- •Розділ 1. Правові основи охорони праці
- •1.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.2 Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.3 Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4 Охорона праці жінок та молоді
- •1.5 Організація охорони праці на виробництві. Навчання з охорони праці
- •1.6 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.7 Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві
- •2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування
- •2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони.
- •2.3. Основні вимоги до нормалізації мікроклімату
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Природна вентиляція
- •2.3.2. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та його працездатність
- •3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
- •3.3. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення
- •3.3.1. Природне освітлення
- •3.4. Основні вимоги до робочого освітлення
- •3.4.1. Джерела штучного освітлення
- •4.1. Характеристики та норми
- •4.2. Методи та засоби захисту від шуму
- •5. Електpобезпека
- •5.1. Дiя електричного струму на організм людини
- •5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
- •5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості
- •5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж
- •5.6. Нормування напруги дотику
- •5.7. Захист від ураження електричним струмом
- •6. Основи пожежної безпеки
- •6.1. Загальні відомості про процес горіння. Пожежа.
- •6.2. Хаpактеpистика речовин по пожежо- та вибухонебезпеці
- •6.3. Класифiкацiя виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою
- •6.4.Вогнестiйкiсть будинків та споруд. Заходи пожежної безпеки
- •6.6. Способи та засоби тушіння пожеж
- •Тематика контрольних робіт
- •Список літератури
- •Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу «основи охорони праці»
6. Основи пожежної безпеки
6.1. Загальні відомості про процес горіння. Пожежа.
Пожежа на підприємствах становить серйозну небезпеку та вважається важливою причиною нещасних випадків, спричинює величезний матеріальний збиток.
Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює небезпеку для життя людей.
В основі явищ, що відбуваються при пожежі лежить горіння - хiмiчна реакція окислення, що швидко протікає та супроводжується інтенсивним виділенням теплоти та світла.
Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників -гоpючої речовини, окисника та джерела запалювання.
Згоряння може бути повним і неповним. Для повного згоряння необхідна
присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в його насичені оксиди (продукти реакцій – Н2О, N2, CO2). За недостатньої кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. В цих умовах утворюються токсичні речовини (спирти, кетони, альдегіди), серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згоряння – оксид вуглецю (СО), він може призвести до отруєння людей.
Горіння може бути гомогенним та гетерогенним в залежності від агрегатного стану учасників горіння. При гомогенному горінні речовини, що вступають у реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах, то таке горіння називається гетерогенним. Пожежі переважно характеризуються гетерогенним горінням.
За швидкістю розповсюдження полум’я горіння поділяється на:
дефлаграційне – швидкість полум’я складає декілька метрів за секунду;
вибух –надзвичайно швидке хiмiчне перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стислих газів, швидкість полум’я досягає сотень метрів за секунду;
детонація - це горіння, яке поширюється з надзвуковою швидкістю, а теплота передається від шару до шару завдяки розповсюдженню ударної хвилі.
За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння:
- спалах - швидке згоряння горючої сумiшi без утворення стислих газів, яке не переходить у стійке горіння;
- займання - горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання;
- спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я;
- самозаймання – горіння, яке починається при вiдсутностi джерела запалювання.
- самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум’я.
- тління – горіння без випромінювання світла, що як правило розпізнається за появою диму.
6.2. Хаpактеpистика речовин по пожежо- та вибухонебезпеці
При визначенні рівня пожежної безпеки і виборі засобів та заходів профілактики і гасіння враховують групи горючості речовин, температури займання, температури спалаху, нижню та верхню межі спалаху.
По горючості речовини діляться на 3 групи: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі - речовини, які не здатні горіти у повiтрi нормального складу при темпеpатуpі до 900 0 С.
Важкогорючі - речовини що загоряються під дією джерела запалювання у повiтрi нормального складу, але не здатні до самостійного горіння після його видалення.
Горючі - речовини, що здатні спалахувати від джерела запалювання у повiтрi нормального складу та самостійно горіти після його видалення.
Горючі речовини діляться на:
- легкозаймисті (здатні займатися від короткочасного впливу джерела запалювання з низькою енергією: полум’я сірника, іскри ).
- середньозаймисті (здатні займатися від тривалого впливу джерела запалювання з низькою енергією).
- важкозаймисті (здатні займатися тільки під дією потужного джерела запалювання).
Темпеpатуpа спалаху (Тсп) - це найменша темпеpатуpа горючої речовини, при якій над її поверхнею створюються паpи або гази, здатні спалахнути у повiтрi при піднесенні джерела запалювання, притому швидкість утворення парів або газів ще недостатня для виникнення стійкого горіння.
Темпеpатуpа займання - це найменша темпеpатуpа, при якій речовина виділяє таку кiлькiсть парів або газів та з такою швидкістю, що вони спалахують від джерела запалювання та продовжують стійко горіти.
Самозаймання може бути тепловим, мікробіологічним та хiмiчним.
Темпеpатуpа самозаймання - найменша темпеpатуpа речовини, при якій відбувається різке збільшення екзотермічних реакцій, що приводять до виникнення горіння полум’ям.
НКМПП та ВКМПП – відповідно нижня та верхня концентраційні межі поширення полум’я – це мінімальна та максимальна об’ємна (масова) частка горючої речовини у суміші з даним окислювачем, при яких можливе займання (самозаймання) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМПП чи вище ВКМПП, горіти не можуть: у першому випадку – за недостатньої кількості горючої речовини, а в другому – окислювача. Наявність зон негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливість обирати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, за яких виключається можливість виникнення пожежі чи вибуху. Горючі пари й гази з НКМПП до 10 % по об’єму повітря становлять особливу вибухонебезпеку.
