3.2 Удосконалювання системи збуту

При реалізації своєї продукції підприємство повинне враховувати регіональні особливості населення. Зокрема різний життєвий рівень у різних регіонах. Як уже було сказано, найвищий рівень життя, у порівнянні із середнім у країні характерний для Києва, Київської області, Донецької й Дніпропетровської областей, сама гірша ситуація в Криму, Тернопільській і Закарпатській областях. Таким чином, споживачів можна сегментувати по доходах. Отже, цільовим ринком більше дорогої продукції повинні служити області з більше високим рівнем життя.

До того ж, не логічно відкривати представництва в тих регіонах, у яких уже працюють дистриб’ютори. Якщо в регіоні будуть працювати й ті й інші це може привести до конкурентної боротьби між ними. Причому не тільки за ціною а й по асортиментах. Справа в тім що, у таких випадках виникає певний дефіцит. Підприємство не встигає провадити цю продукцію. Тому представництва не забезпечується необхідним йому товаром у потрібному обсязі. У результаті клієнти дистриб’ютора йдуть у представництва фабрики, а вибудовувати не один рік дистриб’ютором збутовий ланцюжок постійно валиться. У збитку виявляється виробник.

Для того, щоб розширити ринки збуту, потрібно не обходити ринки невеликих міст і сел. У цих місцях майже не розвинені кондитерські ринки. Більшість жителів сіл доводиться їздити за покупками в більші міста.

Розвивати дистриб’юторську мережа в місті потрібно таким чином, щоб одні дистриб’ютори обслуговували клієнтів з біля лежачих районів, тобто середньо оптові й дрібно потові компанії, які у свою чергу будуть постачати продукцією роздрібних торговців з невеликих міст і сіл. Інші дистриб'ютори повинні працювати з роздрібними крапками - магазинами, супермаркетами, треті повинні охоплювати оптово-роздрібні ринки, кіоски, а також лоточників.

Така форма роботи дає можливість дистриб’юторам якісно й ефективно забезпечувати клієнта необхідним йому асортиментами. Підбор асортиментів повинен здійснюватися таким чином, щоб ніяка продукція не переходила в розряд безнадійно неліквідної, при цьому необхідно максимально розширити асортименти в торговельній крапці.

Причому незалежно від того хто є клієнтом дистриб’ютора, роздрібні крапки або оптовики, повинна здійснюватися їм товару. Це дозволяє знизити витрати клієнта на доставку до одного - двох відсотків вартості замовленого товару.

До того ж виробник повинен здійснювати рекламну підтримку, як дистриб’юторам, так і різним оптовим торговцям. Як рекламна підтримка можна порекомендувати для оптовиків - оформлення вітрини, для великих супермаркетів і універмагів - оформлення відділів, рекламні візитки й календарики з назвою торговельної марки або фірми - виготовлювача.

Висновки

Таким чином, у даному дослідженні ми розглянули теоретичні й практичні аспекти процесу керування конкурентоспроможністю підприємства в умовах адаптації до ринку споживача.

У теоретичній частині велика увага приділяється конкуренції й оцінці конкурентоспроможності підприємства.

У практичній частині був зроблений аналіз діяльності компанії «Стофф» дитячого одягу, що займається виробництвом. Були зроблені висновки, що в галузі виробництва дитячого одягу існує ще дуже багато недоліків. Усунути їх можна, застосувавши в керуванні фабрик, грамотний підхід з боку маркетингу й менеджменту. Вивчивши дану галузь, я прийшла до наступних висновків:

• у цей момент текстильна промисловість ставитися до числа деяких галузей вітчизняної промисловості, що намагається вистояти в конкурентній боротьбі з іноземними товаровиробниками. Про це свідчить той факт, що частка імпорту за останні роки помітно скоротилася. Імпорт займає нішу дорогою дитячій одягу. Тому в регіонах з високим рівнем середнього доходу на душу населення, іноземні товаровиробники захопили значно більшу частку ринку, чим в інших регіонах. Проходить також процес їхньої адоптації до умов роботи на українському ринку, що в майбутньому приведе до значного посилення конкуренції на даному сегменті ринку;

• в умовах посилення конкуренції з боку іноземних товаровиробників збереження своєї ринкової ніші вітчизняними товаровиробниками можливо лише при відповідній підтримці їх з боку уряду, а також при виробленні правильної стратегії збутової діяльності, пристосування її до необхідності збуту своїх товарів значній кількості різноманітних суб'єктів ринку з використанням різноманітних стимулів реалізації продукції;

• велике значення для збереження своєї ринкової ніші вітчизняними товаровиробниками має розвиток мережі фірмових магазинів. Розширення асортиментів у них разом з високою якістю продукції дозволяє прискорити її реалізацію, а також кращому задоволенню попиту населення.

Що стосується пропозицій по поліпшенню ефективності діяльності даної фірми й подібних їй, то хочеться сказати наступне. Незважаючи на те, що обсяги виробництва дитячого одягу збільшуються, все-таки виробничі потужності завантажені. Таким чином, у галузі ще є виробничий потенціал. Щоб його повністю використати для цього недостатньо лише збільшити обсяги виробництва. Тут потрібний комплексний підхід. Для цього необхідно здійснювати маркетинговий підхід у керуванні в тому числі: постійно працювати над удосконаленням асортименту продукції домагатися оптимального співвідношення ціни і якості продукції, удосконалювати систему збуту.