Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lektsiyi_marketing.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
458 Кб
Скачать
☆

3. Ринкова сегментація

Сегментація - це розподіл існуючого та потенційного ринку на групи споживачів, які мають подібні мотиви щодо купівлі конкретного товару (послуги) та можливість придбати його (її).

Існують три oсновні стратегії сегментації:

1. Стратегія недиференційованого маркетингу (масовий маркетинг). У цьому випадку немає відмінностей у вимогах які споживачі висувають до товару (послуги), продавець займаеться масовим виробництвом i розробляє одну стратегію маркетингу щодо цін, каналів збуту тощо (рис. 4.1.).

Рис. 4.1. Стратегія недиференційованого маркетингу

Основний досвід на користь масового маркетингу полягає в тому, що за таким підходом повинні максимально знизитись витрати на виробництво та ціни i сформуватися великий потенційний ринок.

2. Стратегія диференційованого маркетингу. У цьому випадку продавець виготовляє два або декілька товаpiв (послуг) з різними властивостями, рівнем якості тощо. Реалізація цієї стратегії потребуе значних витрат, пов'язаних з розширенням продуктової лінії, адміністративними витратами, вартістю просування та розповсюдження товарів (послуг). Незважаючи на додаткові витрати, стратегія диференційованого маркетингу дозволяє підприємству диференціювати свої конкурентні позиції та максимізувати довгострокові прибутки. Вона передбачає розробку окремої стратегії маркетингу для кожного ринкового сегмента (рис. 4.2.).

Рис. 4.2. Стратегія диференційованого маркетингу

3. Стратегія концентрованого (цільового) маркетингу. У цьому випадку продавець проводить розмежування між сегментами ринку, вибирає з них один i розробляє товари (послуги) i комплекс маркетингу з урахуванням специфіки обраного сегмента (рис. 4.3.).

Рис. 4.3. Стратегія концентрованого маркетингу

Ефективність ринкового сегментування забезпечується через дотримання таких вимог:

  • Мають існувати потрібні мотиви споживачів у межах кожног сегмента.

  • Кожен сегмент повинен мати чіткі характеристики i бути окресленим.

  • Кожен сегмент повинен мати визначених конкурентів.

  • Сегмент повинен бути доступним для використання ефективних методів збуту.

  • Сегмент повинен забезпечувати ефективність роботи орієнтувати на мінімальні сукупні витрати i одержання прибутку.

  • Маркетолог повинен знати фактори, сприятливі для ycпішного розвитку сегмента.

Сьогодні в теорії та практиці маркетингу не існує единого методу сегментування ринку. Маркетологу потрібно випробувати варіанти сегментування на основі різних змінних параметрів,одного або декількох одразу, у спробах виявити раціональний підхід до розгляду структури ринку.

При сегментації споживчих ринків використовують традиційні критерії сегментації:

  • герграфічні, а саме регіон, область, місто густота населення клімат;

  • психологічні, в тому числі суспільний клас, спосіб життя, тип особи;

  • фактори поведінки, тобто мотив для здійснення купівлі,вигоди,

статус користувача, інтенсивність споживання,відношення до товару (послуги) тощо.;

• демографічні, а саме вік, стать, кількість членів у сім’ї, етали життевого циклу сім'ї, рівень доходів, рід занять, освіта, раса, національність релігія.

При сегментуванні промислового ринку використовують як традиційні критepiї сегментації, так i специфічні, що поділяються на макро- i мікрокритерії сегментації.

Макрокритерії сегментацй передбачають: розподіл ринку на ocновіi загальних характеристик сфери індустрії, розміру, розміщення, фінансового стану підприємств. Ця інформація заснована на емпіричних даних.

Мікрокритepiї сегментації відображають специфічну інформацію про підприємство: технологія, темп i режим використання. організаційна структура, ступінь ризику тощо.

До основних етапів сегментування ринку відносять:

1. Дослідження споживачів. Виявляються i вивчаються характеристики та

вимоги споживачів щодо товарів або послуг, які пропонуються підприємством: аналізуються відмінності та подібності споживачів i розробляються їx профілі.

  1. Поділ споживачів ринку на сегменти за визначеними критеріями.

  1. Вибір оптимальних сегментів ринку за такими критеріями:

  • потенціал для збільшення прибутку;

  • спроможність зацікавлення споживачів сегменту, використовуючи

маркетингову стратегію;

• простота i витрати на залучення потенційних покупців до цих сегментів.

4. Групування продуктів для продажу (якщо в наявності більше ніж один продукт праці).

5. Розроблення сітки «ринок-продукт» та оцінка розміру ринку.

6. Bибip цілей, на які спрямовуються зусилля, за такими критеріями:

  • poзмip сегмента;

  • можливий picт;

  • конкурентна позиція вcepeдинi сегмента;

  • витрати на зацікавлення сегмента;

  • сумісність iз намірами та ресурсами підприємства.

7. Розроблення та виконання програми маркетингу.

Питания для обговорення.

  1. Що таке ринок i які функції він виконує в економічній системі?

  2. За якими основними ознаками можна провести класифікацію ринків?

  3. Які основні завдання дослідження конкурентів?

  4. Яких цілей досягає підприємство за допомогою вивчення ринку?

  5. Які умови визначають доцільність застосування різних видів стратегії сегментації ринку?

6. За якими критеріями проводиться сегментування споживчих ринків?

7. У чому полягає специфіка сегментування на промисловому ринку?

8. Як проводиться сегмешування ринку?

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]