- •1. Поняття фації у науках про Землю.
- •2. Уламкові (механічні) осадові та вулканічно-осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •3. Макроскопічне вивчення та опис уламкових порід, їх генетичне значення.
- •4. Методи визначення гранулометричного складу уламкових порід: ситовий, гідравлічні методи, вивчення у шліфах.
- •5. Способи дезагрегації уламкових порід.
- •6. Вивчення мінерально–петрографічного складу породоутворюючих і акцесорних мінералів уламкових порід за допомогою імерсійного методу та у шліфах.
- •10. Глинисті осадові породи: класифікації, генезис, поширення.
- •7. Способи виділення важкої фракції в уламкових породах, її мінералогічний аналіз.
- •8. Значення і діагностика пірокластичного матеріалу в осадових породах.
- •9. Класифікація глинистих мінералів за л.Г. Рекшинською
- •11. Макроскопічне вивчення та опис глинистих порід, їх генетичне значення.
- •12.Мікроскопічне вивчення порід
- •13. Гранулометричний аналіз глинистих порід.
- •14. Вивчення мінерального складу глинистих порід: забарвлення органічними барвниками, вивчення орієнтованих глинистих мінералів імерсійним методом, рентгенівський аналіз, хімічний аналіз.
- •15. Вивчення мінерального складу глинистих порід: метод краплі, термічний аналіз, вивчення за допомогою електронного мікроскопу.
- •16. Карбонатні осадові породи: генезис, класифікації, поширення.
- •17.Структурно–генетична класифікація карбонатних порід.
- •18. Макроскопічне вивчення та опис карбонатних утворень, їх генетичне значення
- •19. Діагностика головних породоутворюючих мінералів карбонатних порід у шліфах та за допомогою реакцій забарвлення.
- •20. Визначення породоутворюючих мінералів карбонатних порід: імерсійний метод, термічний аналіз.
- •21. Органічні рештки у карбонатних породах.
- •22. Термічний, хімічний, ренгенодифрактометричний методи вивчення карбонатних порід, їх генетичне значення.
- •23. Ізотопний метод палеотемпературного аналізу карбонатних порід, його генетичне значення.
- •24. Вивчення карбонатних порід у шліфах та його генетичне значення.
- •25.Кременисті осадові породи,їх походження та поширення.
- •26.Макроскопічне вивчення та опис кременистих осадових порід.
- •27.Мікроскопічне вивчення кременистих осадових порід.Інші методи вивчення кременистих осадових порід.
- •28.Основи діатомового аналізу.
- •29.Боксити,їх ґенеза,класифікації . Методи їх вивчення для потреб фаціального аналізу.
- •30. Залізисті породи, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •31. Фосфорити, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •32. Солі, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •33. Вугілля та горючі сланці, їх генеза, класифікації. Методи їх вивчення для потреб палеогеографії.
- •34. Принцип актуалізму як основа фаціального аналізу.
- •36. Структура палеоботанічного аналізу.
- •37 Фаціальний комплекс рівнин гумідного клімату
- •38 Відклади рівнин аРидного клімату і їх характерні особливості.
- •39. Фаціальний комплекс територій материкового зледеніння.
- •40. Відображення зміни кліматичних умов на осадконагромадженні у морських басейнах.
- •41. Вивчення гранулометричного складу уламкових порід у шліфах.
23. Ізотопний метод палеотемпературного аналізу карбонатних порід, його генетичне значення.
Метод ґрунтується на відмінностях властивостей ізотопів кисню (О16 та О18). Перший з них легше випаровується, тому води з більш високою t збагачені важким ізотопом кисню у порівнянні з хлоридними. Відповідно кисневміщуючі речовини, осаджені в водах різної t мають різне співвідношення ізотопів кисню. Це відноситься і до ракушкових організмів, що будують свій скелет з вапна, вилученого з морської води.
Мас-спектрометром аналізується співвідношення ізотопів 16О і 18О у вуглекислому газі, що утворюється при розпаді маленького кусочку кальциту ракушки фосфорною кислотою Н3РО4. Палеотемпературна шкала розроблена ізотопним аналізом організмів, які вирошені в термостатично контрольованих басейнах, а також зібраних в природних умовах їх існування.
Цей метод дає реальні можливості палеотемпературних реконструкцій. Однак через труднощі використання апаратури він поки що не отримав широкого розповсюдження. Окрім того, визначається ряд обмежень в його використанні.
24. Вивчення карбонатних порід у шліфах та його генетичне значення.
Мікроскопічне вивчення карбонатних порід у шліфах – обов’язків етап їх дослідження, так як саме цим методом можна дослідити їх будову. Особливо це відноситься до визначення структури основної маси, часто тонкодисперсної.
Схема опису породи залишається попередньою, але відпадають спостереження за кольором, міцність та зламом. Головнею метою є уточнення структурно-генетичного типу породи. Описується структура, текстура, склад, включення, пористість, вторинні(включення) зміни.
25.Кременисті осадові породи,їх походження та поширення.
Кремнезем-сполука,що легко вилучається з міграції як хемогенним шляхом,так і при участі організмів . Кременисті породи зустрічаються в осадовій оболонці Землі значно рідше карбонатних та глинистих порід. Вони складаються більше ніж на 50% із мінералів однієї із модифікацій кремнезему-найбільш поширений аморфний опал,мікрокристалічний халцедон і кристалічний кварц . Особливий розподіл цих порід здійснюється по генетичному принципу,серед них виділяють:біогенні,біогенно-хемогенні, хемогенні . Кожна із цих груп,у свою чергу,ділться ще дрібніше по речовинному складу та іншим особливостям . Кременисті породи зустрічаються у земній корі як у вигляді пластових тіл,так і у вигляді жовен(конкрецій),розсіяних в інших породах-карбонатних,залізистих,глинистих . Іноді вони зустрічаються у вигляді кишене подібних утворень та прошарків в лавах і туфах . Головною областю сучасного кремененакопичення є океани та їх крайові моря. Висококременисті осадки на сьогодні приурочені до трьох широтних поясів:південного циркумполярного(головний);північного-тихоокеанського та екваторіального (Тихий та Індійський океани).В усіх цих поясах кременееакопичення пов’язане з підйомом глибинних збагачених живильними речовинами глибинних вод . Крім цих поясів кремененакопичення ,пов’язане з тими ж процесами,характерне для ряду локальних зон у Західних окраїн континентів . Відкладення головним чином відбувається біогенним шляхом при домінуючій ролі діатомових водоростей у всіх поясах . Радіолярієві мули поширені переважно в екваторіальному поясі .В неогені розподіл осадків був аналогічним,а в палеогені і крейді простежується лише екваторіальний пояс,який поширюється і в Атлантику.
