Лекція 5. Психологічний аналіз учіння студентів

Знання: основних понять та розуміння їх сутності; особливостей навчальної діяльності студента, критеріїв та рівнів їх пізнавальної активності, психологічних передумов і показників успішності студентів у навчально-професійній діяльності, знання основних причин неуспішності студентів і шляхи їх усунення.

Уміння: усвідомлювати і приймати цілі та завдання самостійної роботи; організовувати свою роботу, мобілізувати наявні ресурси для розв’язання поставленого завдання.

1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності.

2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності.

3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів та розвиток їх творчого потенціалу як майбутніх фахівців.

4. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності, причини неуспішності і шляхи їх усунення.

Основні поняття теми: навчально-професійна діяльність, учіння, мотивація навчання, пізнавальна потреба, пізнавальна активність, самоосвіта, творчість, алгоритм, креативність, неуспішність.

Поняття «діяльність студента»є інтегрованим, бо її зміст поєднує в собі різні види діяльності студента: учбову, пізнавальну, професійно-трудову, фізкультурно-оздоровчу, художню, науково-дослідну, громадсько-політичну, спілкування, побутову та ін.

Учіння як пізнавальна діяльність має психологічну структуру, а її успіхи залежать від активності того, хто вчиться. Студент – суб'єкт навчання тоді, коли працює на вищому рівні активності, здатний ініціювати й здійснювати пізнавальну діяльність і брати на себе відповідальність за свої дії.

Навчання для студентів повинно набути особистісного життєвого сенсу, який поєднує розум, почуття і волю та виявляється в спрямуванні творчої пізнавальної активності на життєве самовизначення і професійне самоствердження, оволодіння професією і розвиток своїх потенційних можливостей.

Розв'язання проблеми забезпечення професійної мотиваціїзалежить:

– насичення змісту навчання інформацією, яка має значення для особистісного зростання студента як професіонала (професіоналізація знань із будь-якого предмету*;

– нарощування змісту і новизни навчального матеріалу;

– надання студентам необхідної свободи (умов* для виявлення своїх творчих можливостей;

– творче ставлення самих викладачів до викладання свого предмету, інтерес до науки, їх компетентність і авторитетяк особистості;

– визначення, через які мотиви студент пішов навчатися саме до цього вищого навчального закладу;

– систематична діагностика реально діючих мотивів навчання студентів;

– стимулювання самоосвіти студентів, підтримування пізнавального інтересу до всього, що пов'язане з майбутньою професійною діяльністю.

Навчальна самостійність виявляється в уміннях студента систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою навчально-професійну діяльність, власні пізнавально-розумові дії без безпосередньої допомоги й керівництва з боку викладача.

Для розвитку самостійності студентівпотрібно формувати такі вміння:

– усвідомлювати і внутрішньо приймати цілі та завдання самостійної роботи;

– визначати, систематизувати і встановлювати послідовність виконання завдання;

– визначати і планувати послідовність дій (методів і засобів*, необхідних для виконання завдання;

– організувати свою роботу, мобілізувати наявні ресурси для розв'язання поставленого завдання;

– самостійно контролювати свої дії, узгоджуючи їх із метою; якщо є потреба, то коригувати, уточнювати й регулювати;

– оцінювати результати своєї самостійної роботи та визначати її подальші перспективи;

– налагоджувати зв'язок із викладачем для презентації досягнутих результатів і отримання консультації.

Важливою передумовою позитивної мотивації й ефективності самостійної навчальної роботи студентів є розвиток у них творчості і пізнавальних здібностей.

Формуванню в студентів компонентів творчої діяльності сприяють такі особистісні риси: позитивна «Я-концепція», упевненість у своїх можливостях; схильність до ризику; розвиток уяви, прихильність до фантазування; самодисципліна; відповідальність.

Важливим фактором успішності студента також є індивідуальний стиль його навчально-професійної діяльності, що виявляється в стійких способах її здійснення відповідно до індивідуально-психологічних особливостей (темп роботи, період реагування, швидкість запам'ятовування та ін.* та наявних навчальних умінь і навичок.

Успішність студентів визначається не лише станом організації навчального процесу у вищій школі, а й психологічними закономірностями навчально-професійної діяльності, рівнем сформованості в студентів навчальних дій і операцій. Неврахування усього цього може бути однією з численних причин неуспішності студентів.

Психологічні причини неуспішності:

– недостатній розвиток вольової сфери (низький самоконтроль і недостатня довільність психічних функцій*;

– недисциплінованість і неорганізованість;

– несистематична робота, що знижує її ефективність; лінощі, пасування перед труднощами; емоційна нестабільність і високий рівень тривожності; не ідентифікація з роллю студента; великі прогалини в знаннях, у т. ч. і через недостатню шкільну підготовку; надання студентом переваги відпочинку, веселощам тощо.