- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені в.Н. Каразіна психологія соматично хворих
- •Харків – 2011
- •Мета курсу:
- •Завдання курсу:
- •В результаті вивчення курсу студенти повинні знати:
- •Тема 4. Принципи, етапи та організація профілактичних заходів (психологічні аспекти). Психогігієна та психопрофілактика.
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Предмет галузі, історія її становлення, зв'язок з іншими галузями клінічної психології та іншими психологічними дисциплінами. Основні напрямки дослідження та задачі.
- •Тема 2. Психодіагностичні дослідження соматично хворих, принципи, підходи, основні методи.
- •Тема 3. Роль та місце клінічної психології в профілактичній медицині. Психологічні фактори формування здорового стилю життя населення.
- •Тема 5. Проблема психологічних чинників ризику та антиризику виникнення соматичних захворювань.
- •Тема 6. Психосоматичні та соматопсихічні розлади, психологічні аспекти психосоматичних розладів. Проблема хронічного болю: поняття, психологічна діагностика та психокорекція.
- •Тема 7. Вплив хронічного захворювання на особистість. Особистість та хвороба. Проблема преморбідних особливостей і постморбідних змін особистості.
- •Тема 8. Внутрішня картина хвороби (вкх), поняття, закономірності формування та функціонування. Особливості внутрішньої картини хвороби при різних соматичних захворюваннях.
- •Тема 10. Алекситимія: поняття, концепція, методи дослідження, алекситимія в різних групах соматично хворих .
- •Тема 11. Психологія терапевтичного процесу. Взаємини "лікар – хворий", проблема терапевтичного середовища, терапевтичного альянсу та комплайєнсу. Комунікативна компетентність лікаря.
- •Тема 12. Вплив екстремальних подій на соматопсихічне здоров'я людини. Посттравматичні стресові розлади.
- •Тема 13. Психокорекційна робота з соматично хворими: принципи, основні напрямки, задачі та техніки.
- •План практичних занять
- •Тема 1. Принципи та етапи збору анамнестичних даних пацієнтів (анамнез життя та анамнез хвороби). Психологічний аналіз анамнезу життя та хвороби пацієнта.
- •Тема 2. Психодіагностичні дослідження соматично хворих, принципи, підходи, основні методи.
- •Тема 3. Особливості організації та проведення психодіагностичного дослідження соматично хворих.
- •Тема 12. Особливості психодіагностичного дослідження соматично хворих, які пережили екстремальні події.
- •Тема 13. Психологічні фактори терапевтичного процесу.
- •Тема 14. Особливості психокорекційної роботи з соматично хворими.
- •Тема 15. Тренінги релаксації.
- •Завдання до самостійної роботи
- •Питання для самопідготовки і семестрового контролю
- •Торонтська Алекситимічна Шкала
- •Ключ до перерахунку відповідей в бальну оцінку
- •Рекомендована література
- •Психологія соматично хворих
Ключ до перерахунку відповідей в бальну оцінку
№ тверджень |
№ відповідей |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
13 |
7 |
1 |
|
|
2 |
13 |
7 |
1 |
|
|
3 |
1 |
17 |
13 |
|
|
4 |
1 |
4 |
7 |
10 |
13 |
5 |
1 |
7 |
13 |
|
|
6 |
1 |
13 |
|
|
|
7 |
13 |
9 |
5 |
1 |
|
8 |
1 |
7 |
13 |
|
|
9 |
1 |
7 |
13 |
|
|
10 |
1 |
7 |
13 |
|
|
11 |
1 |
7 |
13 |
|
|
12 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
13 |
13 |
9 |
5 |
13 |
|
14 |
1 |
7 |
13 |
|
|
15 |
13 |
7 |
1 |
|
|
16 |
13 |
9 |
5 |
1 |
|
17 |
1 |
7 |
13 |
|
|
18 |
13 |
7 |
1 |
|
|
19 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
20 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
21 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
22 |
13 |
7 |
1 |
|
|
23 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
24 |
13 |
5 |
9 |
1 |
|
25 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
26 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
27 |
13 |
9 |
5 |
1 |
|
28 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
29 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
30 |
11 |
5 |
9 |
13 |
|
31 |
11 |
5 |
9 |
13 |
|
32 |
13 |
7 |
1 |
|
|
33 |
1 |
5 |
9 |
13 |
|
34 |
1 |
7 |
13 |
|
|
35 |
13 |
1 |
|
|
|
36 |
13 |
7 |
1 |
|
|
37 |
1 |
7 |
13 |
|
|
38 |
13 |
7 |
1 |
|
|
39 |
13 |
7 |
1 |
|
|
40 |
13 |
1 |
|
|
|
41 |
13 |
7 |
1 |
|
|
42 |
1 |
7 |
13 |
|
|
43 |
1 |
7 |
13 |
|
|
44 |
13 |
7 |
1 |
|
|
45 |
13 |
7 |
1 |
|
|
46 |
13 |
9 |
5 |
1 |
|
47 |
13 |
1 |
|
|
|
48 |
13 |
1 |
|
|
|
49 |
13 |
7 |
1 |
|
|
50 |
13 |
7 |
1 |
|
|
51 |
1 |
7 |
13 |
|
|
52 |
1 |
4 |
7 |
10 |
13 |
53 |
1 |
4 |
7 |
10 |
13 |
54 |
1 |
4 |
7 |
10 |
13 |
55 |
1 |
4 |
7 |
10 |
13 |
56 |
1 |
4 |
7 |
10 |
13 |
57 |
1 |
7 |
13 |
|
|
58 |
13 |
7 |
1 |
|
|
59 |
1 |
7 |
13 |
|
|
60 |
13 |
10 |
7 |
4 |
1 |
61 |
1 |
13 |
|
|
|
Якщо кількість балів не перевищує 167, то з високою вірогідністю діагностується виражений тип поведінкової активності особистості — тип А;
168—335 балів — діагностується певна тенденція до поведінкової активності типу А (умовно — А1);
336—459 балів — діагностується проміжний (перехідний) тип особистісної активності — тип АБ;
460—626 балів — діагностується певна тенденція до поведінкової активності типу Б (умовно — Б1);
627 балів і вище — діагностується з високою вірогідністю виражений поведінковий тип особистісної активності — тип Б.
Інтерпретація результатів дослідження
Для осіб з вираженою поведінковою активністю (тип А) характерні наступні особливості. Перебільшена потреба в діяльності — надмірне залучення в роботу, ініціативність, невміння відмовитися від роботи, розслабитися; брак часу для відпочинку і розваг, нерідко робота у вихідні дні і у відпустці. Постійна напруга душевних і фізичних сил в боротьбі за успіх, висока мотивація досягнення, наполегливість в досягненні мети нерідко відразу в декількох областях життєдіяльності, небажання відмовитися від досягнення мети, не дивлячись на поразку. Невміння і небажання виконувати щоденну одноманітну роботу. Нездатність до тривалої і стійкої концентрації уваги, нетерплячість, гостре відчуття браку часу, прагнення робити все швидко: ходити, є, говорити, ухвалювати рішення. Енергійна, емоційно виразна мова, підкріплювана жестами і мімікою, нетерплячість в діалогах, імпульсна, емоційна нестриманість в суперечках, невміння до кінця вислухати співрозмовника. Схильність до суперництва і визнання, амбітність, агресивність по відношенню до суб'єктів, протидіючих здійсненню планів; у випадках неуспіху нерідко причина вбачається в зовнішніх обставинах або суперниках; прагнення до домінування в колективі або компаніях, легка фрустрованість зовнішніми обставинами і життєвими труднощами. В умовах дефіциту інформації при необхідності ухвалення швидкого рішення зростає реактивна тривожність, можлива втрата контролю за ситуацією, що може приводити до емоційної нестабільності, пониженню стійкості до стресу і зниження поведінкового контролю в цілому.
Для осіб, у яких діагностується проміжний (перехідний тип поведінкової активності — АБ), характерна активна і цілеспрямована діловитість, різносторонність інтересів, уміння збалансувати ділову активність, напружену роботу із зміною занять і вміло організованим відпочинком; моторика і мовна експресія помірно виражені. Особи типу АБ не виявляють явної схильності до домінування, але в певних ситуаціях і обставинах упевнено беруть на себе роль лідера; для них характерна емоційна стабільність і передбаченість в поведінці, відносна стійкість до дії стресогенних чинників, добра адаптація до різних видів діяльності.
Для осіб, у яких з високою вірогідністю діагностується виражений поведінковий тип Б, характерні: виразна неквапливість, зваженість і раціональність в роботі і інших сферах життєдіяльності, відданість вибраній справі, відсутність прагнення до зміни роботи. Скупість в рухах і проявах емоційних реакцій і відчуттів, у тому числі при спілкуванні з близькими і друзями; ґрунтовність і обов'язковість, надійність і передбачуваність в поведінці, підкреслена дружелюбність. Надмірно довге обдумування планів діяльності, що поєднується з вельми неквапливим і надретельним виконанням дій; відсутність прагнення до суперництва, невміння і небажання сперечатися, але в той же час твердість у відстоюванні своєї точки зору. Відсутність зовнішніх проявів невпевненості в своїх силах і можливостях. Невміння, а часом і небажання швидко міняти стереотипи діяльності викликають труднощі і в пристосуванні до ситуацій, що вимагають швидкого ухвалення відповідального рішення або зміни роботи. Відносна стійкість до стресогенних ситуацій і обставин, проте при тривалій дії цих чинників схильні до депресивних реакцій, втратою інтересу до роботи і спілкування.
