Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Rozdil_pravovi_osnovi_okhoroni_pratsi (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
562 Кб
Скачать
☆

6. Основи пожежної безпеки

6.1. Загальні відомості про процес горіння. Пожежа.

Пожежа на підприємствах становить серйозну небезпеку та вважається важливою причиною нещасних випадків, спричинює величезний матеріальний збиток.

Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює небезпеку для життя людей.

В основі явищ, що відбуваються при пожежі лежить горіння - хiмiчна реакція окислення, що швидко протікає та супроводжується інтенсивним виділенням теплоти та світла.

Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників -гоpючої речовини, окисника та джерела запалювання.

Згоряння може бути повним і неповним. Для повного згоряння необхідна

присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в його насичені оксиди (продукти реакцій – Н2О, N2, CO2). За недостатньої кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. В цих умовах утворюються токсичні речовини (спирти, кетони, альдегіди), серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згоряння – оксид вуглецю (СО), він може призвести до отруєння людей.

Горіння може бути гомогенним та гетерогенним в залежності від агрегатного стану учасників горіння. При гомогенному горінні речовини, що вступають у реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах, то таке горіння називається гетерогенним. Пожежі переважно характеризуються гетерогенним горінням.

За швидкістю розповсюдження полум’я горіння поділяється на:

  • дефлаграційне – швидкість полум’я складає декілька метрів за секунду;

  • вибух –надзвичайно швидке хiмiчне перетворення речовини, що супроводжується виділенням енергії та утворенням стислих газів, швидкість полум’я досягає сотень метрів за секунду;

  • детонація - це горіння, яке поширюється з надзвуковою швидкістю, а теплота передається від шару до шару завдяки розповсюдженню ударної хвилі.

За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння:

- спалах - швидке згоряння горючої сумiшi без утворення стислих газів, яке не переходить у стійке горіння;

- займання - горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання;

- спалахування – займання, що супроводжується появою полум’я;

- самозаймання – горіння, яке починається при вiдсутностi джерела запалювання.

- самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум’я.

- тління – горіння без випромінювання світла, що як правило розпізнається за появою диму.

6.2. Хаpактеpистика речовин по пожежо- та вибухонебезпеці

При визначенні рівня пожежної безпеки і виборі засобів та заходів профілактики і гасіння враховують групи горючості речовин, температури займання, температури спалаху, нижню та верхню межі спалаху.

По горючості речовини діляться на 3 групи: негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі - речовини, які не здатні горіти у повiтрi нормального складу при темпеpатуpі до 900 0 С.

Важкогорючі - речовини що загоряються під дією джерела запалювання у повiтрi нормального складу, але не здатні до самостійного горіння після його видалення.

Горючі - речовини, що здатні спалахувати від джерела запалювання у повiтрi нормального складу та самостійно горіти після його видалення.

Горючі речовини діляться на:

- легкозаймисті (здатні займатися від короткочасного впливу джерела запалювання з низькою енергією: полум’я сірника, іскри ).

- середньозаймисті (здатні займатися від тривалого впливу джерела запалювання з низькою енергією).

- важкозаймисті (здатні займатися тільки під дією потужного джерела запалювання).

Темпеpатуpа спалаху (Тсп) - це найменша темпеpатуpа горючої речовини, при якій над її поверхнею створюються паpи або гази, здатні спалахнути у повiтрi при піднесенні джерела запалювання, притому швидкість утворення парів або газів ще недостатня для виникнення стійкого горіння.

Темпеpатуpа займання - це найменша темпеpатуpа, при якій речовина виділяє таку кiлькiсть парів або газів та з такою швидкістю, що вони спалахують від джерела запалювання та продовжують стійко горіти.

Самозаймання може бути тепловим, мікробіологічним та хiмiчним.

Темпеpатуpа самозаймання - найменша темпеpатуpа речовини, при якій відбувається різке збільшення екзотермічних реакцій, що приводять до виникнення горіння полум’ям.

НКМПП та ВКМПП – відповідно нижня та верхня концентраційні межі поширення полум’я – це мінімальна та максимальна об’ємна (масова) частка горючої речовини у суміші з даним окислювачем, при яких можливе займання (самозаймання) суміші від джерела запалювання з наступним поширенням полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМПП чи вище ВКМПП, горіти не можуть: у першому випадку – за недостатньої кількості горючої речовини, а в другому – окислювача. Наявність зон негорючих концентрацій речовин та матеріалів надає можливість обирати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, за яких виключається можливість виникнення пожежі чи вибуху. Горючі пари й гази з НКМПП до 10 % по об’єму повітря становлять особливу вибухонебезпеку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]