, текст якого встановлюється у властивості CommandText. Це значення за умовчанням. |
CommandType. StoredProcedure |
Виконання процедури, що зберігається, ім'я якої встановлене у властивості CommandText. |
CommandType. TableDirect |
Виконання опиту всієї таблиці бази даних, ім'я якої задається у властивості CommandText. Цей тип команди використовується для зворотної сумісності з деякими драйверами OLE DB і не підтримується постачальником даних SQL Server. |
Приклад створення об'єкту Command для виконання SQL-запиту і процедури, що зберігається, представлений нижчим.
SqlCommand cmd_SQL = new SqlCommand("Select * From Товари", sqlCon);
cmd_SQL.CommandType = CommandType.Text;
SqlCommand cmd_Proc=new SqlCommand("GetGoods",sqlCon|);
cmd_Proc.CommandType = CommandType.StoredProcedure;
Для виконання створеної команди необхідно використовувати один з наступних методів.
ExecuteReader() |
Виконання запиту SQL і повернення об'єкту DataReader, що представляє однонаправлений курсор, з доступом тільки для читання. |
ExecuteNonQuery() |
Виконання SQL-команд, призначених для вставки, зміни, видалення записів БД. Результатом роботи команди є кількість рядків, оброблених командою. |
ExecuteScalar() |
Виконання SQL-команды і повернення першого рядка результату запиту. Зазвичай використовується для виконання команди, що містить агрегуючі функції типа COUNT(), MAX() і так далі |
При використанні методу ExecuteReader() створюється об'єкт DataReader, за допомогою якого можна організувати перебір всіх рядків поверненого набору даних. Для цього необхідно реалізувати цикл по рядках результуючого набору даних. Об'єкт DataReader є одним з найпростіших і швидших способів діставання доступу до даних БД. У наступному прикладі демонструється спосіб відображення вмісту таблиці "Товари" у вигляді списку.
SqlDataReader rdr_SQL = cmd_SQL.ExecuteReader();
StringBuilder strResult=new StringBuilder("");
while (rdr_SQL.Read())
{
strResult.Append("<li>");
strResult.Append("Код товару <b>");
strResult.Append(rdr_SQL["Кодтовара"]);
strResult.Append("</b>, Найменування товару <b>");
strResult.Append(rdr_SQL.GetString(1));
strResult.Append("</b>");
strResult.Append(", Ціна <b>");
strResult.Append(rdr_SQL.GetDouble(2));
strResult.Append("</b></li>");
}
rdr_SQL.Close();
lbl_Result.Text = strResult.ToString();
Звернення до полів таблиці може відбуватися як по імені, так і за допомогою індексу. У випадку з індексом необхідно застосовувати метод, відповідний типові даних того поля, до якого відбувається звернення. Після завершення звернення до даних за допомогою об'єкту DataReader необхідно закрити модуль читання.
У даному прикладі використовується клас StringBuilder, який, як вже демонструвалося раніше, ефективніше працює з рядками. Ті ж самі операції з рядками можливі і із застосуванням стандартної операції конкатенації.
Використаний підхід достатньо трудомісткий для того, щоб його застосовувати на практиці для виведення інформації, що міститься в базі даних. У ASP.NET існує декілька потужніших класів, здатних проводити дану операцію. Одним з таких класів є клас GridView. Застосування даного класу дозволяє здійснювати виведення інформації на екран дуже простим способом. У наступному прикладі показаний спосіб виведення інформації, що отримується з БД за допомогою об'єкту DataReader.
GridView1.DataSource = rdr_SQL;
GridView1.DataBind();
Метод ExecuteNonQuery() використовується для виконання команд, які не повертають результуючих наборовши даних. До таких команд відносяться команди вставки, видалення і оновлення даних. Результатом роботи методу ExecuteNonQuery() є кількість оброблених записів. У наступному прикладі демонструється можливість видалення товару з таблиці "Товари".
string strSqlConnection = "Data Source=localhost\\sqlexpress;
Initial Catalog=TEST_DB;Integrated Security=SSPI";
sqlCon = new SqlConnection(strSqlConnection);
SqlCommand cmdDelete = new| SqlCommand("DELETE FROM| Товари
WHERE Кодтовара=5",sqlcon);
try
{
sqlCon.Open();
int n = cmdDelete.ExecuteNonQuery();
lbl_Delete|.Text += String.Format("Видалено {0}
записів</br>",n);
}
catch (SqlException ex|)
{
lbl_Delete.Text += String.Format("Помилка: {0}</br>"
ex.Message);
}
finally
{
sqlCon.Close();
}
У реальних ситуаціях практично завжди користувачеві потрібно ввести деяку умову, відповідно до якої виконуватиметься запит SQL. Такою умовою, наприклад, може бути введення найменування товару, підмета видаленню. Для реалізації такої можливості в попередньому прикладі додамо елемент управління TextBox, призначений для введення найменування товару, який необхідно видалити, а також змінимо текст рядка, що формує команду, таким чином:
SqlCommand cmdDelete = new SqlCommand|("DELETE FROM Товари WHERE НазваТовара = '"+tb_delete.Text+"'",sqlCon);
Як видно, в даному випадку, рядок SQL-запроса видалення запису з таблиці "Товари" формується динамічно залежно від введеного в елемент tb_Delete значення. Така практика динамічного формування запитів в реальних застосуваннях допустима, проте при цьому можуть виникати проблеми, пов'язані з безпекою Web-приложения, наприклад атаки впровадженням SQL. Докладніше про такого роду атаках можна прочитати в [1]. Суть цього виду порушення безпеки додатка полягає в тому, що користувач може ввести в поле введення параметра текст, відмінний від того, чого від нього чекає додаток. Це може приводити до того, що текст SQL-запта фактично змінюється і виконує не ту дію, на яку розраховував програміст при його реалізації. Наприклад, якщо в попередньому прикладі в елемент tb_Delete ввести наступний текст "Якийсь товар' OR '1'='1", то в результаті будуть видалені всі записи з таблиці "Товари", оскільки текст SQL-запита в цьому випадку, після підстановки значення введеного в елемент tb_Delete, буде
"DELETE FROM Товари WHERE Назватовара='якийсь товар' OR| '1'='1'"
Як видно з цього прикладу, найменування введеного товару стає неважливим, оскільки умова завжди буде істинною за рахунок додавання оператора OR зі свідомо вірною умовою. Можна навести приклади і складніших атак впровадженням SQL, що приводять до ще серйозніших і масштабніших наслідків і створюють реальну загрозу функціонування всього Web-додатку.
Кращою практикою захисту від атаки впровадженням SQL є використання команд, що параметризуються. Крім того, команди SQL, що параметризуються, простіші при формуванні і застосуванні.
