Flex atx.

Компанія FSP (Fortron Source Power), один з найбільших виробників блоків живлення. В 2001 році вперше представила свої напрацювання, які були згодом об'єднані у форм-фактор Flex ATX(Рис.10.) Дані блоки живлення набули поширення в платформах Shuttle, але також використовувалися в інших системних інтеграторів, таких як, IBM, Supermicro і так далі…

Форм – фактор Flex ATX також часто називають блоками живлення (one unit), оскільки він використовується в більшості серверних корпусів стандарту (one unit), Блоки живлення Flex ATX, розроблені так, щоб забезпечити номінальну вихідну потужність від 180 до 270 Вт, що ідеально відповідає запитам компактних систем. Стандарт Flex ATX передбачає використання одного або двох вентиляторів діаметром 40 мм, проте, передбачена можливість використовувати крупніші вентилятори, які при цьому розташовуються горизонтально.(Рис.11.)

Рис.10. Блок живлення стандарту Flex ATX.

Рис.11. Ескіз блоку живлення, форм – фактора Flex ATX.

БЖ стандарту Flex ATX включає 20-контактний, або 24-контактний основний роз'єм живлення материнської плати, а також 4-контактний коннектор +12V.

3. Вплив форм – факторів материнської плати та блоку живлення на швидкодію пк.

Для порівняння я вибрав форм – фактор материнської плати microATX та блок живлення форм – фактора ATX

У грудні 1997 року компанія Intel представила новий форм – фактор micro ATX (Рис.12), як зменшений варіант популярного стандарту ATX. Компактне розміщення елементів на платі і відсутність трьох-чотирьох слотів розширень дозволило зменшити її габаритні розміри.

На початку 1999 року форм – фактор нестримно захопив ринок недорогих комп’ютерних систем. В даний час системи mini – tower домінують серед недорогих ПК.

Плати MicroATX дозволяють їх використання, як в корпусах midi-tower (середнього розміру), так і mini-tower (маленького розміру). Спеціально для MicroATX був випущений зменшений блок живлення (форм – фактор SFX), що дозволяло краще компонувати елементи в невеликому корпусі. Але він не набув широкого поширення із-за його невеликої вихідної потужності, тому більшість систем на MICROATX забезпечені блоками живлення стандарту ATX(Ріс.13). Багато плат цього форм – фактора забезпечують інтегрованим відео (вбудованою відеокартою), що помітно знижує загальну вартість системи. На сьогоднішній день плати MicroATX це оптимальне рішенням для недорогих домашніх або офісних комп'ютерів з непоганими можливостями, не дивлячись на їх невеликі розміри і вузький корпус котрій серйозно обмежують можливу модернізацію.

Рис.12. Розміри материнської плати форм - фактора Micro-ATX.

Рис.13. Блок живлення форм – фактора ATX.

Розділ II. Виготовлення регульованого блоку живлення.

1 Аналіз схеми

1.1. Читання креслень.

1.2. Значення радіоелементів і робота блоку в цілому.

Змінна напруга електроосвітлювальної мережі, знижена трансформатором T1 до 25... 28V, випрямляється діодами VD1 – VD4, включеними за схемою моста. Конденсатор C1 згладжує пульсації випрямленої напруги. Постійна напруга, що діє на ньому, подається на вхід корпусу. Конденсатор C3 додатково згладжує пульсації випрямленої напруги. Резистор R1 і ланцюжок стабілітронів VD5 – VD7 утворюють параметричний стабілізатор напруги, призначень для живлення підсилювального рівня на транзисторі VT4. Навантаженням транзистора служить резистор R2. Цей рівень управляє роботою регулюючого транзистора VT1 – VT3 компенсаційного стабілізатора напруги блоку. Зміни вихідної напруги, що викликаються, наприклад, коливаннями струму навантаження або напруги мережі, через дільника R7R8 впливають на базу транзистора і посилюються ним. А оскільки напруга на емітері цього транзистора стабілізована стабілітроном VD8, зменшення або збільшення напруги на його базі приводить до додаткового відкриття або закривання регулюючого транзистора і, отже, підтримці вихідної напруги, установленого резистором R7.

Вузол захисту блоку від перевантаження виконаний на транзисторах VT5 – VT7. При включенні блоку (без навантаження) початковий струм германієвого транзистора VT7 через резистор R12 при відкриває транзистор VT6. При цьому і в базовому ланцюзі транзистора VT7 з'являється струм, що прочиняє його. Процес відкриття транзисторів VT6 і VT7 лавиноподібний, тому вони майже відразу після підключення блоку до мережі входять в насичення, а на виході блоку з'являється напруга що живить навантаження. Якщо при мінімальній вихідній напрузі струм навантаження перевищує 0,8...1А або 2...2,2А - при максимальному, то на транзисторі VT7 падає напруга, рівна приблизно 1,5В, яке через резистор R11 відкриває транзистор VT5, а він, у свою чергу, включає індикатор HL2 "Перевантаження". Якщо в ланцюзі живлення навантаження відбувається замикання, транзистори VT6 і VT7 закриваються повністю, струм, поточний через транзистор VT7, миттєво зменшується до 20мА і, звичайно, горить індикатор HL2. Для відновлення вихідного стану блоку живлення досить відключити від нього навантаження.