Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзам.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
438 Кб
Скачать
☆

1.2 Способи вивчення трудових процесів

трудовий нормування праця польовий

Вивчення трудових процесів і затрат робочого часу з метою їх нормування здійснюється за допомогою спеціальних спостережень. Залежно від змісту, форми запису, способу замірів та інших особливостей розрізняють:

ь фотографію робочого дня виконавця

ь хронометраж

ь фотохронометраж

ь метод момент них спостережень

Фотографія робочого дня - це такий вид спостережень, коли протягом зміни у хронологічній послідовності фіксуються трудові прийоми в порядку їх виконання і реєструються тривалість цих прийомів. Метою є виявлення втрат робочого часу. Спостереження при цьому проводяться з точністю до 5 секунд. При реєстрації замірів застосовують переважно цифровий спосіб запису, рідше - графічний. Можливий і комбінований спосіб реєстрації. Залежно від кількості об'єктів спостереження фотографія робочого часу ділиться на:

ь індивідуальну

ь групову

ь самофотографію.

Індивідуальна, коли спостерігається діяльність одного виконавця, групова - спостереження за діяльністю групи працівників, оптимальною кількістю яких вважається 3-5 чоловік. Спостереження можуть проводити самі виконавці - це самофотографією.

Хронометраж ? це такий вид спостережень,коли досліджується частина трудової операції, що циклічно повторюється протягом зміни. Об'єктом досліджень служать прийоми роботи та їх комплекси, дії та рухи виконавців. Хронометражами досліджують у міру необхідності основні й допоміжні роботи. На ці та інші елементи трудового процесу розробляються нормативи часу, здійснюються можливості суміщення трудових прийомів у часі, встановлюються графіки узгодження трудових прийомів. Особлива цінність хронометражу полягає в тому, що за його допомогою здійснюється раціоналізація, перевірка діючих прийомів і методів праці виконавців на його основі узагальнюється передовий досвід у цій галузі.

Техніка проведення хронометражу передбачає попереднє визначення перед спостереженням фіксажних точок, тобто моментів закінчення одного елемента і початку другого.

Значення замірів, розміщених у послідовності виконання, називаються хронорядом, який перед розрахунком нормативів праці випробовується на стійкість. Для цього визначають коефіцієнт стійкості хроноряду за такою формулою [1]:

Кст = Тmax / Тmin,

де Тmax, Тmin - відповідно максимальне і мінімальне значення хроноряду.

Хроноряд вважається стійким, якщо розрахункове значення коефіцієнта менше табличного у відповідних довідниках.

Фотохронометраж являє собою комбінацію чи поєднання фотографії робочого дня з хронометражем.

Спосіб моментних спостережень доцільний при спостережені за відносно великою групою ( 10-15 і більше) виконавців. Зазначений спосіб базується на ймовірності повторення виконання працівником тих чи інших робіт чи простоїв у момент спостереження, причому враховують не тривалість якого-небудь елемента роботи, а кількість моментів роботи чи перерв. Потім за спостереженнями підраховується загальна сума моментів і визначається процентне відношення кількості моментів по конкретному елементу до загального їх підсумку. Результат дає уяву про рівень зайнятості як окремих працівників, так і всієї групи працюючих, і намітити конкретні заходи по покращенню організації праці колективу.

Під робочим часом розуміють час, на протязі якого безпосередній виконавець здійснює виробництво того чи іншого виду продукції чи роботи. Він ділиться на:

ь час роботи ? час протягом якого здійснюється трудовий процес

ь час перерв ? час на протязі якого трудовий процес не відбувається з різних причин.

У свою чергу робочий час, залежно від характеру й мети його використання, ділиться на:

ь час підготовчо-заключних робіт потрібен для виконання трудових процесів по підготовці до роботи і виконання заключних робіт наприкінці зміни.

ь час основної роботи відносять час, упродовж якого дії виконавця і знарядь праці надають предмету праці інший кількісний і якісний стан (оранка, культивація, рихлення тощо).

ь час допоміжних робіт - час без якого виконання основної роботи неможливе. Допоміжний час потребується для поворотів тракторних агрегатів у процесі роботи, розвантаження бункерів комбайнів, піднесення тари, переходів на міжряддя тощо.

ь час організаційно-технічне обслуговування передбачає час на виконання робіт по обслуговуванню машин і робочого місця у процесі роботи.

Сума часу основної і допоміжної роботи називається часом оперативної роботи. Сума часу оперативної роботи та організаційно-технологічного обслуговування робочого місця складає час безпосереднього виконання роботи.

ь час перерв - у цей період виконавець фактично не виконує роботу. За своїм змістом перерви діляться на регламентовані і нерегламентовані. Перші враховуються при розробці норм праці, другі представлені головним чином простоями

Для задоволення особливих потреб та особистої гігієни працівникам надається 10 хвилин у розрахунку на зміну.

Простої (нерегламентовані перерви) - час на протязі якого робота практично не виконується в залежності від причин, які обумовили виникнення простоїв.

Всі вони діляться на [3]:

· простої з організаційних причин, викликані упущеннями в організації праці виконавців;

· простої з технічних причин, спричинені поломками машин і обладнання, відсутністю електроенергії, порушенням водопостачання тощо;

· простої з вини виконавця, пов'язані з порушеннями дисципліни;

· простої з метеорологічних причин, викликані непогодою.

Перераховані вище затрати праці (крім нерегламентованих перерв) входять у баланс робочого часу, структура якого виражається процентним співвідношенням між витратами часу на виконання окремих елементів трудового процесу.

Розрізняються фактичний і проектний баланси робочого часу. Перший виконує фактичні затрати на виконання трудових операцій, другий - розрахункові показники.

РОЗДІЛ 2. Методика нормування праці на окремих видах сільськогосподарських робіт