47.Рух опору в роки дсв на території України1. Комуністичний рух Опору.2.Український

Організацією партизанського руху займалися працівники ЦК ВКПб і НКВС під керівн Бурмистренка. На поч війни постанови Москви про орга боротьби в тилу нім військ мали переважно декларативний хар-р, були орієнтовані на досвід громадянської війни і не враховували ситуації. Після загибелі Бурмистренка в київському оточені була створена оперативна група під керівництвом секретаря ЦК КП(б)У М.Співака, яка зуміла дещо поправити становище на Лівобережжі. Наприкінці 1941р. утворюються відомі партизанські загони О.Федорова на Чернігівщині, С.Ковпака на Сумщині, кілька десятків загонів на Харківщині і Донбасі, що діяли у прифронтовій смузі в контакті з регулярними військами. На початку 1942р. в Україні діяв 91 партизанський загін. Боротьба з радянськими партизанами відволікала сили вермахту. Командуючий групи “Південь” змушений був у 1941р. використати три охоронні дивізії, бригаду і полк СС, кілька поліцейських батальйонів.Поразка німців під Москвою і наступальні операції Червоної армії на Півдні взимку 1942р. створили сприятливі умови для розгортання збройної боротьби в тилу окупантів.З цією метою 30 травня І942р.утворено Український штаб партизанського руху на чолі з полковником внутрішніх військ Тимофієм Строкачем.Активну участь у його діяльності брали секретарі ЦК КП(б)У Хрущов і Коротченко. При штабі була створена спеціальна школа, яка готувала партизанських командирів, підривників, зв'язківців. Організаторські групи літаками закидалися у німецький тил. Протягом 1942-1943р були заслані майже 4.5 тис. випускників спецшколи, які організовували партизанські групи і здійснювали диверсії у районі Правобережжя.Влітку 1942р.окремі загони об’єдналися у партизанські частини, а згодом навіть у з'єднання чисельністю до 3-5 тис. чоловік. У 1943р. кількість бійців в партизанських загонах досягли майже 60 тис. Вони розпочали “рейкову війну”, руйнуючи військові комунікації ворога, знищуючи транспорт, живу силу, техніку і боєприпаси окупантів.

2. Український рух Опору не був однорідним з самого початку. ОУН, яка була створена ще у 1929р., у пошуках союзника для боротьби за самостійну соборну державу вдалася до співпраці з Німеччиною — потенційним ворогом Польщі і СРСР. Хоч у 1940р. ОУН розділилася на дві фракції — одна під проводом Андрія Мельника (ОУН-М), а друга — Степана Бандери (ОУН-Б),— обидві орієнтувалися на Німеччину.Перед нападом на СРСР у німецькій армії було створено українське збройне об'єднання "Легіон українських націоналістів", яке складалося з двох підрозділів — "Роланд" і "Нахтігаль" чисельністю 600 чоловік. Разом з німецькою армією вони увійшли до Львова, де 30 червня 1941р проголосили створення Української держави. Але ці дії не були узгоджені з німецьким керівництвом. Гестапо заарештувало С. Бандеру та його прибічників і оголосило українських націоналістів ворогами рейху. Було розстріляно 40 провідних членів ОУН , її діяльність заборонена. Все це, а також розгорнутий терор на окупованих землях підірвали основи добровільної співпраці ОУН з Німеччиною.Восени 1942р. ОУН організувала ряд партизанських загонів, на Волині та в Поліссі.Ними була зірвана німецька акція вивезення української молоді з Волині і Полісся до Німеччини.На кінець 1943р. загони УПА налічували 40тис. бійців. Було утворено керівний центр —Головна Команда і Головний військовий штаб. Під впливом ідеології УПА та особисто її командуючого Р. Шухевича докорінно змінилася державотворча концепція ОУН. Надзвичайний Великий Збір українських націоналістів, який відбувся у серпні 1943р, своїми постановами затвердив процес демократизації ОУН, скасував однопартійність у суспільстві та державі, виразно проголосивши, що УПА не військо партії ОУН, а всеукраїнські збройні сили.Боротьба на два фронти знесилювала УПА і вела до трагізму братовбивчої війни між українцями. Так, рейд С.Ковпака на Західну Україну влітку 1943р привів до кривавих боїв між українськими і радянськими партизанами та великих втрат з обох боків. УПА розбила біля Рівного автоколону штабу командуючого 1-м Українським фронтом Червоної армії генерала Ватутіна. Він був тяжко поранений і помер у Києві 15 квітня 1944р. Радянське командування для боротьби з УПА створило цілу армію НКВС, яка почала регулярні воєнні операції на території Полісся і Волині, а пізніше і на всій території Західної України, і вела їх аж до 1953р.