- •Розділ 1. Правові основи охорони праці
- •1.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.2 Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.3 Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4 Охорона праці жінок та молоді
- •1.5 Організація охорони праці на виробництві. Навчання з охорони праці
- •1.6 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.7 Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві
- •2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування
- •2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони.
- •2.3. Основні вимоги до нормалізації мікроклімату
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Природна вентиляція
- •2.3.2. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та його працездатність
- •3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
- •3.3. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення
- •3.3.1. Природне освітлення
- •3.4. Основні вимоги до робочого освітлення
- •3.4.1. Джерела штучного освітлення
- •4.1. Характеристики та норми
- •4.2. Методи та засоби захисту від шуму
- •5. Електpобезпека
- •5.1. Дiя електричного струму на організм людини
- •5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
- •5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості
- •5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж
- •5.6. Нормування напруги дотику
- •5.7. Захист від ураження електричним струмом
- •6. Основи пожежної безпеки
- •6.1. Загальні відомості про процес горіння. Пожежа.
- •6.2. Хаpактеpистика речовин по пожежо- та вибухонебезпеці
- •6.3. Класифiкацiя виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою
- •6.4.Вогнестiйкiсть будинків та споруд. Заходи пожежної безпеки
- •6.6. Способи та засоби тушіння пожеж
- •Тематика контрольних робіт
- •Список літератури
- •Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу «основи охорони праці»
5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
Відповідно до «Правил устройства електроустановок» (ПУЕ) приміщення за небезпекою електротравм поділяють на три категорії:
без підвищеної небезпеки;
з підвищеною небезпекою;
особливо небезпечні.
До чинників підвищеної небезпеки належать:
температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35 0С;
відносна вологість більше 75 %, але менше повного насичення (100 %);
струмопровідна підлога – металева, цегляна, бетонна, земляна тощо;
струмопровідний пил;
можливість одночасного доторкання людини до металічних корпусів електрообладнання і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.
За наявності одного з перелічених чинників приміщення вважають приміщенням з підвищеною небезпекою електротравм.
До чинників особливої небезпеки електротравм належать:
- відносна вологість близька до насичення (до 100 %);
- хімічно активне середовище, що пошкоджує ізоляцію;
- одночасна наявність двох та більше умов підвищеної небезпеки.
В приміщеннях без підвищеної небезпеки відсутні умови, які утворюють підвищену чи особливу небезпеку.
Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.
5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості
У відповідності до ПУЕ електричні мережі дiляться:
- по напрузі: до 1000 В (220В; 380 В) та більше 1000 В (10, 35, 110, 220 кВ );
- по кiлькостi фаз: однофазні та багатофазні;
- по кiлькостi проводів: одно, 2-х, 3-х та 4-х проводові;
- по режиму нейтралі трансформатора напруги: з ізольованою та заземленою нейтраллю трансформатора напруги.
5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж
Результат поразки людини електричним струмом визначається струмом, що протікає через тіло людини Ih і напругою дотику Uh, та істотно залежить від типу мережі, що живить споживачів електроенергії і її параметрів, зокрема:
- напруги і частоти мережі;
- режиму нейтралі мережі;
- схеми включення людини в електричний ланцюг;
- опору ізоляції фазних проводів мережі щодо землі;
- ємкості фазних проводів мережі щодо землі;
- режиму роботи мережі.
Типові “схеми включення” людини в електричний ланцюг струму наведені на рис.5.1.
Рисунок 5.1. Типові схеми включення людини в електричний ланцюг:
1- двофазний дотик одночасно до двох фазних провідників електроустановки, що діє; 2- однофазний дотик до провідника однієї фази електроустановки, що діє;
3 непрямий дотик до відкритих провідних частин, що опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції.
Під час аналізу електробезпеки різних мереж зазвичай розглядають дві перші ситуації.
У разі двофазного дотику струм через тіло людини і напруга дотику визначаються по формулах:
(5.1.)
(5.2.)
де U - значення фазної напруги мережі, що діє; Gh - провідність тіла людини.
З виразів (5.1.) і (5.2.) виходить, що у разі двофазного дотику людина потрапляє під лінійну напругу мережі незалежно від типу мережі, режиму нейтралі, режиму роботи мережі, провідності фазних проводів YL1, YL2, YL3 щодо землі. Така схема включення людини в електричний ланцюг представляє велику небезпеку.
Випадки двофазного дотику відбуваються порівняно рідко і є, як правило, результатом роботи під напругою в електроустановках до 1 кВ, що є порушенням правил і інструкцій виконання робіт.
У разі однофазного дотику людина потрапляє під напругу Uh, значення якої залежить від багатьох чинників. Ця схема включення людини в електричний ланцюг струму є менш небезпечною, чим двофазний дотик, і на практиці вона зустрічається значно частіше. Електротравми зі смертельним результатом в разі однофазного дотику складають 70–80 % від загального числа травм, причому, більшість з них відбувається в мережах напругою до 1 кВ.
Далі, під час аналізу електробезпеки мереж різних типів, розглядатиметься тільки однофазний дотик.
