23. Ізотопний метод палеотемпературного аналізу карбонатних порід, його генетичне значення.

Метод ґрунтується на відмінностях властивостей ізотопів кисню (О¹⁶ та О¹⁸). Перший з них легше випаровується, тому води з більш високою t збагачені важким ізотопом кисню у порівнянні з хлоридними. Відповідно кисневміщуючі речовини, осаджені в водах різної t мають різне співвідношення ізотопів кисню. Це відноситься і до ракушкових організмів, що будують свій скелет з вапна, вилученого з морської води.

Мас-спектрометром аналізується співвідношення ізотопів ¹⁶О і ¹⁸О у вуглекислому газі, що утворюється при розпаді маленького кусочку кальциту ракушки фосфорною кислотою Н₃РО₄. Палеотемпературна шкала розроблена ізотопним аналізом організмів, які вирошені в термостатично контрольованих басейнах, а також зібраних в природних умовах їх існування.

Цей метод дає реальні можливості палеотемпературних реконструкцій. Однак через труднощі використання апаратури він поки що не отримав широкого розповсюдження. Окрім того, визначається ряд обмежень в його використанні.

24. Вивчення карбонатних порід у шліфах та його генетичне значення.

Мікроскопічне вивчення карбонатних порід у шліфах – обов’язків етап їх дослідження, так як саме цим методом можна дослідити їх будову. Особливо це відноситься до визначення структури основної маси, часто тонкодисперсної.

Схема опису породи залишається попередньою, але відпадають спостереження за кольором, міцність та зламом. Головнею метою є уточнення структурно-генетичного типу породи. Описується структура, текстура, склад, включення, пористість, вторинні(включення) зміни.

25.Кременисті осадові породи,їх походження та поширення.

Кремнезем-сполука,що легко вилучається з міграції як хемогенним шляхом,так і при участі організмів . Кременисті породи зустрічаються в осадовій оболонці Землі значно рідше карбонатних та глинистих порід. Вони складаються більше ніж на 50% із мінералів однієї із модифікацій кремнезему-найбільш поширений аморфний опал,мікрокристалічний халцедон і кристалічний кварц . Особливий розподіл цих порід здійснюється по генетичному принципу,серед них виділяють:біогенні,біогенно-хемогенні, хемогенні . Кожна із цих груп,у свою чергу,ділться ще дрібніше по речовинному складу та іншим особливостям . Кременисті породи зустрічаються у земній корі як у вигляді пластових тіл,так і у вигляді жовен(конкрецій),розсіяних в інших породах-карбонатних,залізистих,глинистих . Іноді вони зустрічаються у вигляді кишене подібних утворень та прошарків в лавах і туфах . Головною областю сучасного кремененакопичення є океани та їх крайові моря. Висококременисті осадки на сьогодні приурочені до трьох широтних поясів:південного циркумполярного(головний);північного-тихоокеанського та екваторіального (Тихий та Індійський океани).В усіх цих поясах кременееакопичення пов’язане з підйомом глибинних збагачених живильними речовинами глибинних вод . Крім цих поясів кремененакопичення ,пов’язане з тими ж процесами,характерне для ряду локальних зон у Західних окраїн континентів . Відкладення головним чином відбувається біогенним шляхом при домінуючій ролі діатомових водоростей у всіх поясах . Радіолярієві мули поширені переважно в екваторіальному поясі .В неогені розподіл осадків був аналогічним,а в палеогені і крейді простежується лише екваторіальний пояс,який поширюється і в Атлантику.