3)Денудаційні форми рельєфу.

Денудація (сукупність процесів руйнування гірських порід водою, вітром, льодовиками тощо і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівнів) земної поверхні.

Рельєф денудаційних рівнин визначається щільністю корінних гірських порід і їхньою здатністю протидіяти зовніш­нім процесам. Прикладом є Товтринський бар’єр — вапнякові підняття й кряжі із широкими плоскими вершинами й крутими схилами на Поділь­ській височині.

На території України найінтенсивніше денудація відбувається в Ук­раїнських Карпатах і Кримських горах. Унаслідок денудаційних процесів утворилися комплекси Приазовської височини, Донецького кряжу, Во­линської, Придніпровської, Тарханкутської височини та ін.

4)Водно-ерозійні форми рельєфу широко представлені в Україні, особливо в північно-західній і західній частинах, де випадає надмірна кількість опадів, наявний потужний шар осадових гірських порід, що легко руйну­ються, розчленований рельєф. З діяльністю поверхневих плинних вод пов’язане утворення ярів і балок, річкових долин.

5)Гравітаційні форми — обвали, зсуви, осипища — поширені в Українсь­ких Карпатах, Криму, а також характерні для відносно високих правих берегів найбільших українських річок: Дніпра, Південного Бугу, Дністра та ін.

6)Еолові форми рельєфу найпоширеніші на відкритій території (напри­клад, Олешківські піски в пониззі Дніпра, піщані пасма на узбережжі Азовського й Чорного морів).

7)Карстовий тип рельєфу — кари, лійки, колодязі, шахти, печери — по­ширений в окремих районах Подільської височини та в Криму.

Відомою у світі унікальними карстовими печерами є Тернопільщина.

гіпсові печери: Оптимістична (214 км, посідає за довжиною 2-ге місце у світі),

8)Льодовикові та водно-льодовикові форми рельєфу властиві переважно Поліссю. Вони представлені моренними рівнинами, моренними горбами й пасмами, моренно-зандровими і зандровими рівнинами, камами та озами.

Льодовикові кари й цирки формуються вище від снігової лінії, тому збе­реглися в невеликій кількості в Карпатах.

9)Суфозійні форми рельєфу. Суфозія — процес винесення з ґрунтів дрібних мінеральних часток підземними водами. Суфозія виникає в піщаних ґрунтах, а іноді і в супісках. Суфозія призводить до просідання вищерозміщених товщі і утворення западин (суфозійних воронок, блюдець, западин) діаметром до 10 і навіть 100 метрів, а також печер. Степові блюдця типові для лесових рівнин України. На Причорноморській низовині є поди, які досягають у діаметрі кількох кілометрів (Агайманський, Зелений, Великі Чаплі та ін.).

10)Техногенні (антропогенні) форми рельєфу спричинені господарською діяльністю людини: кар’єри, терикони, дамби, вали, відвали, насипи шо­сейних доріг, залізниць та ін. Кар’єри і терикони характерні для районів видобутку корисних копалин, дамби — для річок, а насипи шосейних доріг трапляються повсюдно.

7