61. Псих. К-ра юриста-сенгвініка,холерика,флегматика,меланхоліка

Так, сутність психологічної культури юриста сангвінічного темпераменту полягає у

тому, що його ступінь освоєння психологічних прийомів впливу на людей характеризує

велика рухливість, активність, але домінує врівноваженість, планомірність. Такий

юрист швидко вступає у контакт зі співбесідниками, швидко знайомиться, активно

пропонує свої послуги, динамічно розв'язує проблеми. Набуття відповідних психологічних

навичок у нього відбувається без особливих зусиль. В цілому юрист-сангвінік швидко й

правильно реалізує правові норми, уміло керує юридичними справами, не створює конфліктних

ситуацій та ін. Психологічна культура юриста-холерика потребує постійного вдосконалення й конкретних

меж. Справа у тому, що такий психологічний тип характеризується неврівноваженістю,

гарячкуватістю, дратівливістю, збудженістю і врешті-решт непередбачуваністю. Як і сангвінік,

холерик має міцну нервову систему. Він може виконувати завдання підвищеної складності,

працювати у неординарній оперативній обстановці тощо. Але юрист-холерик потребує постійного

контролю, наразі такого, який супроводжується вимогливістю, як правило, безальтернативністю.

Небезпечним є те, що юрист з такою психологічною культурою може зопалу прийняти

неправомірне правове рішення, хоча завжди зуміє вийти зі складної ситуації. Як швидко він

запалюється, так швидко і згасає, заспокоюється і, основне, ненадовго ображається, швидко

забуваючи неприємності. Стосовно юриста-флегматика, відзначимо його стабільну психологічну культуру. Підвищення її

рівня потребує значного проміжку часу, проте це буде надійно і надовго. Стриману манеру поведінки

юриста-флегматика вирізняє упевненість у прийнятті виважених юридичних рішень, як правило,

безпомилкових. Він, звичайно, враховує всі альтернативні варіанти, обирає найоптимальніші.

Юриста-флегматика нелегко вивести з психологічного стану рівноваги, він не піддається умовлянням,

діє на власний розсуд. Це, безумовно, надійний працівник юридичної служби, на якого можна

покластися, який не підведе. Недоліком, можливо, є те, що флегматик повільно приймає рішення,

не поспішає з пропозиціями. На особливу увагу заслуговує характеристика психологічної культури юриста-меланхоліка, оскільки це

слабкий, неврівноважений, інертний тип нервової системи. З такими юристами (як і з холериками)

керівникам юридичних установ працювати досить складно. Юристи-меланхоліки дуже вразливі,

підвищено емоційні, в результаті чого вони легко впадають у відчай, відчувають безпорадність

. Зауваження й пропозиції сприймають неадекватно, насторожено. Вони потребують особливого підходу,

тактовної бесіди тощо. Меланхоліків може вразити навіть погляд людини, вони надзвичайно чутливо

вловлюють оцінки, думки про свою особистість. Зрозуміло, що таким юристам притаманні тонкі внутрішні

переконання, а їхнє юридичне рішення може бути незрозумілим навіть для колег. 62.Рівні псих. К-ри юриста

Стосовно роботи з людьми психологічна культура юриста виявляється на двох

рівнях - експектації та емпатії. Суть психологічної культури на рівні експектації

полягає, на думку Р. Нємова, в оцінці здатностей юриста, які він виявляє у певній с

итуації ]. На цьому рівні можна визначити соціальну роль юриста, його

професійні можливості, передбачити наступні дії. Зрозуміло, що соціальне

очікування наближатиметься до реальності тоді, коли людину тривалий час знатимуть

і спостерігатимуть за нею. Психологічна культура на рівні експектації дає змогу

зробити висновок про судження та вчинки юриста. Другий рівень психологічної культури - емпатія визначає, як стверджує Р. Нємов,

здатність юриста розуміти інших людей, їхній внутрішній стан, переживання, хвилювання

тощо . Тут виявляється вміння юриста розкрити скриті (особливо злочинні) наміри

людей, відчути їхнє сприйняття суспільних явищ, щирість або нещирість у взаємостосунках.

Тобто рівень психологічної культури на цьому етапі повинен допомогти юристові

пристосуватися до співбесідника з метою ефективного психологічного впливу на нього. Існують певні перешкоди для вияву психологічної культури на рівні емпатії. Спеціальна

література фіксує різні джерела таких перешкод. До них можна віднести стандартні

образи (стереотипи), враження (думки) інших осіб, психічний стан юриста, тверда націленість

юриста на одну із кількох позицій, неадекватне розуміння реальності, спрощене бачення ситуації.

Високий рівень психологічної культури допоможе подолати ці психологічні бар'єри. Дня

цього потрібно пам'ятати про їх існування і відповідно реагувати.