1. Характеристика об’єкта екологічного управління

Наведемо історичну, фізико-географічну, політико-адміністративну та господарську характеристику регіону. Об’єктом дослідження є Закарпатська область.

1. Історична характеристика об’єкта

Закарпатська область утворена 22 січня 1946 р. Її площу складає 12,8 тис. кв. км. (2,1% від території України). Чисельність населення – 1258,3 тис. чоловік (2,6% населення України), зокрема міське населення – 466,0 тис. чоловік (39%), сільське – 793,3 тис. чоловік (61%). Щільність населення – 98 чіл. на кв. км. Область розташована на південному заході України. Граничить з Польщею і Львівською областю – на півночі, на сході – з івано-франківською областю, на півдні – з Румунією, на заході – з Угорщиною і Словаччиною.

Адміністративно-територіальний устрій: 13 адміністративних районів, 10 міст, зокрема 3 міста обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачева, Хуст) і 20 селищ міського, і 579 сільських населених пунктів. Адміністративний центр – місто Ужгород – утворений в IX в., містом є з 1635 року. Населення налічує 126,6 тис. чоловік.

В кінці XVII століття після 160-річного турецького ярма вся територія Угорщини, у тому числі і Закарпаття, перейшла під владу Габсбургов. Після поразки Австрії в австро-прусській війні 1866 р. Габсбурги пішли на створення двоєдиної держави Австро-Угорщина. У 1919 р. Чехословаків окуповувала західну, а Румунія – південно-східну частині області.

В цей же час в Угорщині проголошується Радянська республіка, включаючи велику частину Закарпаття. Згодом на Паризькій мирній конференції в 1919 р. Закарпаття було офіційно включене до складу Чехословакії. 29 червня 1945 р. в Москві був підписаний договір між СРСР і Чехословацькою Республікою про возз’єднання Закарпатської України з УРСР у складі СРСР.

Область має аграрний-індустріальну спеціалізацію господарства і відносно розвинений рекреаційний комплекс.

За останні роки в господарстві області відбулися серйозні структурні зміни, які виражаються в збільшенні питомої ваги лісової, деревообробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості. Проводяться заготовки з деревини, пиломатеріали, картон.

Машинобудування і металообробка представлені виробництвом верстатів, гідравлічних пресів, виробів радіоелектронної промисловості. Легка промисловість спеціалізується на випуску швейних і трикотажних виробів, шкіряному взутті.

По спеціалізації сільського господарства область різко відрізняється від інших регіонів України і багато в чому є унікальною. У неї найменша площа сільгоспугідь. Тут найвищий відсоток багаторічних насаджень, найнижчий, – орних земель. Галузь, яка визначає місце області в державі, – плодівництво і виноградарство.

Основні визначні пам’ятки: на території області розташована безліч архітектурних пам’ятників, серед них – Горянськая ротонда Св. Ганни, різноманітні замки, розкидані по всій області (наприклад, Ужгородський).

2. Фізико-географічна характеристика

Р озташована на заході України. Площа 12,8 тис. км².

За характером рельєфу територія Закарпатської області поділяється на дві частини: гірську (Українські Карпати) і рівнинну (Закарпатська низовина). На гори припадає близько 4/5 території. Гірські хребти Карпат витягнуті з північного заходу на південний схід. Закарпатська низовина має висоти 105—120 м з незначним похилом від гір до р. Тиси.

Рис.1.1 Фізико-географічна карта Закарпатської області.

В області є різні корисні копалини: кам'яна сіль, буре вугілля, ртутна руда, алуніти, золото, поліметалеві руди, туфи, доломіти, перліти, бентонітові глини та ін. Дуже багато джерел мінеральних вод.

Клімат помірно континентальний. На низовині зима коротка, м'яка, температура січня -2.-3 °С, літо тепле, середня температура липня +19. +21 °С. В горах літо прохолодне, температура липня від +9 до +13 °С, зима тривала, холодна, температура січня від -5 до -9 °С. Опадів 642—1411 мм, залежно від висоти.

Річки належать до басейну Тиси, притоки Дунаю. Найбільше озеро — Синевир.

Ґрунти області різноманітні. На рівнині дернові, опідзолені, дерново-глейові, в горах — бурі лісові, гірсько-опідзолені, гірсько-лучні. Близько 50 % території зайнято лісами. Тут чітко виражена вертикальна поясність. Вище лісового поясу (з 1500 м) поширені субальпійські луки. В області знаходиться Карпатський біосферний заповідник і природний національний парк Синевир, міжнародний біосферний заповідник Східні Карпати.

Закарпаття – наймолодша область України, як адміністративно-територіальна одиниця перебуває у складі України з 22 січня 1946 року.

Область розташована на південному заході України, займає південно-західну частину Українських Карпат та північно-східну частину Середньодунайської низовини по річці Тиса і її притоках. Її територія становить 128 тис. кв. км, 80% території гори, 20% - низини і тераси річок. На 1 січня 1998 року чисельність населення краю склала 1288,2 тис. чоловік у тому числі 502,7 тис чоловік або 39% міського. За площею Закарпаття займає 2,1% території України, 19 місце серед регіонів за кількістю населення та сьоме (100,6 чоловік на кв. км.) – за густотою.

У складі області 13 регіонів, 295 сільських та 20 селищних Рад, 609 населених пунктів, з яких 20 селищ міського типу, 10 міст, у тому числі Ужгород, Мукачево, Хуст – обласного підпорядкування. Область знаходиться в межах двох великих фізико-географічних одиниць – Карпатської гірської та Закарпатської низовинної. Відомо, що Закарпатська низовина – частина Середньодунайської рівнини в Закарпатській області. Поверхня плоска, схічаста слабонахилена на південний захід. Складається головним чином з вулканічних порід і моласів, перекритих глинами [5, с.24]. На Закарпатській низовині переважають ландшафти низькотерасних слабодернових рівнин з дерновими спідзоленими, глейовими, лучно-болотними лісами. Взагалі, лісистість становить 10-15%, а майже 50% площі низовини розорана. На Закарпатській низовині розвинуті такі галузі сільського господарства: садівництво, виноградарство, зернове господарство, тваринництво.