2. Основні завдання та принципи організації позакласної роботи з математики

Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасних умовах є орієнтація на досягнення всіма учнями обов'язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні для тих учнів, хто має здібності, інтерес до математики. У зв'язку з цим особливу увагу треба приділяти диференційованому навчанню та індивідуальній роботі з учнями не тільки на уроках, а й у позаурочний час.

Проведення позакласної роботи з математики здійснюється на основі загальнопедагогічних принципів, а також тих, що відображають її особливість.

Вимоги, що пред'являються програмою з математики, шкільними підручниками і методикою навчання розраховані на так званого "середнього" учня. Проте вже з перших класів починається різке розшарування колективу учнів: на тих, хто легко і з цікавістю засвоюють програмний матеріал з математики, на тих, хто добивається при вивченні математики лише задовільних результатів, і тих, кому успішне вивчення математики дається дуже важко.

Оскільки позакласна робота повинна бути диференційована, спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, а учні проявляють різні здібності та інтереси, тому розрізняють два напрямки позакласної роботи з математики:

1) робота з учнями, які не досягли обов'язкового рівня у вивченні програмного матеріалу, або, які бажають підвищити свій рівень навчальних досягнень з певної теми (додаткові позакласні заняття);

2) робота з учнями, що виявили до вивчення математики підвищений інтерес та здібності (це позакласна робота у традиційному розумінні).

2.1. Роль позакласної роботи в підготовці учнів, що відстають від інших у вивченні програмного матеріалу

В ідеальному випадку цей вид позакласної роботи повинен мати яскраво виражений індивідуальний характер і виявлятися лише у виняткових випадках (наприклад, у разі тривалої хвороби учня, переходу з школи іншого типу т. п.). Проте в даний час ця робота вимагає ще значної уваги з боку вчителя математики.

Головна її мета — своєчасна ліквідація (та попередження) прогалин у знаннях, уміннях і навичках учнів з курсу математики.

Роботу з такими учнями найкраще проводити індивідуально, бо прогалини в знаннях учнів різні. Проте можна виділити теми, які важко засвоюються багатьма. За такими темами варто проводити групову роботу.

Завдання для цих учнів повинні бути посильними для них, по можливості, мати практичний характер, викликати інтерес, містити підказки, зразки розв'язань, рисунки.

Досвід роботи вчителів показує, що для розуміння і відтворення розв'язання, учню треба розв'язати майже по 2-3 однакові задачі. Працюючи з учнями, треба пам'ятати, що будь-який бал, що набрала дитина, має розглядатись як позитивний результат.

Новим напрямком у додатковій роботі з учнями і не дуже розробленим у методичній літературі, є робота з учнями, що бажають підвищити свій рівень навчальних досягнень, тобто з учнями, які мають 5, 7, 8, 9 балів.

Для досягнення ефективних результатів у роботі із учнями, що хочуть покращити свої знання з математики потрібно дотримуватись наступних положень, пов'язаних з організацією і проведенням позакласної роботи:

1. Додаткові (позакласні) заняття з математики доцільно проводити з невеликими групами учнів (по 3-4 людини в кожній); ці групи учнів повинні бути достатньо однорідні як з погляду пропусків, що є у школярів, в знаннях, так і з погляду здібностей до навчання.

2. Слід максимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, пропонуючи кожному з таких учнів наперед підготовлене індивідуальне завдання і надаючи в процесі його виконання конкретну допомогу кожному).

3. Заняття з тими, що відстають в школі доцільно проводити не частіше ніж один раз в тиждень, поєднуючи цю форму занять з домашньою роботою учнів по індивідуальному плану.

4. Після повторного вивчення того або іншого розділу математики на додаткових заняттях необхідно провести підсумковий контроль з виставлянням оцінки по темі.

5. Додаткові заняття з математики, як правило, повинні мати повчальний характер; при проведенні занять корисно використовувати відповідні варіанти самостійних або контрольних робіт з "Дидактичних матеріалів", а також навчальні посібники (і завдання) програмованого типу.

6. Вчителеві математики необхідно постійно аналізувати причини відставання окремих учнів при вивченні ними математики, вивчати типові помилки, що допускаються під час вивченні тієї або іншої теми. Це робить додаткові заняття з математики ефективнішими.