43. Охарактеризуйте юристконсульта і визначте його основні завдання.

Юрисконсульт — це юрист, який працює в державній чи недержавній установі та виконує функції правового забезпечення її діяльності.

Робота юрисконсульта близька до роботи адвоката: вони дають консультації, складають необхідні юридичні документи, виступають у суді. Особливість роботи юрисконсульта полягає в тому, що він намагається запобігти можливим правопорушенням у власній організації.

Основне завдання юрисконсульта — шляхом рекомендацій, порад, пропозицій щодо правових питань сприяти широкому використанню правових засобів для підвищення ефективності роботи організації.

Основними видами діяльності юрисконсульта є такі:

організаційна — організація правової роботи в установі, закладі та підприємстві;

комунікативна — спілкування з працівниками установи, а також з юристами інших організацій;

засвідчувальна — візування правових документів на підприємстві.

44. Визначте загальні вимоги до юристів.

- знати основні законодавчі акти, вміти їх тлумачити та застосовувати на практиці;

- юридично правильно кваліфікувати факти та події;

- складати документи правового характеру, давати правові висновки та консультації;

- приймати правові рішення і здійснювати юридичні дії у точній відповідності із законодавством;

- встановлювати факти правопорушень, визначати заходи відповідальності за них, здійснювати заходи щодо відновлення порушених прав;

- систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, вивчати законодавство і практику його застосування.

45. Проаналізуйте особисті якості, що є негативними для юриста.

у соціальній сфері — цинізм, нечесність, владолюбство, жорстокість, авантюризм;

у пошуковій сфері — неуважність, відсутність пошукової домінанти (юридичний азарт);

у реконструктивній сфері — низький рівень інтелекту, стерео­типність і консервативність мислення;

у засвідчу вальній сфері — недбалість, невміння швидко переда­вати усну мову письмово;

в організаційній сфері — нецілеспрямованість, відсутність організаційних здібностей;

у комунікативній сфері — імпульсивність, надмірна сором'яз­ливість, груба поведінка.

46. Дайте характеристику професіограми слідчого.

В основі професіограми слідчого лежить пошуковий аспект його діяльності, що полягає у реалізації намагання слідчого розкрити злочин і проявляється у збиранні слідчим необхідної інформації для вирішення професійних завдань.

Особливе значення пошуковий аспект діяльності слідчого має на першому етапі розслідування. Сутність цього аспекту полягає у виок­ремленні з навколишнього середовища криміналістично важливої інформації (слідів злочинця, потерпшого, зброї, засобів злочину та ін.), що дає можливість достовірно відтворити події злочину.

Наступним є комунікативний аспект діяльності, коли слідчий пови­нен отримати необхідну інформацію для розкриття злочину від людей шляхом спілкування з ними.

На допиті часто вирішується доля допитуваного та інших причетних до справи людей. При цьому слідчому допомагають спеціальні наукові знання у сфері психології і тактики ведення допиту, а також майстерність, яка проявляється у професійному вмінні та навичках ведення допиту.

Слідчий повинен вміти організовувати власний психічний стан. Професійний слідчий вміє управляти власною волевою і емоціональ­ною сферою та в межах закону — емоціями допитуваного.

Уся отримана в результаті наукової і комунікативної діяльності інформація слідчого у процесі засвідчувальної діяльності передається у спеціально передбачених законом формах (протокол, постанова та ін.). Для цього слідчий повинен вміти письмово передавати фактичний мате­ріал, власну точку зору.

Слідчий відіграє також роль організатора розслідування. Приймаючи відповідні рішення, він намагається їх реалізувати, при цьому органі­зовує діяльність людей, які беруть участь у розслідуванні. Практична робота потребує від нього зібраності, точності та організованості.

Розглянемо реконструктивний аспект діяльності слідчого. Мовою кібернетики є блок обробки інформації і прийняття рішення. Важливе значення при цьому має загальний та спеціальний інтелект слідчого. Сучасний слідчий повинен знати багато: кримінальне право, криміналь­ний процес, криміналістику і педагогіку, бухгалтерський облік і судову балістику. І це ще не повний перелік наукових дисциплін, на які спи­рається спеціальний інтелект слідчого під час опрацювання початкової інформації, розгляду гіпотез, версій та розробки планів розслідування.

Завершує структуру професіограми соціальний аспект, коли слідчий є організатором боротьби зі злочинністю у підлеглому районі чи на дільниці. Найважливішим у боротьбі зі злочинністю є для слідчого вияв­лення її причин і умов, а також здійснення заходів для їх ліквідації.